Так, хліб збирають, але... продати не можуть
Один з голів сільгоспкооперативів Кілійського району навідріз відмовився від зустрічі з кореспондентом:
– Вибачте, ви, звичайно, ні в чому не винні, але у нас немає настрою. Так, ми почали збирання, так, комбайни вийшли в поле, так, урожай добрий. Але які можуть бути репортажі в газеті, коли ми зерно збираємо, а за якою ціною його продамо – не знаємо? Такого не було ніколи! Завжди називали нам ціну. Нехай не високу, але називали. А зараз усі мовчать. Як змовилися. Ніхто не хоче купувати наше зерно. Розумієте, ніхто...
Розпач досвідченого керівника, який завжди, у найважчі часи, умів налаштувати свій колектив на чітку організацію виробничого процесу, свідчить про те, що потрібно бити в усі дзвони. От і минулого тижня на зустрічі губернатора з активом Болградського району із зали було поставлено одне-єдине запитання: за якими цінами будуть закуповувати цього року зерно? Е. Матвійчук переадресував це запитання заступникові голови облдержадміністрації А. Новаковському. І той, по суті, уникнув відповіді.
І все-таки без фоторепортажу з початку жнив на півдні Одещини ми не залишилися. На урочисте відкриття збирання нас запросив голова СВК «Росія» Кілійського району Устина Пилипівна Чеботарьова. Саме це підприємство, внаслідок свого географічного розташування, завжди першим починає жнива в регіоні. За станом на 14 червня на складах «Росії» уже було засипано перші 310 тонн зерна нового врожаю.
І от на польовому стані – оперативні збори механізаторів, зварників, токарів, слюсарів. Голова кооперативу під оплески колективу вручає бригадирові мехзагону Михайлові Кудрявцеву вінок з колосся нинішнього врожаю і пишний коровай. Головний агроном підприємства Віталій Семенченко говорить про те, що настав час пожинати плоди усієї попередньої праці, і на цьому етапі потрібні особлива відповідальність, дисципліна і зосередженість.
Устина Пилипівна просить настоятеля місцевого храму батюшку Михайла благословити колектив на початок жнив. Якщо у минулі роки перед комбайнерами на польовому стані виступали діти, які славили віршами і піснями хліборобську справу, то цього року і у СВК «Росія» – найкращому сільгосппідприємстві Кілійського району – не до пісень. Нині люди гостро відчули необхідність у духовному зміцненні.
Коли офіційну церемонію відкриття жнив-2010 було завершено, і всі поквапилися на свої робочі місця, ми з У.П. Чеботарьовою трохи затрималися на польовому стані.
– Перші укоси не на кращих полях, на солонцях, уже дають по 40 центнерів з гектара. Значно більшим буде показник на полях, де посіяли елітну пшеничку, а кукурудза на поливі напевно дасть, як завжди, під 100 центнерів, – вводить у курс справ керівниця. – Наш кооператив уже кілька років поспіль є найкращим у районі. Придбали нову техніку, оснастили склади, розвиваємо свиноферму, серйозно займаємося овочівництвом, утримуємо тепличне господарство. Господарство невелике, обробляємо всього 1800 гектарів землі, але завдяки багатопрофільності створили 110 робочих місць, платимо до копієчки всі податки. Наші працівники соціально захищені. Допомагаємо жителям села, школі, церкві. Але при цьому немає у нас упевненості в завтрашньому дні. Тільки на стрімкому спаді ціни на свинину – невідомо, з яких причин – наш кооператив за місяць втратив 150 тисяч гривень. Ще взимку ми продавали свинину у живій вазі по 17 гривень, а останнім часом ціни впали до 9 грн, тоді як собівартість свинини – близько 12 грн за кілограм. Тобто, на сьогодні ми утримуємо двохтисячне поголів'я собі на збиток. Скажете, ціни «диктує ринок»? Але тоді чому у два рази не знизилися ціни на ковбасу? Хто на нашій сировині «наварює» надприбуток? І куди дивиться уряд? Є багато запитань. Чому перед початком сільгоспробіт підвищуються ціни на ПММ, добрива, запчастини? А як ми можемо, затягуючи паски, вкладати кошти у розвиток виробництва? Хіба ми впевнені у тому, що кооператив і далі працюватиме у тому ж складі? 600 власників паїв підписують із нами договори на п'ять років, і не більше. А що буде, якщо з якихось причин хтось не продовжить договори? Не продумане, не досконале законодавство, яке повинне сприяти стабільному і послідовному розвитку виробництва.
Але скільки років селяни чекають відповідей на сотні разів озвучені запитання? Запитання паритету цін, земельної реформи?!
Тим часом роботи йдуть своєю чергою. На зернотоку, куди ми поїхали з Устиною Пилипівною, оперативно переробляли зерно, яке надходило з полів, і засипали його у добротні склади. Так, цей товар може певний час полежати. Доки зернотрейдери вирахують вигідні для себе закупівельні ціни. Але коли ціни диктуватимуть виробник?
Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей», Кілійський район
Що покладено в основу
Минулий сільськогосподарський рік був для хліборобів району сприятливим. Так вважає заступник начальника управління агропромислового розвитку Арцизької райдержадміністрації А.А. Михайлов. А які види на нинішній врожай? Про це ми і розмовляємо.
– Афанасію Афанасійовичу, районною програмою «Зерно-2010», затвердженою на сесії райради, заплановано зібрати 113 тисяч тонн зерна озимих і ярих культур. Проте на недавній нараді прозвучала зовсім інша цифра – понад 135 тисяч.
– Зауважу – за попередніми даними. А пояснюється все тим, що істотно збільшено посівні площі під зернові. І всі роботи було проведено якісно. Сільгоспвиробники непогано забезпечили себе власним насінням озимих і ярих культур. А торік навіть зуміли реалізувати їх понад 2 тисячі тонн і під урожай-2010 насіннєві ділянки заклали. Звичайно, нашому району пощастило. На його території – два великих сільгосппідприємства займаються вирощуванням насіння разом з інститутом. Це ДГ ім. Кутузова та Ізмаїльська дослідна станція. Та плюс насінгоспи першої групи – агрофірми «Бургуджи» та «Дністровська». Завдяки їм нам вдалося зберегти відносну структуру посівних площ у колективних сільгосппідприємствах.
– Останнім часом у районі велика увага приділяється озимому клину, технології вирощування культур. Бачила зведення: у вас підживлено понад 39 тисяч га озимих і понад 10 тисяч га – озимого ріпаку. І робота щодо захисту від шкідників і хвороб відчутна провадиться. Проте, Ви кажете, що цього недостатньо. Чому?
– Нам докорінно треба змінювати структуру посівних площ. Більше вводити до сівозміни бобові культури і багаторічні трави, збільшувати площу парових попередників і цілком переглянути технології обробітку ґрунту. На жаль, зернобобових у нас посіяно всього 4 відсотки від ріллі. Незаслужено втрачається інтерес до таких культур як кукурудза, просо, кормові, сорго. У той же час сівозміна зерновими культурами явно перенасичена. Структура посівних площ у господарствах населення взагалі не витримує жодної критики. Голова райдержадміністрації Олександр Миколайович Малєв на останній нараді принципово говорив про згубне захоплення ріпаком у більшості господарств населення: у декого з них площі під ріпак перевищують 20-25 відсотків. А ми вже маємо сумний досвід із соняшником. Адже після на таких площах добрий урожай, тим більше пшениці, не одержати.
– Нинішній стан зернового клину у районі дуже обнадіює. Але, виходить, і навантаження на один комбайн буде значно вище. Чи не стане це проблемою?
– Це справді одна з очікуваних особливостей нинішніх жнив. За попередніми розрахунками, навантаження на комбайн складе 241 гектар, тобто, середньоденний його виробіток буде не більший 18-19 гектарів.
– Але ж це дуже високе навантаження, якщо врахувати сильну зношеність комбайнового парку. Про передові господарства я не кажу. Як вийти з такого становища, якщо і у минулому, і у позаминулому роках зернозбиральних комбайнів не вистачало?
– Знаєте, це проблема не тільки нашого району. Вона – загальнодержавна. Торік, справді, деякі сільгосппідприємства затягли збирання – особливо ячменю і озимого ріпаку. А це – неминучий недобір і, як наслідок, втрати зерна. Зараз ми наполегливо спрямовуємо керівників господарств якнайоперативніше визначитися з господарями зернозбиральних комбайнів і укласти з ними договори не фіктивно, а на юридичній основі. Щоб комбайн уже сьогодні стояв у парку в стані готовності.
– Знову повертаюся до наради, яка обговорила питання підготовки до майбутніх жнив. На ній голова райради Іван Іванович Бузіян – у минулому досвідчений фахівець, головний зоотехнік районного управління сільського господарства, досить гостро говорив про нинішній жалюгідний стан тваринництва. Йому незаслужено відвели місце «на задвірках». Проблемою залишається забезпечення кормами тваринництва у приватному секторі. Як там тільки змогла вижити худоба за умов минулої суворої зими?
– А от скажіть, чи часто ми бачимо в руках селянина косу? Мабуть, все-таки старіє наше село. Молодий сільгоспвиробник – той шукає комбайни, косарки і, будемо відверті, – продає корми за неймовірно високими цінами. Правильно роблять фермери, які самі корми заготовляють, нехай навіть і грубі.
– Афанасію Афанасійовичу, наприкінці травня в Арцизькому районі відповідно до доручення заступника голови обласної держадміністрації А.Г. Новаковського перевірявся стан хлібоприймальних підприємств – зокрема, і нашого району. Який результат?
– У нас перевірялися ТОВ «Сервіс Грейн», виробничою потужністю 42 тисячі тонн зерна, ВАТ «Арцизьке хлібоприймальне підприємство», потужність якого 46,4 тисячі тонн і ВАТ«Аліягське хлібоприймальне підприємство». Його потужність – 66,7 тисячі тонн. Висновки комісії позитивні. Всі три підприємства готові до приймання, зберігання і відвантаження зернових і олійних культур нового врожаю.
Ще хочу додати до питання про жнива, що в основу ми кладемо найважливіший момент – забезпечення хліборобів гарячим харчуванням і гідною оплатою праці.
Таїсія БАРАНОВА,власкор «Одеських вістей»,Арцизький район
