Пасивні дієприкметники

минулого часу

Вони теж мають характерні для себе суфікси: -ний, -ений, -єний, -тий (сказаний, відгаданий, принесений, везений, видоєний, нагрітий, налитий, узятий, подертий).

Усі дієприкметники цієї категорії з допомогою названих суфіксів утворюються від інфінітивних основ, а коли ці основи мають у собі -оро, -олоабо суфікс -ну,то деякі дієприкметники мають іще й паралельні форми: поротий і порений, колотий і колений, замкнутий і замкнений, стиснутий і стиснений, одягнутий і одягнений, затягнутий і затягнений.Українська граматика толерує обидві форми. Але за формами на -нийпромовляє літературна традиція. Тому: не розвинутегосподарство, а розвиненегосподарство, не змелятезерно, а змеленезерно, не розгорнутийвиклад, а розгорненийвиклад теми, не розвинутийсоціалізм (часів Брежнєва), а розвинений,не модно одягнутадівчина, а модно одягненадівчина, хоч краще сказати модно вбрана.

Крім того, українська мова, на відміну від російської, творить пасивні дієприкметники минулого часу не лише від доконаних дієслів, а й від відповідних їм дієслів недоконаного виду. Зобразимо це графічно:

доконане дієслово недоконане дієслово

ужити – ужитий уживати – уживаний

зібрати – зібраний збирати – збираний

(збиране молоко)

розбити – розбитий розбивати – розбиваний

ви́дати – ви́даний видава́ти – вида́ваний

ви́шити – вишитий вишивати – виши́ваний

Ці недоконаного виду пасивні дієприкметники можуть іноді своїм загальним значенням (цього російська мова теж не має) збігатися з доконаними дієприкметниками на -тий.Можна з однаковим значенням сказати про чоловіка, що він невмитий і невмиваний (Якийсь москаль сидить: головач розкошланий, невмиваний – М. Вовчок); можна сказати пробитий, а можна в такому самому значенні доконаності ужити й пробиваний, як-от у народній пісні: Лежить Янчик порубаний… і кулями пробиваний.Можна, зрештою, в однаковому значенні говорити про рушник, що він вишитий і виши́ва́ний.

Дуже добре орієнтувавсь у можливостях українського дієприкметникового словотворення В. Підмогильний. Употреблявшееся він називав уживаним,износившееся– зужитим(Звуки виходили хрипучі, як з рупора зужитого грамофона; Людина… – музей зужитих думок і похованих почуттів). Чом би й нам не писати зужите устаткування замість зношеного, бо хто його носить, скажімо, як черевики? Устаткування – використовують, на ньому працюють, його уживають, тож цілком пристойно можна сказати зужите. Останнє – емоційно виразніше і технічно точніше.

Леся Українка в значенні отделанный вживала дієприкметник викінчений (Я маю замір видати цю поему досконало викінченою). Нам же не завадило б писати досконало викінчені деталі, замістьоброблені.

У Підмогильного бачимо: Життя ніколи не дає нічого викінченого. З таким відтінком викінчений дуже доречним був би на місці набридлої кальки завершений.

Ряснота дієприкметників (і прикметників) на -ний і -тийдуже зручна для перекладача і самоперекладача: не треба компонувати описових конструкцій – можна вжити цілком природні дієприкметникові звороти: Посередині стіл, зеленим сукном засланий(Стороженко); Жупани по коліна, пошитідо діла (пісня); Парубок у чорному кобеняку, підперезанийчервоним поясом (Стороженко).

Щодо функції у реченні, то дієприкметники на -ний, -тий,як і прикметники, можуть виступати в ролі означень: Шумлять жита, оновленесело у воду видивляється з узгір’я (Рильський); Встають міста над збитоюземлею (Сосюра; у ролі додатка й підмета, якщо перебирають на себе функції іменника (поранений застогнав, побитийотямився). Можуть дієприкметники на -ний, -тий входити також до складеного присудка (В тебе хата не метена,в тебе свита позичена(пісня), Будеш смертю караний(Яворський). Але коротких дієприкметникових форм для іменної частини складеного присудка на взірець російських бит, веден, несен, принятукраїнська мова не утворює: будешь бит – будеш битий,будь проклят – будь проклятий,был ранен – був поранений.

Не утворює українська мова дієприкметників ні активних, на пасивних – від дієслів із часткою -ся:

рос. укр.

трудиться – трудящийсятрудитися –

трудящий

годиться – годящийсягодитися – годящий

Насамкінець. В українській мові, на відміну від російської, всі дієприкметники на -ний мають одне н: вирубаний, посіяний, зроблений, прочитаний тощо.