Дієприслівники теперішнього часу
Як уже мовлено, притаманними їм суфіксами є -учи, -ючи, -ачи, -ячи.Та ось у Шевченка читаємо: Заспіває козаченько, ходяпо долині. Чи не сказано це під тиском російщини? – спитаємо себе. Але й у народних піснях, що дійшли до нас із сивої давнини, чуємо: Полюбила миленького, при місяці стоя;Ой, був та загув сивий голубочок, сидяна тичині.
Річ у тім, що у старовинних піснях полишалися короткі дієприкметникові (зверніть увагу: дієприкметникові!) форми, що з давніх-давен входили до складеного присудка. Відтоді наша мова таких форм не утворює, а ті, що були, або перейшли в категорію прикметників типу горючий, лежачий, летючий, видючий (див. «Прикметник»), або стали дієприслівниками з відповідними суфіксами та функціями. «Суть цього процесу, – зазначає П. Житецький, – лежить у ступеневому розвитку дієслівних елементів мови в розумінні їх переваги над іменними. Ні в чому та перевага так гостро не виявилась, як у перетворенні коротких, тобто іменних, дієприкметників на дієприслівники».
Тому словами ходя, стоя, сидя, власне й вичерпуються описані форми, що дійшли до нас із давнини. Можливість уживати їх сьогодні – нульова. Хіба що для надання творові поетично-пісенного давньоукраїнського колориту, як це зробив Т.Г. Шевченко.
Інший шлях еволюції судився короткому дієприкметникові від дієслова могти – мога:слово не стало дієприслівником, як описані вище, а перетворилося на звичайний прислівник, приєднавши до себе сполучні слова, без яких ужитку не мало, – щомога, скількимога, якомога. В такій постаті живе й досі як у класичній літературі та народній мові, так і в літературі наших днів: Хлопці деруть щомога, а Явдоха своє (Квітка-Основ’яненко), Скількимога бери, аби доніс (приказка); Працювати якомога краще (газ.).
Щоправда, в одній з приказок – Не так, як хотя – так, як мога (Не так , як хочу чи, а так, як можучи, сказали б ми по-сучасному) могавиступає в постаті дієприслівника зі сполучним словом як.Те саме чинить і дієприслівник хотя,який має вжиток лише у сполучних зворотах, як-то бачимо в П. Куліша: (козаки) кому хотяпомагали, кого хотяслухали, кого хотявоювали. В наші дні таких побудов не практиковано в Україні. Зате росіяни подібним до описаного сполучним зворотом користуються. Це – смотря что (кто, какой, по чему).Наші самоперекладачі копіюють росіян з допомогою дієприслівника дивлячись. Звичайно псують цим рідну мову, яка для відтворення описаного поняття використовує інші звороти. Ось кілька зразків (сл. Грінченка):
– Чи дорогі воли на ярмарку?
– Як довола(тобто, смотря какой вол);
За юшкою звичайно подають капусту, а тоді – як у когодостаток (тобто смотря по обеспеченности хозяев);
Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні (тобто, смотря кто).
Кілька сучасних паралелей:
рос. укр.
премия – смотря по выработке премія – як до виробітку, залежно од виробітку
приглашают смотря кого запрошують як кого
смотря по вашему поведению з огляду на вашу поведінку
смотря где залежно від того, де; як де
смотря когда як коли
смотря по обстоятельствам залежно від обставин,
з огляду на обставини
Як бачимо, дивлячись доречне лише там, де й росіяни використовують смотряяк дієприслівник, а не сполучний зворот. Наприклад, Отряд двигался, смотря на карту – Загін рухався, дивлячисьна карту.
Що ж до поводження з рос. дієприслівником не смотря та утвореним від нього прийменником несмотря, то дозволимо тут собі цитату з Антонечка-Давидовича («Як ми говоримо», с. 199-200): «Не дивлячись на дощі, ми цього літа вчасно закінчили жнива», – пише одна районна газета, але так висловитись тут не можна, бо мало не дивитись на дощі, коли вони йдуть; тут мовиться про те, що хоч і йшли дощі, люди дібрали способу вчасно закінчити жнива; отож, і треба замість дієприслівника не дивлячисьпоставити прийменник незважаючи,як ось у фразі: «Коли Леся вийшла, Сергієві, незважаючи на веселий вечір, стало журно» (В. Козаченко). Можна в таких випадках послуговуватися й іншим схожим прийменником – невважаючи: «Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний» (І. Франко).
З цього не треба робити висновок, що дієприслівника не дивлячись узагалі не може бути в українській мові. Трапляються часом такі випадки, що саме його, а не прийменників незважаючи та невважаючи слід ужити, наприклад: «Він ішов навпростець, не дивлячись ні на кого» (з живих уст), – бо в цьому реченні мовиться не про перешкоду для подальшого руху людини, а про те, як людина йде. Так само може бути потрібний і дієприслівник не вважаючи: «Маруся була моторна, жвава …ходила вона швидко, поралась проворно, не вважаючи на свою старість» (І. Нечуй-Левицький) – цебто, працювала й не звертала уваги на свою старість, хоч це й було їй тяжко. Так само слушним може бути й дієприслівник не зважаючи: «Не зважаючи на особи» (Укр.-рос. словник АН УРСР).
Іноді замість прийменника незважаючи,більш до речі буде поставити сполучний зворот дарма що:«Дарма що стояло сонячне безвітря – листя тріпотіло на деревах уздовж шляху» (Ю. Смолич). Цей сполучний зворот можна було б проставити і в наведеній на початку фразі замість недоречного там дієприслівника не дивлячись: «Дарма що були дощі, ми цього літа вчасно закінчили жнива».
Від себе додамо, що прийменник несмотря часом дуже зручно передати нашою мовою з допомогою прийменника попри:
рос. укр.
несмотря на все невзгоды, попри всі злидні, він свого
он своего добился досяг
Ще про один дієприслівник, який у рос. мові часом виконує роль прийменника і з яким самоперекладачі теж не завжди обходяться коректно, – благодаря.Там, де це слово виступає як дієприслівник, пишемо в укр. тексті слово дякуючи:
рос. укр.
Он уходил, благодаря всех Він відходив, дякуючи всім
за гостеприимство за гостинність
Там, де благодарявиконує роль прийменника, але в реченні все ж є відтінок вдячності, пишемо завдяки:
рос. укр.
благодаря хорошему завдяки доброму чоловікові
человеку я благополучно я щасливо дістався…
добрался
Але там, де в реченні немає жодного натяку на вдячність як таку, а просто використано сполучний зворот благодаря тому, что(росіяни його дуже полюбляють), ми можемо (і повинні) обійтися сполучником бо,сполучним словом оскількиабо сполучними зворотами через те що, затим що, тому що:
рос. укр.
инфекция распространяется нфекція поширюється,
благодаря отсутствию і бо нема (оскількинема,
своевременной врачебной через те що нема, тому,
помощи що нема, затим що нема) своєчасної лікарської
допомоги
Теперішній час дієприслівника вказує на додаткову дію, що відбувається РАЗОМ з основною, тому завжди буває недоконаного виду, хоч основна дія може бути виражена дієсловом доконаного виду: Звертаючись до всіх, промовив. І така побудова збігається з російською.
