Приносячи втіху
39 років Тамара Григорівна Бараненко трудиться листоношею Білгород-Дністровського центру поштового зв’язку № 6. Працювати почала у 16 років, одразу після закінчення школи. З дитинства мріяла тільки про професію листоноші.
– Ще маленькою, у рідному селі Турлаки, любила зустрічати свого листоношу, – розповідає вона. – Мені віддавали газети і журнали, які я сама несла дорослим. Іноді бували листи, і коли при їхньому одержанні я бачила щасливі обличчя, то думала, як добре приносити людям сподівану втіху. Мріяла неодмінно стати листоношею, коли виросту. Як бачите, моя мрія здійснилася. Про вибір професії не пошкодувала жодного разу. Хоча робота нелегка. Подеколи доводиться двічі обходити свою дільницю. І якщо міцні ворота не відчиняють на стукіт, а рекомендована кореспонденція потребує особистого вручення, доводиться повертатися знову.
Назагал у Білгород-Дністровському ЦПЗ № 6 працюють 118 листонош, які розносять пошту на дільницях міста і району. Тамара Бараненко обслуговує 8-му дільницю, на якій переважно приватні будинки – і трохи п’ятиповерхівок. Сьогодні у листонош пік передплатної кампанії. Завершивши розносити пошту, вони знову стукають у двері та хвіртки, щоб запропонувати людям передплатні видання. Великим успіхом у Білгороді-Дністровському та районі користується газета «Одеські вісті», особливо її суботній випуск. Дехто, заощаджуючи особистий час, намагається передплатити улюблену газету у свого листоноші.
– Пошта не змінила тарифи на послуги передплати, але нинішня кампанія провадиться з певними труднощами, – стверджує начальник Білгород-Дністровського ЦПЗ № 6 Ірина Іванівна Влащицька. – Багато постійних передплатників відмовляються від видань через дорожнечу. Адже деякі газети піднялися в ціні на 50%. Хоча наш район густонаселений, без хутірної системи, листоношам часом доводиться доставляти кореспонденцію з труднощами. Зокрема це стосується віддалених сіл Руськоіванівки, Володимирівки, Дальничен та деяких інших, з якими транспортне сполучення у зимовий період буває утруднене. Проте попри всі складнощі листоноші, особливо сьогодні, при оформленні замовлень на передплатні видання, трудяться в доброму гуморі.
Тетяна ГУРІЧЕВА,власкор «Одеських вістей»,Білгород-Дністровський район
Не може змиритися
Цю тендітну жінку знає, напевно, кожний другий житель Роздільної. У будь-яку погоду – спеку та мороз Євгенія Олексіївна Вадовська ось уже сорок років зустрічає поїзди, щоб одержати пресу від видавництв різних міст країни. Потім розподіляє її по кіосках міста, до того, як роздільнянці, будуть йти на роботу, по дорозі купити свіжі газети та журнали.
Людей настільки закоханих у те, чим вони займаються, доводилося зустрічати, але все ж таки не так часто. Євгенія Олексіївна завжди знає останні новини районної, обласних або київських газет, зокрема, і в «Одеських вістях». Адже купують їх у її кіосках. Якщо вчасно не надійшли газети в роздріб, вона телефонує до редакції, видавництва. У невеличкому колективі, який очолює Євгенія Олексіївна, знають: якщо Вадовська взялася за щось, доведе справу до кінця. За таку завзятість її й поважають.
Проблем у ПСВ «Преса» з кожним роком стає більше – це реалізація друкованої продукції, оренда приміщення (свою будівлю втратили при спорудженні нового залізничного вокзалу, а обіцяну нову не одержали), доводиться напрошуватися в орендарі. А ще й кіоски утримувати, обстоювати землю під ними. Декому, в центрі міста, вони, як смітинка в оці. Їй за те, що обстояла «Пресу», залишаючись комунальним підприємством, слід було б допомагати в усьому і не чинити перешкод у роботі. Адже у багатьох районах області газетні кіоски з вивісками «Преса» або взагалі зникли, або перейшли до рук приватників, які перепрофілювали їх у тютюнові, торговельні точки або з продажу «хот-догів». Євгенія Олексіївна не може змиритися з тим, що людей, які читають, стає все менше, знижується інтерес до друкованого слова, непомірно зростають ціни на друковану продукцію з боку видавництв. Вона не розуміє, як можна не цікавитися тим, що відбувається в країні, світі, рідному місті й не передплачувати або не купувати в роздрібному продажу газети та журнали.
Показово, що день народження в Євгенії Олексіївни Вадовської припадає саме на радянський День преси. Вона, завжди жартуючи, говорить, що, мабуть, на роду їй написано – завжди бути з пресою.
Анна СТЕПАНОВА,власкор «Одеських вістей», Роздільнянський район
