Державній службі зайнятості – 20 років
Створення та становлення служби зайнятості в Одеській області
Ретроспективний підхід дозволяє виділити три етапи становлення і розвитку служби зайнятості Одещини. Виникла вона наприкінці ХІХ сторіччя як гуманітарна організація для надання допомоги безробітним. Наприкінці 40-х років ХХ століття служба зайнятості починає виконувати роль регулятора ринку праці через свої організаційні структури. А в 60-ті роки стає учасником розробки та реалізації основних напрямів державної політики зайнятості.
В Одесі біржа праці відкрилась у листопаді 1917 року (згідно з постановою Тимчасового уряду Росії від 19 серпня 1917 р., підписаної міністром – головою уряду О.Ф. Керенським та міністром праці М.І. Скобелєвим). Тодішні урядовці визначали її завдання, як «осуществление свободного трудового посредничества, посредничества, построенного на общественных началах». Одеська біржа була однією з трьох крайових бірж в Україні разом з київською та харківською.
На початку 1918 року в Південній Пальмірі потребували роботи 20 тисяч осіб. У березні 1919 р. органи міського самоврядування, намагаючись відновити діяльність деяких заводів, взяли на себе забезпечення їх паливом, сировиною та коштами на організацію роботи. При цьому була прийнята постанова про наймання робочої сили в місті тільки через біржу праці, що безумовно сприяло підвищенню авторитету біржі як у безробітних, так і у профспілок.
Кількість відвідувачів біржі продовжувала зростати. Якщо на початку березня 1919 року її щодня відвідували в середньому 150 осіб, то наприкінці місяця – вже 250. За даними картково-статистичного відділу міської управи, станом на 1 серпня 1919 року з 149,5 тисячі членів профспілок 36,1 тисячі були безробітними.
Найвищий рівень безробіття був серед працівників порту, залізничного вузлу, ткацько-прядильних цехів, трамвайних службовців. А члени профспілки скляної промисловості зовсім не мали роботи.
Слід зазначити, що вже у ті часи пропонувалось ввести страхування громадян на випадок безробіття за рахунок роботодавців як один із заходів боротьби з безробіттям.
Змінювався стан ринку праці – змінювались направлення роботи біржі. В 1924 році спільно з губернським відділом праці біржа займалась проблемою безпритульності та працевлаштування підлітків. У 1926 році вперше було організовано професійне навчання за професією «слюсар». За сприянням біржі праці у 1926 році курси перенавчання пройшли 650 осіб.
Проте, основним напрямом роботи біржі праці протягом всього періоду була організація громадських робіт. Тільки в 1925 році в Одесі в цих роботах взяли участь 2,2 тисячі осіб.
З дозволу біржі праці в 20-х роках були організовані посередницькі бюро з найму домашніх працівників. Якщо безробітний не з’являвся в бюро «на відмітку», зняття з обліку здійснювала біржа праці, а відмічатися необхідно було не менше одного разу на місяць. Якщо виникала потреба в працівникові, то його викликали повістками, по телефону або іншими засобами.
Про потребу підприємств в працівниках повідомляли оголошення в газетах.
В бюро використовувалися елементи профорієнтаційного добору. Так, обов’язково вказувалися вимоги до працівника, результати медогляду, рекомендації з останніх місць роботи, а якщо декілька кандидатів в однаковій мірі відповідали заявленому попиту, вибір проводився наймачем. У разі, якщо наймач не брав участі у цьому доборі, перевага надавалася членам профспілок та прирівняним до них особам.
Одеська міська біржа праці проіснувала до середини 30-х років.
Любов ТРОСКОТТ, начальник відділу організації профорієнтації Одеського ОЦЗ
Якщо ви пам’ятаєте цікаві моменти
з роботи служби зайнятості та біржі праці, – звертайтеся до нас
за тел. 705-12-74
Результати співробітництва
Тісна співпраця – реальна допомога
Сільське безробіття – одна з характерних рис сьогодення України, притаманна вона й багатьом районам Одеської області. Це пов’язано зі специфікою діяльності сільського населення. Цукрові заводи, сільськогосподарські підприємства з вирощування зерна, технічних культур, винограду тощо мають сезонний характер виробництва, а отже неспроможні надати протягом усього року стабільний заробіток своїм працівникам.
Служба зайнятості вживає заходів щодо сприяння працевлаштуванню сільського населення. З метою допомоги безробітним у пошуках робочих місць, надання їм можливості отримати тимчасову роботу та фінансову підтримку, працівники центрів зайнятості організовують оплачувані громадські роботи. Така робота проходить у тісній співпраці з місцевими органами самоврядування. Так, наприклад, на високому рівні вона налагоджена у Котовському районі, де за сприянням органів місцевої влади постійно проводяться громадські роботи з благоустрою територій населених пунктів, кладовищ, придорожніх смуг тощо. Перевага громадських робіт полягає у тому, що це загальнодоступний вид трудової діяльності, яка не потребує спеціальної кваліфікації і виконується на договірній основі. Саме це і приваблює безробітних села Нестоїта, одного з найбільших населених пунктів району. Це село, засноване у 1723 році, розкинулося посеред мальовничої долини, між пагорбами, і має багату історію.
Так, у роки Великої Вітчизняної війни її учасниками були 1062 мешканця села, 323 з яких загинули. Саме в пам‘ять цих відважних односельців нащадки в 1975 році встановили меморіал «Скорботна мати». В ході підготовки до знаменних дат – 65-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та Великої Перемоги, на території меморіалу були організовані оплачувані громадські роботи. Силами безробітних наведено лад: проведені будівельні роботи з благоустрою території пам’ятнику, відновлені написи з іменами загиблих земляків-героїв на Дошках пошани, заграли різними кольорами квіти, висаджені біля меморіалу.
Слід зазначити, що продуктивна зайнятість на селі сприяє відродженню невеличких населених пунктів. Тому при проведенні перевірки стану організації громадських оплачуваних робіт сільському голові М.Є. Загарію, який, до речі, не один рік успішно очолює Нестоїтську сільраду, фахівцями Одеської обласної служби зайнятості були надані поради щодо підвищення можливостей продуктивної зайнятості в сільській місцевості. Як один із дієвих напрямів – розробка та реалізація стратегій щодо організації підприємницької діяльності, зокрема у сфері зеленого туризму. Адже розвиток зеленого туризму – реальна можливість створення нових робочих місць та покращення ситуації на ринку праці, а для мешканців невеликих міст та сіл – альтернативне джерело грошових надходжень. А для села Нестоїти, з його унікальним історичним минулим, неповторними й барвистими ландшафтами, і найголовніше – гостинними людьми, відродженням і поширенням художніх промислів та культурних програм, зелений туризм – реальна можливість покращити рівень життя земляків.
Лариса ОЛЕЙНИК, заступник начальника відділу організації надання послуг роботодавцям Одеського ОЦЗ
Новини з місця подій
Власний бізнес у сфері зеленого туризму
5 серпня в Котовському міськрайонному центрі зайнятості відбувся семінар з питань організації та ведення підприємництва у сфері зеленого туризму. Метою заходу була орієнтація сільських мешканців на започаткування власного бізнесу у вищезазначеному напрямі.
Село недаремно називають душею України. Воно приваблює мальовничими краєвидами. Все більше людей надають перевагу відпочинку на селі, виявляють зацікавленість до народних традицій та української самобутньої культури. Сьогодні в Одеській області триває процес активної популяризації сільського зеленого туризму, що є одним із перспективних напрямів розширення сфери зайнятості.
Впродовж семінару безробітні, які виявили бажання започаткувати власну справу, отримали чимало цікавої та корисної інформації про розвиток сільського зеленого туризму на Одещині, а також про об’єкти туристичної інфраструктури Котовського району.
Учасники семінару ознайомилися з поняттями «підприємництво» та «підприємець», законодавством, що регламентує ведення бізнесу, особливостями реєстрації та оподаткуванням фізичних та юридичних осіб, а також порядком надання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
Також було зазначено, що зелений туризм потребує відносно незначних за обсягом інвестицій. Тож безробітні селяни, які вирішили започаткувати своє діло на основі особистого господарства з метою створення об’єктів зеленого туризму, мають можливість не тільки влаштувати своє робоче місце вдома, але й сприяти збереженню та відродженню у рідному селі природи, архітектури, народних промислів; налагодити торгівлю виробами народних майстрів; забезпечити своїй родині надійне джерело прибутку.
Необхідно зазначити, що служба зайнятості відіграє значну роль у сприянні безробітним громадянам у започаткуванні власної справи щодо розвитку сільського зеленого туризму. Так, Котовським міськрайонним центром зайнятості здійснюється низка послідовних заходів щодо орієнтації пошуковців на самозайнятість. По-перше, – інформування безробітних про сутність самостійної зайнятості, кроки й дії, які їм варто здійснити для започаткування власного бізнесу, а також допомога в його організації. По-друге, в центрі зайнятості в секторах активної підтримки безробітних та профінформації створені інформаційні куточки з самозайнятості; проводяться семінари, зокрема «Як розпочати свій бізнес», «Від бізнес-ідеї – до власної справи»; надаються індивідуальні профконсультації з використанням психодіагностичних методик тощо. Для залучення безробітних до підприємницької діяльності службою зайнятості передбачена організація професійного навчання на цільових курсах «Підприємець-початківець». І головне – безробітні громадяни можуть отримати одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи, а за сприятливих умов ще й створити нові робочі місця для односельців.
Перевагами власної справи є незалежність від роботодавця, вибір діяльності відповідно до своїх умінь, навичок та особистих побажань, використання прибутку на власний розсуд та матеріальне благополуччя.
Яна ТОКАР, головний спеціаліст відділу організації працевлаштування населення Котовського МРЦЗ
«Запрошення у світ професій»
У літній період, під час шкільних канікул, спеціалісти відділу активної підтримки безробітних Одеського міського центру зайнятості не припиняють профорієнтаційну роботу з учнівською молоддю. 11 серпня вони завітали до Одеського обласного притулку «Світанок», де знаходяться діти, які опинилися
у непростих життєвих ситуаціях.
Вихованці притулку з нетерпінням чекали на спеціалістів центру зайнятості. Гості спочатку проінформували дітей, які залишилися без батьківського піклування, про послуги, що надає служба зайнятості, про актуальні на ринку праці професії та про заклади міста, де навчають фаховим премудростям. З метою виявлення рівня професійної свідомості та професійних нахилів спеціалісти центру зайнятості зупинилися на багатогранності професійного майбутнього, від якого залежить доля кожної людини. А щоб підготувати учнівську молодь до усвідомленого вибору сфери трудової діяльності, фахівці служби зайнятості розробили Профорієнтаційний щоденник школяра, який і було презентовано цього дня.
Під час заходу вихованцям притулку також запропонували взяти участь у цікавих конкурсах та вікторинах. Діти пригадували крилаті вислови про професії, відгадували загадки і разом з дорослими розв’язували чайнворд. Спеціаліст центру Олена Ляшонок організувала ігри «Аукціон професій» та «Відгадай професію». Для цього були створені дві команди. Всі учасники конкурсів отримали у подарунок Профорієнтаційний щоденник школяра. І хоча запланований захід мав назву «Профорієнтаційна година», затягнувся він на більш тривалий час: діти розповідали про екскурсії, на яких побували під час перебування у притулку, про свої мрії щодо обраних професій, а також запросили спеціалістів центру зайнятості на нові зустрічі.
Ірина САВЧУК,заступник начальника відділу оргроботи Одеського МЦЗ
