Уроки Островських: «А Українською кажуть так…»

Російське дієслово НАНОСИТЬ

Тільки в першому своєму значенні (прямому) воно має в нашій мові відповідник наносити (наноситиводи, наноситидров). Для відтворення всіх інших значень потрібні інші дієслова:

Рос. Укр.

нанесло снега намело (понамітало) снігу (звідси:

снеговые заносы замети, перемети)

нанесло мусора (ветром) навіяло (понавіювало) сміття

нанесло (рекой) намулило (понамулювало)

нанести визит зробити візит

нанести слой краски покласти шар фарби

нанести макияжнакласти макіяж

нанести удар завдати удару

нанести оскорбление образити (кого), вчинити образу (кому)

нанести обиду скривдити (кого), завдати кривди (кому)

нанести вред заподіяти шкоду

нанести поражение завдати поразки

нанести рану поранити (кого), завдати рани (кому)

нанести повреждение пошкодити що, завдати шкоди,

пошкодження (кому, чому),

утвердити (що кому)

Російське дієслово НАХОДИТЬ (НАЙТИ)

Те саме, що й з попереднім дієсловом: для прямого значення маємо навіть звукоподібні відповідники, для всіх інших випадків уживаємо своїх, хоч і не співзвучних, зате за змістом цілком точних слів:

Рос. Укр.

находить (потерянное) находити, знаходити (познаходити):

Найшов сокирку під лавкою (приказка)

нашло много гостей найшло (понаходило, посходилось)

багато гостей

находить решение (матем.)знаходити, віднаходити розв’язок

находить выход из положения давати собі раду

не находить вкуса (в чём) не добирати смаку (в чому)

нашёл, что всё в порядке побачив (завважив, визнав), що все гаразд

находить возможным вважати (визнавати) за можливе

как вы его находите? якої ви про нього думки?

как вы это находите якої ви про це думки? Що ви

про це думаєте?

нашёл истину відкрив істину

врач нашёл его здоровым визнав за здорового

нашёл на него в степи натрапив на нього (надибав його) в степу

туча нашла на сонце хмара насунула(сь) на сонце

нашла блажь (дурь) напали примхи (на кого),

узяв одур кого (Одур голову бере,

що далеко він живе – пісня)

нашла тоска (на кого) опала нудьга, оступила туга (кого, що)

(Оступить душу, аж заплачу– Шевченко)

он нашел его в постели застав у ліжку

это нашли при обыске витрусили (в кого, де).

Можна навести ще сотні прикладів, подібних до описаних, а висновок буде один: так уже Бог дав, що психологія української і російської мов, особливо у ставленні до дієслів, неоднакова, і гріх Божу волю підправляти, перекроюючи своє під чуже. «Життя тасвіжість може наша літературна мова тільки тоді заховати, якщо вона держатиметься джерела, де постає життя мови. Це – рідна народна мова»(О. Курило).

Кінець вступу про корисність перекладацької школи. Повертаємось до теми.

Выпуск: 

Схожі статті