Голова обласної ради здійснив робочу поїздку до Котовського району
1 червня, у День захисту дітей, голова Одеської обласної ради Микола Леонідович Скорик здійснив робочу поїздку до міста Котовська. Спочатку він відвідав школу-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Тут навчаються і живуть понад 140 хлопчиків та дівчаток з різних районів Одещини. Обласна рада приділяє особливу увагу цьому навчальному закладу, забезпеченню його фінансування.
Голова облради цікавився тим, як і чим живуть діти цього закладу, як навчаються, відпочивають, яка подальша доля вихованців. Втішно, що за останній час у навчальних та спальних корпусах завдяки турботі облради відремонтовано дах, замінені вікна. Наведено належний порядок у їдальні. Діти одержують чотириразове різноманітне харчування, до меню якого протягом року входять овочі та фрукти. Влітку вони обов'язково оздоровлюються у районному дитячому таборі в лісовій зоні. Вже сьогодні тут почалася підготовка до зими. Однією з проблем школи, яка хвилює керівництво інтернату, залишається опалення. Зокрема, потрібна заміна котлів. Микола Леонідович обіцяв допомогти розв’язати її у робочому порядку.
Тут же, у дворі школи-інтернату, голова обласної ради дав інтерв'ю для журналістів.
– Користуючись нагодою, – сказав Микола Леонідович, – саме цього дня звертаюся через ЗМІ до усіх дітей нашої чудової Одеської області. Це їхнє свято. Це свято того покоління, від якого залежить майбутнє нашої країни. Протягом чотирьох років, за своїми можливостями, буваю в дитячих закладах області. За ці роки багато чого вдалося нам зробити. Але ми у неоплатному боргу перед дітьми, позбавленими батьківської любові та турботи, як і перед ветеранами. Так, багато чого ми робимо для таких дітей, але замінити батьківську любов їм не зможе ніхто. Дуже хочеться, щоб знедолених дітей, позбавлених батьківської опіки, у нашій області і в країні було якнайменше. І кожному з нас потрібно думати, як змінити ситуацію на краще.
Голові обласної ради було поставлено низку питань про його участь у нещодавньому засіданні Ради регіонів, про поїздку на бізнес-форум до Польщі.
– У Польщі пройшла зустріч із керівництвом Мазовецького воєводства, де обговорювалися питання, пов'язані із укладанням договору про дружбу та співпрацю та залученням інвестицій. Якщо ми говоримо про те, що Україна повинна інтегруватися у європейські структури, то ми повинні активно працювати із країнами – членами Євросоюзу. Співпраця має бути всебічною та взаємовигідною, а не такою, якою була співпраця із Румунією у межах єврорегіону, де в більшості проектів, які мали фінансуватися Євросоюзом і на які ми розраховували, Україна або взагалі не присутня, або її участь дуже слабка. У цьому є провина українських відомств, колишнього керівництва Міністерства економіки. Позначився вплив багатьох об'єктивних та суб'єктивних чинників. Для того, щоб співпраця із європейськими країнами, зокрема з Польщею, розвивалася, ми повинні частіше зустрічатися із партнерами, чітко позначити наші позиції і навчатися їх захищати.
На засіданні Ради регіонів обговорювалося питання інвестицій. Заслухувалося керівництво центральних відомств, які мають стосунок до гуманітарної та соціальної політики. Зокрема, інвестиції можливі, наприклад, в освіті. Адже вони є найпродуктивнішими у світі.
Є величезна надія на те, що ситуація в країні зміниться на краще. Для цього кожен повинен працювати на своєму місці у межах своїх компетенцій та повноважень. На жаль, рівень забюрократизованості наших структур великий. Я це знаю, як людина, яка працювала у бізнес-структурах. Поламати сталі стереотипи дуже складно. Але, зважаючи на те, що на сьогоднішній день є політична воля, є розуміння проблем і з боку Президента, і Прем'єр-міністра, чітке взаєморозуміння між обласною держадміністрацією та обласною радою, можна вирішувати будь-які питання.
Журналістів північних районів області цікавило питання розвитку цих територій. Микола Леонідович, відповідаючи на запитання, зокрема, сказав:
– Основна мета того ж Котовського або Балтського, Кодимського, Красноокнянського, Савранського районів, це подолання того стану, який ми називаємо депресивним. Коли в нас дотаційність бюджетів цих районів становить 60 – 90 відсотків, то справді слід думати про залучення вагомих інвестицій саме сюди. Ці райони віддалені від обласного центру, але для їх розвитку в них є головне – кваліфіковані та дисципліновані трудові ресурси, а також родюча земля. Чого не вистачає, так це нормальної інфраструктури, за наявності якої сюди б прийшов інвестор, належного транспортного сполучення, нормального газо- та водопостачання. Це проблеми, над якими ми працюємо із райрадами та райдержадміністраціями.
Що стосується, наприклад, Балтського району, то він завжди був специфічним для півночі нашої області. Хоч Котовськ і Балта межують, вони сусіди, але Котовський район принципово відрізняється від Балтського за різними показниками. Тому керівництву Балтського району, насамперед, слід навести лад у кадровій системі. Вислів «кадри вирішують усе» актуальний і сьогодні. Без професіоналів рухатися далі просто неможливо.
Голова обласної ради побував у колишньому гарнізонному Будинку офіцерів.
Згідно з розпорядженням Кабміну «Про передачу споруд колишнього гарнізонного Будинку офіцерів у Котовську» у власність територіальної громадськості району, будинок був переданий Міністерством оборони за призначенням. Але у тому стані, у якому об'єкт перебуває зараз, він не може бути введений в експлуатацію. Необхідний капітальний ремонт. Лише на першочергові роботи потрібно близько 6 мільйонів гривень, згідно із кошторисною документацією. М.Л. Скорик оглянув приміщення, плановане під районний центр культури та відпочинку, і сказав, що візьме це питання на контроль. Котовці мріють тут розмістити районний культурно-спортивний комплекс, методичний центр з клубної роботи, бібліотеку, гурткові кімнати, залу хореографії, спортивні гуртки і секції тощо.
Своїми планами про створення спільними зусиллями культурного центру у Котовському районі поділилися перед журналістами голова Котовської райдержадміністрації В. Синько та начальник управління культури і туризму О. Шапран.
