Поступово зникають наші села. Колись мальовничі, неповторні оази перетворюються у пустелю. Люди в пошуках кращого життя вимушені полишати рідні гнізда.
Відродження села сьогодні треба починати насамперед з відродженням надії у селян на позитивні зміни. Голова Березівської райдержадміністрації Василь Петрович Арнаут під час виїздів у села намагається знайти шляхи вирішення різних питань.
Після недавньої поїздки до Яснопілля та Червоноволодимирівки враження Василя Петровича перевернули сподівання. Вони не рівнозначні.
Яснопільський сільський голова Діна Іванівна Гошта розповіла про здобутки і проблеми сіл. Попри те, що Яснопілля село невелике і від райцентру далеко, життя тут потрохи жевріє. Приємно було побачити «обличчя» села – будівлю сільради, яка не лише може похвалитися чистотою та охайністю, а й новими меблями, килимами тощо. Нечасто можна відчути такий домашній затишок в адмінбудівлі. Справді все залежить від господині та її бажання. Під одним дахом, але з другого боку, облаштовано фельдшерський пункт та бібліотеку. Діна Іванівна розповіла, що посильну допомогу сільраді надають керівники місцевих підприємств. Один з них – директор ТОВ «Кранц» Віктор Володимирович Шпет – зустрівся з головою РДА під час його робочого візиту. Він наголосив, що дорога – одна з головних проблем. Директор підприємства неодноразово порушував це питання, та, врешті-решт, доводиться самотужки, власною технікою потроху її облаштовувати. В. Арнаут відзначив старання депутата, який переймається проблемами села і пообіцяв підтримувати його починання. Сподівання посадовця щодо допомоги згори ґрунтуються на вагомих аргументах – район передує за збиранням зернових у області, за збереженням поголів’я худоби тож справді заслуговує на увагу. Як запевняє В. Арнаут: «Повинен бути зворотній зв’язок».
Під час робочої поїздки Василь Петрович оглянув об’єкти соціальної сфери та визначив пріоритети у роботі. Школа збудована понад 20 років тому і розрахована на 100 учнів. До послуг учнів просторі, світлі класи і спортзала. Але, на жаль, через малу наповнюваність (28 школярів), виникає загроза закриття навчального закладу. Тож одразу постало питання, яким чином врятувати сільську школу? На думку голови РДА, вихід є. На базі ЗОШ слід створити школу-дитсадок. Директор Тетяна Анатоліївна Самолюк показала зручні кімнати на першому поверсі, які можна виділити дошкільнятам. Залишилося тільки віднайти можливості для облаштування приміщень. Хочеться вірити, що невдовзі заклад зустріне дошкільну дітвору, і з кожним роком кількість учнів буде зростати. Адже допоки живе школа – до того часу є життя у селі.
Дещо важче розв’язати проблеми Будинку культури, він потребує ремонту. Цей культосвітній заклад працює для кількох сіл. Оглянувши об’єкт, В. Арнаут не пообіцяв, що відразу порадить відремонтувати осередок культури. Цьогоріч, за словами Василя Петровича, більша увага та ресурси спрямовуватимуться на сільради бідніші. Були часи, коли селяни вже не вірили нікому. Зараз же можна було побачити, що з візитом голови райдержадміністрації у людей зажевріла надія.
У Червоноволодимирівській сільській раді обговорювалися питання, пов’язані з ремонтом Будинку культури та школи. Голова райдержадміністрації навів приклад Степанівської сільради, де керівники сільгосппідприємств допомагають селу виживати. Зокрема В. Подгаєцький з прибутків свого господарства «Основа» виділив 100 тис. грн на газифікацію. Тому віддавати землю в оренду слід таким господарям, які дбатимуть про село та його соціальну сферу.
Директор школи В. Продан розповіла про те, що їй найбільше болить: прогнила підлога. Кошти на закупівлю керамічної плитки школа віднайде за рахунок оренди землі, але не вистачає грошей на оплату роботи фахівців. Крім підлоги, виникла необхідність ремонту даху. На думку директора, слід замінити близько 60 листів шиферу. В. Арнаут пообіцяв допомогти і попросив зробити необхідні розрахунки.
Під час спілкування з семикласниками Василь Петрович говорив про основні життєві пріоритети та значення набуття знань у житті людини. Звертаючись до учнів, він зазначив, що вони є надією рідного села. А люди завжди повинні мати мету в житті, знати історію рідного краю. Адже народ, який не знає свого минулого, не матиме майбутнього.
