В екіпажі пожежної машини Борисівської пожежної команди – шість чоловік: начальник, два водії і три бійці. Взаємозамінюваність цілковита. Як і взаєморозуміння. Тому і впоралися з ремонтом та підготовкою приміщення, у якому раніше була крупорушка, уміло і якісно. Навіть піч змайстрували. А з дому привезли деякі меблі, килимки і створили у караульному приміщенні строгий чоловічий затишок. Почасти таке стало можливим ще й тому, що у колективі працюють троє рідних братів – Валерій, Іван та Анатолій Комерзани. По батькові Мариновичі. Раніше всі троє працювали у колгоспі. Коли там не стало роботи, пішли на будову.
Тепер Валерія Мариновича призначили начальником пожежної команди. Хоча, заради справедливості, слід сказати, що досвід роботи у цій сфері є лише в одного з братів – Анатолія. Проте у свій перший виїзд (біля ферми загорілася стерня) команда продемонструвала і вміння, і дисципліну. Пожежу загасили. Борисівка могла спати спокійно.
Відкриття сільського пожежного депо було урочистим. Борисівський сільський голова Степан Пилипович Ротар радо зустрічав гостей – голову СВК «Борисівський» І.Д. Ватаманюка, директора школи А.Д Комерзана, настоятеля храму батюшку Никодима та першого заступника голови Татарбунарської райдержадміністрації А.М. Чиханцова, заступника голови райради В.І. Швеця, начальника РВ ГУ МНС України в Одеській області О.А. Полохача.
Але до початку урочистої частини – кілька запитань О.А. Полохачу.
– Олександре Анатолійовичу, з одержанням одразу двох пожежних машин, чи можна вважати закритим питання забезпечення ними сіл району?
– Виділення на район двох пожежних машин – істотний крок у виконанні відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Проте проблема залишається. Насамперед її відчувають Трапівка та Білолісся. Туди і надійдуть наступні пожежні машини.
– Але наявність пожежної машини передбачає і добре навчений особовий склад…
– Підготовку кадрів бере на себе районне відділення ГУ МНС України в Одеській області. Ми провадимо семінари-навчання для сільських пожежників. Причому не вони їздять до нас, а ми виїздимо на місця. На заняттях наголошуємо на відпрацюванні навичок гасіння пожеж і безпека особового складу.
– Чи до снаги сільським пожежникам упоратися з будь-якою за складністю пожежею?
– Звичайно, багато залежить від того, наскільки оперативно прибуде на місце пожежі перший підрозділ. Але у будь-якому разі районне відділення МНС тримає на контролі кожен виїзд. І воно ж ухвалює рішення про направлення додаткових засобів для ліквідації пожежі.
До речі, створена пожежна частина обслуговуватиме не лише Борисівку, але й село Глибоке, а також цегельний завод і монастир. Депутати районної ради І.Д. Ватаманюк і О.Д. Комерзан обіцяли сприяти у фінансуванні утримання пожежного підрозділу з районного бюджету. Поки що на це виділено 10 тисяч гривень з бюджету сільської ради і частина спонсорських коштів.
Щиро подякував сільський голова С.П. Ротар від імені всіх мешканців Борисівки керівництву МНС області і перших керівників району за такий дорогий та потрібний подарунок, а також керівників господарств та підприємців, які виділили кошти на ремонт приміщення.
