Старанні в роботі
Тваринницький комплекс СТОВ «Батьківщина» займає чималу площу. Це таке собі своєрідне фермське містечко, де є всі необхідні приміщення для розведення і утримання корів та свиней. В господарстві зараз налічується 400 голів великої рогатої худоби, з них 97 голів м’ясних племінних порід. Обходять тварин скотарі Олег Григоренко, Олег Бойцун, Микола Бойко. Клопотів їм вистачає, адже на фермі безприв’язне утримання на глибокій підстилці. Слід зазначити, що 7-8 місяців тварини знаходяться на випасі. При цьому бички та тільні корови залишаються на фермі. З ранньої весни тварин випасають на площах, засіяних житом. А в перші дні травня череду на все літо відганяють за 6 кілометрів від комплексу у степ. Там є чималі пасовища, обладнаний літній табір. Пасуть череду три пастухи. Тут вони і живуть. Для побутових зручностей пристосували вагончик, де є все необхідне. Обід щоденно підвозять з кухні господарства. До речі, у СТОВ «Батьківщина» на власній кухні готують безкоштовні обіди для всіх працівників.
– Я вже 11 років працюю в господарстві, пасу тварин, і мені це подобається. Маю добрий заробіток, тому стараюся, – розповідає Олег Григоренко.
На свинофермі утримується 450 високопорідних тварин. Завдяки застосуванню прогресивних технологій, лише за п’ять – п’ять із половиною місяців кожна свиня у середньому набирає вагу до 110 – 120 кг, причому на її відгодівлю витрачається не більше 350 – 400 кг концентратів. Доглядають за тваринами свинарі Сергій Згибарча, Володимир Непомящий, Олександр Олійник, Дмитро Антонюк.
Надійним, вмілим і знаючим керівником комплексу є Валентин Антонюк. Він тут працює вже вісім років, і два останні – завідуючим.
– Це людина вимоглива і віддана своїй справі. І цього вимагає від інших. В нього поєднуються і практичні знання, і бажання працювати. Він надійний помічник мені в роботі, – такої думки про В. Антонюка директор СТОВ «Батьківщина» Володимир Володівщук.
Володимир Петрович за фахом – зооінженер. Тому це його величезна заслуга в тому, що в господарстві не зосередилися на самому рослинництві, а займаються і тваринництвом.
Тетяна СВЄТЛОВА, Ширяївський район
Занедбаних ферм не буде
Завданням номер один назвав голова Одеської обласної держадміністрації Едуард Матвійчук відродження тваринництва, забезпечення області власним м’ясом. До його вирішення долучився і Тарутинський район. Про те, який стан справ сьогодні, ми розмовляємо з начальником управління агропромислового розвитку Тарутинської райдержадміністрації Іваном Георгійовичем Кюссе.
– Іване Георгійовичу, я з багатьма селянами на цю тему говорила. Охочі зайнятися розведенням дійного стада є. Але побоюються: а раптом не вдасться?
– Я знаю, у чому вони сумніваються. Люди нині грамотні. І бачать, що державна програма підтримки спрацьовує не завжди. Навіть зараз, коли півріччя завершується, а механізму компенсації за здане молоко ще немає. А час то збігає. Приймальники ціну на молоко все знижують і знижують. Такими темпами не сьогодні-завтра й до 1,5 грн за літр дійде. Цю проблему розв’язуємо. Відкриємо нові типові пункти приймання молока з первинною його обробкою. Поки що таких у районі три – у Березиному, на базі якого провадили обласний семінар, Яровому та Миколаївці. Але корів населення все ж таки утримує. Від них і продукт харчування, і завжди жива копійка. Та й молодняк продати можна. До речі, за рознарядкою господарства повинні закупити в населення 110 голів теличок. Але за умови штучного запліднення.
– А знаєте, що на це мені одна сільська жінка сказала? Вона була вражена: «Та хто ж у нас в селі цим займається?! У господарствах бички – і ті доморощені».
– Але така вимога. У районі зараз провадиться робота зі створення пунктів штучного запліднення. А Тарутинський сирзавод у селі Підгірному в приватному секторі відкрив його. А взагалі, в усьому повинна бути система, визначеність. Вважаю, що Постанова Кабінету Міністрів України про підтримку сільгосптоваровиробника повинна виходити одразу після ухвалення Закону про бюджет. Не менш важливо, щоб ця програма була розрахована мінімум на 5 років. Лише так людина буде точно знати, коли, за що і яку одержить компенсацію. А то відшкодування витрат за державною програмою на збільшення вівцепоголів’я минулого року поки що так і не надійшло. А це стримує рішучість тих, хто готовий придбати не один десяток тих же нетелів.
– Іване Георгійовичу, почала діяти районна програма «Тваринництво Тарутинщини» на 2011 – 2015 роки. Програма широка. Цифри реальні?
– Абсолютно. Упевненості додає чітка спрямованість державної та обласної програм підтримки сільгосптоваровиробників. Та й мислення керівників господарств, які орієнтуються тепер вже й на виробництво м’яса та молока, змінюється. Позитивно впливає дія обласної програми часткової компенсації витрат на закупівлю племінного поголів’я. Запроваджена вперше й районна програма підтримання сільгосптоваровиробників усіх категорій. 200 тисяч гривень цього року передбачено на часткову компенсацію витрат на утримання однієї голови корови у приватному секторі.
– Скажіть, а чи можливе виконання районної програми «Тваринництво Тарутинщини» з нинішніми кадрами?
– З кадрами справді проблема. Але не з фахівцями. У господарствах, наприклад, зараз працюють 7 зоотехніків, чим може похвалитися далеко не кожний район. У дефіциті – обслуговуючий персонал. Ті ж трактористи, доярки. Але до цього залучаємо наш агроліцей. Будемо готувати чабанів, доярів механічного доїння. На базі спецгоспу «Бородіно-А» планується підготовка кадрів для вівчарства. Динамічно розвиваються три великі інвестиційні проекти. Вже заявив про себе свинокомплекс Тарутинської агрокомпанії. Її потужність – відгодівля 27 тисяч голів свиней. А це – тисячі тонн високоякісного м’яса на рік. Це значно скоротить його дефіцит не лише в області, але, гадаю, і в країні.
– Чи маєте намір використовувати нині занедбані ферми?
– Усі законсервовані та занедбані ферми взято на облік. Ми зробили реєстр усіх приміщень. Попрацювали й над механізмом використання пасовищ. Завдання у тарутинських тваринників конкретні. До 2015 року потрібно виробити 25 тисяч тонн м’яса, 18 тисяч тонн молока, 14 мільйонів штук яєць, 205 тонн вовни. Програма непроста. Однак впевнений: внесок нашого району у розвиток тваринництва області буде гідним.
Таїсія Баранова,спецкор «Одеських вістей»,Тарутинський район
