Є приплід і є надої, лише попиту нема
Протягом останніх двох з половиною років ТОВ «Нива» залишається єдиним агроформуванням району, де утримується велика рогата худоба. Хоча особливої радості від такої винятковості самі працівники Йосипівського сільгосппідприємства не відчувають. На сьогодні поголів’я ВРХ господарства налічує 300 тварин, в тому числі 120 корів дійного стада. Молочнотоварна та свинотоварна ферми господарства забезпечують роботою близько тридцяти жителів Йосипівки. На сьогодні 11 доярок, серед яких три підмінні, надоюють в середньому за добу від кожної корови по 10 кілограмів молока. Деякі кошти надходять до бюджету господарства від реалізації на м’ясо молодняка кондиційної ваги великої рогатої худоби.
Практично на цьому і закінчуються для «нивівців» усі позитиви від утримання худоби. Далі починається одна велика суцільна проблема – розрахунки за вироблену молочну продукцію. Досить тривалий період ТОВ «Нива» співпрацює щодо збуту молока з Балтським молочно-консервним комбінатом. Тривалий час переробне підприємство справно розраховувалося з агроформуванням за отриману сировину для свого виробництва. Та в позаминулому році розпочалися збої. А потім комбінат взагалі припинив перераховувати гроші Йосипівському сільгосппідприємству, хоча постачання молокосировини тривало. З кожним місяцем борг Балтського підприємства зростав і на початок 2010 року сягнув майже 200 тисяч гривень. Цьогоріч переробники знову почали розраховуватися за молоко, але не у повному обсязі. А от коли буде погашено борг за попередній період, поки що невідомо.
Не назвеш втішним і нинішній стан у свинарській галузі господарства. Торік було реконструйовано свинарник. При облаштуванні тваринницького приміщення використано принцип данської технології розведення свиней з урахуванням місцевих умов. Товариство закупило свиноматок та кнурів великої білої породи. Звісно, на все це агроформування витратило чималі кошти. Підсумки роботи свинотоварної ферми за минулий рік вселяли надію на те, що вкладені в свинарську галузь гроші окупляться вже найближчим часом. І свині кондиційної ваги, і поросята користувалися досить високим попитом. Та й ціни на живу вагу були доволі прийнятними. Але цьогоріч ситуація кардинально змінилася.. Значно впала закупівельна ціна на свиней. Спочатку знизився, а потім і зовсім зник попит на свинок. Внаслідок цього сільгосппідприємству у 2010-му не вдалося реалізувати жодної голови ні поросят, ні кондиційних свиней. А тим часом поголів’я зростає, переповнюючи тваринницьке приміщення. Щомісяця товариство втрачає безвідплатно близько 10 тисяч гривень на утримання свиноферми. Таким чином, замість очікуваних доходів «Нива» має великі збитки.
– Протягом останніх років, – говорить директор ТОВ «Нива» Володимир Фіник, – господарство утримувало тваринницьку галузь лише, аби надати робочі місця жителям села. Збитки перекривалися за рахунок прибутків від реалізації продукції рослинництва. До того ж реалізовуючи молодняк на м’ясо, сільгосппідприємство мало постійно, як то кажуть, «живу» копійку. Тепер же, коли збуту немає, а витрати все зростають, ситуація зайшла у безвихідь. Як не прикро, – резюмує керівник агроформування, – але якщо до кінця року ситуація не поліпшиться, доведеться товариству відмовитися від утримання і великої рогатої худоби, і свиней. І така сумна перспектива цілком реальна. Вирішити дану проблему неможливо ні на рівні району, ні на рівні області. Не впасти останньому оплоту молочного тваринництва у районі допоможе тільки зміна вектора продовольчої політики держави. Якщо продовольче забезпечення населення країни відбуватиметься не шляхом ввезення продукції сумнівної якості та невідомого походження з-за кордону, а за рахунок закупівлі м’яса та молока, вироблених вітчизняними сільгоспвиробниками, то не тільки збережеться МТФ та СТФ у ТОВ «Нива», а не виключено, почне відроджуватися повноцінна тваринницька галузь і у інших сільгосппідприємствах.
Сергій ОСАДЧУК, Савранський район,
В дощ про зрошування
Сьогодні про необхідність зрошення земель, здається, говорити невчасно, але… Південні райони Одеської області постійно перебувають під загрозою втрати врожаю через нестачу вологи. Як показують багаторічні дані з 10 років на півдні України 6 років посушливі, із них 2-3 роки особливо посушливі.
З метою отримання стабільних високих врожаїв та якісної продукції різних сільськогосподарських культур, в області збудовано складний технологічний комплекс – меліоративні мережі, які обслуговують 226,8 тис. га зрошуваних земель у 10-ти районах. Для забезпечення працездатності державних меліоративних об’єктів утримуються 16 водосховищ як джерел зрошення, 242 насосні станції, гідротехнічні споруди, відкриті канали, закриті трубопроводи, колекторно-дренажні мережі. Загальна вартість меліоративних фондів складає 1 млрд 560 млн гривень.
Силами управлінь з питань водного господарства щорічно готується міжгосподарська мережа, яка може забезпечити полив на площі 150 тис. га. Ці системи готові подавати воду цілодобово за наявністю заявок водокористувачів. А за період реформування галузі кількість власників зрошуваних земель зросла від 202 до 10 тис. 670 господарів.
У вісімдесяті роки валовий збір області на зрошуваних землях складав 20% зерна, 40% кормів 80% овочів, 100% рису. Це при тому, що питома вага площ, що обслуговуються зрошувальними системами, до загальної площі сільгоспугідь області складає лише 9,8%. В середньому за останні 5 років товаровиробниками щорічно поливається 12 тис. га зернових, 9,6 тис. га овочів, 2 тис. га кормових, 1,4 тис. га технічних культур, 1,2 тис. га багаторічних насаджень.
Аналіз витрат для здійснення поливу показує, що вартість електроенергії для подачі води в середньому по області складає 215 грн на гектар, при цьому додатково отримується продукції з кожного гектара: овочів на суму – 60 тис. грн, рису – 20 тис. грн, кукурудзи – 7,8 тис. грн, зернових колосових – 3,8 тис. грн. В цілому товаровиробники на зрошуваних землях щорічно отримують тільки від поливу овочевих та зернових культур близько 850 млн. грн прибутку. Кожен политий гектар кормових культур дає урожайність в 2,5 – 6 разів вищу, ніж на богарних землях, що дає можливість значно підвищити забезпеченість кормовою базою тваринництво. В цьому напрямі область має значні запаси використання продуктивних сил, але товаровиробники не взмозі охопити поливом площу 124 тис. га за відсутності дощувальної техніки У найзасушливіші дні літа по області працює лише 130 – 165 дощувальних машин та установок.
Загальна потреба у дощувальних машинах згідно з проектною потужністю становить 2,4 тис. одиниць. За звітними даними, на початок 2009 року нараховувалось 441 така машина, але на початок поливного сезону у робочому стані по районах було від 54 до 83 %. Протягом останніх 5 років за власні кошти сільгоспвиробники придбали понад 100 дощувальних машин та установок. Цього замало.
У поточному році облдержадміністрацією передбачено виділення коштів на здешевлення вартості придбання дощувальної техніки та систем краплинного зрошення вітчизняного виробництва. Облводгосп також провадить роботу щодо визначення постачальників дощувальних машин.
У цілому без змін в наявній зрошувальній мережі господарств у області є можливість освоїти близько 730 одиниць дощувальних машин та установок. Незначна реконструкція меліоративної мережі, яка обслуговується ДМ типу «Фрегат» та «Кубань», дає змогу установити ще близько 460 таких установок. Крім того, у зв’язку з високими матеріальними затратами при поливі машиною ДДА – 100 МА, сільгоспвиробники бажають придбати дощувальні установки, які можуть провадити водозабір із відкритої зрошувальної мережі (а таких площ нараховується близько 60 тис га). У цьому плані відкривається новий ринок з перспективою залучення ділянок малого зрошення та богарних земель на зрошення.
Висока вартість дощувальних машин не дає змогу більшості товаровиробників придбати їх за один рік. Але машини вітчизняного виробництва можна придбати на лізингових умовах. Позичка надається на 5 років з розрахунку 20% річних.
Микола ОЛІШЕВСЬКИЙ, начальник відділу облводгоспу, кандидат сільгоспнаук
