Представники старшого покоління пам’ятають, а молодшого – знають з художніх фільмів, з яким трепетом у роки Великої Вітчизняної війни на фронті і в тилу люди очікували приходу листоноші, який приносить листитрикутники, що таїли у собі радісні або сумні звістки.
Але і в мирний час листоноша був і залишається бажаним гостем у міських квартирах і на сільських подвір’ях. Бо він часто стає єдиною живою ниточкою, що зв’язує людину із зовнішнім світом. Особливо якщо ця людина самотня і похилого віку. Доставка пенсій, листів, телеграм, посилок, а в останні роки і товарів повсякденного попиту – все це лягає на тендітні плечі листоноші. А це переважно жінки…
От і у Першотравневому вузлі зв’язку всі працівники – від начальника до рядового оператора, – це представниці прекрасної статі. Цими днями наш кореспондент відвідав зв’язківців, щоб вручити листоноші Оксані Безродній премію редакції за організацію передплати газети «Одеські вісті» – «Одесские известия» у першому півріччі 2011 року і побажати колективу подальших успіхів у роботі.
І роботи цієї у них дуже багато. Адже невеликому колективу доручено обслуговувати кілька тисяч людей, що живуть у семи селах, деякі з них віддалені від центральної садиби на 8 12 кілометрів. А з транспортних засобів у дівчат – велосипед, один на всіх …
