Грабіжники природних надр

Уже декілька місяців при Одеській облраді діє спеціальна робоча група, що вивчає використання корисних копалин місцевого значення. Один із головних напрямів її діяльності – боротьба з існуванням незаконних кар’єрів на території області, яких налічується понад 260. При цьому лише вісім суб’єктів підприємницької діяльності мають повний пакет дозвільних документів.

Один із неблагополучних у цьому плані районів – Біляївський. Саме туди й виїхала з перевіркою робоча група облради, до складу якої увійшли не тільки представники депутатського корпусу, але й працівники ДАІ, Держгірпромнагляду, журналісти. Це вже не перший подібний виїзд, і не перший район. Але попередні поїздки проходили в холоднішу пору року. Тож помилувавшись на закляклі землерийні снаряди або розритий кар’єр, доводилося обмежуватися переважно перевіркою документів. Зараз у розпалі будівельний сезон, і назустріч мікроавтобусу раз-по-раз проїжджають «КамАЗи» з піском.

Зупиняємо один з них. Документів на вантаж у водія немає.

– Так у них просто накладні закінчилися, – виплутується він. – А тут недалеко їхати – навіщо документи?

Втім, ніхто не прагне зробити крайнім простого роботягу. Зрозуміло ж, що він – просто частина системи, і, як може, заробляє собі на хліб. З’ясовуємо, що пісок брав «он там – на гірочці». Але на цій ділянці – ціле скупчення кар’єрів, мало не впритул один до одного. Що ж, перевірка буде комплексною.

Ось і перший об’єкт. Тут чимдуж кипить робота, часто-густо приїжд­жають – від’їжджають багатотонні вантажівки. Судячи з наявного журналу обліку, тільки за останні дні тут відпустили товару на 38 тисяч гривень. З хазяїном удалося зв’язатися по телефону, за його твердженням – дозвільні документи є. Що ж, доведеться йому під’їхати з ними безпосередньо до облради.

Ще у двох сусідніх кар’єрів (мале підприємство «Алес» і ТОВ «Агрофірма «Дружба народів»), за словами фахівців, з документами все гаразд. А от уже на під’їзді до наступного об’єкта вдається побачити тільки спини працівників, що тікають у посадку. Телеоператор не встиг навіть дістати камеру. Йому тільки й залишилося, що знімати полишену в кар’єрі техніку без номерів і документів. Наступного разу за сигналом робочої групи сюди навідаються вже представники силових структур.

– Історія цього кар’єру досить цікава, – говорить голова робочої групи, депутат облради Віктор Волков. – Спеціальний дозвіл на видобуток піску тут виданий райдорсервісу, а сама земля за паями належить фізичній особі. Ви чудово бачите, що діється. Це просто якийсь розбійницький напад на наші надра, які належать усій громаді. За великим рахунком, вони просто крадуть гроші з нашого бюджету. У середньому вартість 15-тонного «Камаза» – 300 гривень, тобто відпускна ціна тут – 20 гривень за тонну піску. А вже безпосередньо в місті Одесі його вартість піднімається до 75 гривень за тонну. Якщо перевірити безпосередньо видобуток, факт сплати податків, плюс до цього перевірити людей, які працюють на точках відпуску – відразу можемо прорахувати, скільки ми втрачаємо.

Однак надходження до бюджету – важливе, але не єдине завдання робочої групи облради. Новоявлені «генерали піщаних кар’єрів», відробивши наявний ресурс, залишають на місці колишніх виробіток величезні яри. А це – ерозія та зсуви ґрунту. У самому Біляївському районі вже був випадок, коли в такому занедбаному кар’єрі загинули двоє дітей. Їх просто засипало піском. Тому одним з важливих питань мусить стати рекультивація таких ділянок. Загалом на території Одещини налічується майже півтори тисячі гектарів землі, полишеної колишніми надрокористувачами.

Звичайно, проблему незаконно працюючих кар’єрів самими тільки виїздами – рейдами не розв’язати. Це лише частина комплексних заходів, які запланувала обласна рада.

Наталя БОНДАРЕНКО

Холера може поширитися через застарілу каналізацію

Про це заявив радник Президента України Валерій Пустовойтенко, який працював у складі спеціальної робочої групи на виконання рішень Комітету з економічних реформ при Президентові України. Фахівці впродовж двох місяців вивчали ситуацію з водопостачанням та водовідведенням в регіонах нашої країни і напрацювали пропозиції щодо стабільної роботи цієї сфери. На їх думку, у ряді областей виявилися настільки серйозні недоліки з очисткою стічних вод, що в будь-який момент це може спричинити до катастрофічних наслідків.

– З першою «катастрофою» ми вже стикнулися, – зазначив В. Пустовойтенко. – Після повідомлення про випадки холери у Маріуполі було ухвалене рішення щодо закриття Азовського моря. Це відбувається на початку курорт­но-оздоровчого сезону, який тепер в Україні опинився під загрозою зриву.

Також він нагадав, що спеціалісти називають холеру «хворобою брудних рук». Отже, її локалізація чи поширення напряму пов’язані із надійністю систем постачання води та її очищення. В Україні пити воду з кранів і мити нею руки часто буває доволі небезпечно, резюмував радник Президента.

Під час ретельної перевірки очисних споруд фахівці робочої групи виявили цілий ряд кричущих недоліків. Так, більшість очисних споруд у містах та селищах Криму були введені в експлуатацію ще в 60 – 80-ті роки і відтоді не піддавалися оновленню та переоснащенню. У Керчі відходи людської життєдіяльності (близько 50 тис. кубометрів на добу) практично напряму потрапляють до Азовського моря, і навряд чи такий перебіг подій щось змінить. У Судаку фекалії скидаються в море лише за 250 – 300 метрів від міських пляжів. У Саках потужності систем водоочищення спроможні щодня переробити лише третину від реальних потреб. Усі ці недоліки суттєво загострюються з початком курортно-оздоровчого сезону, коли до південних регіонів України вирушають сотні тисяч туристів та відпочивальників.

– Україні вже доводилося стикатися з епідемією холери на початку 70-х років, старше покоління добре пам’ятає всі ускладнення та збитки, до яких вона спричинила, – сказав В. Пустовойтенко. – У розпал курортного сезону Одеса перетворилася на порожнє місто, місцеві фрукти та городину ніхто не хотів купувати. Влада тоді взяла під жорсткий контроль питання надійної роботи та ремонту централізованих очисних каналізаційних споруд, багато із них було винесено за межі міста. Практично до останнього часу регіон працював на запасі міцності, закладеному в ті роки. Тепер актуальними є сучасні зміни, які повинні гарантувати безпечне життя та стабільний розвиток територій.

На думку радника Президента, ряд проблем із водопостачанням та водовідведенням в українських регіонах лише загострюватиметься. Приміром, у більшості пенітенціарних закладів – у тюрмах та колоніях – відсутнє централізоване водовідведення, часто викиди здійснюються без застережних заходів, хоча серед мешканців цих спеціалізованих закладів поширений туберкульоз, причому у відкритій формі.

– Наша робоча група напрацювала цілий ряд важливих і реальних до виконання заходів, які мають кардинально поліпшити ситуацію з водопостачанням та водовідведенням, – повідомив В. Пустовойтенко. – І мені не зрозуміло, чому Кабінет Міністрів досі не відреагував на них належним чином, хоча йдеться про виконання доручення Президента, не ухвалив рішення про невідкладне фінансування робіт з будівництва та переоснащення очисних каналізаційних споруд, з налагодження безпечної роботи цієї сфери ЖКГ. На ліквідацію наслідків холери, якщо виникне епідемія, необхідно буде витратити набагато більше грошей, ніж на згадані роботи. Тому я звертаюся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, щоб він відшукав можливості взяти під особливий контроль питання налагодження роботи галузі та ліквідації гострих проблем у ній.

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

П’ять ключових прийомів, які забезпечують безпечність продуктів харчування

Підтримуйте чистоту

-Мийте руки перед тим, як брати продукти та готувати їжу.

-Мийте руки після туалету.

-Вимийте та продезінфікуйте усі поверхні та кухонне приладдя, що використовується для приготування їжі.

-Охороняйте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

Відокремлюйте сире й приготовлене

-Відокремлюйте сире м’ясо, птицю та морські продукти від інших харчових продуктів.

-Для обробки сирих продуктів користуйтеся окремими кухонними наборами та приладдям, такими як ножі та обробні дошки.

-Зберігайте продукти у закритому посуді для запобігання контакту між сирими та готовими продуктами.

Добре просмажуйте або проварюйте продукти

-Ретельно просмажуйте або проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця та морські продукти.

-Доводьте такі страви, як супи та печеню до кипіння, щоб бути впевненим, що вони досягли 70°С. При готуванні м’яса або птиці, їх соки мають бути прозорими, а не рожевими. Рекомендується використання термометра.

-Ретельно підігрівайте приготовлені продукти.

ЗберігаЙте продукти при безпечній температурі

-Не залишайте приготовлену їжу при кімнатній температурі більш ніж на 2 години.

-Охолоджуйте без затримки усі приготовлені та швидкопсувні харчові продукти (бажано нижче 5°С).

-Тримайте приготовлені страви гарячими (вище 60°С) аж до сервіровки.

-Не зберігайте їжу довго, навіть у холодильнику.

-Не розморожуйте продукти при кімнатній температурі.

Використовуйте безпечну воду та безпечні сирі продукти

-Використовуйте безпечну воду або забезпечте її безпеку в результаті обробки.

-Обирайте продукти, піддані обробці, з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко.

-Мийте фрукти та городину, особливо коли вони подаються у сирому вигляді.

-Не вживайте продукти з терміном придатності, що закінчився.

Державна санітарно-епідеміологічна служба Одеської області