Дитяча співоча «Пальміра»
Швидко спливає час. Іще свіжі у пам’яті багатьох дітей та їхніх батьків враження від першого концерту дитячого вокального ансамблю «Пальміра», а відтоді вже минуло майже шість років. Цей творчий колектив був створений на базі Центру дитячоюнацької творчості «Самоцвіт» Приморського району Одеси. В ансамблі охоче займаються вокалом хлопчики й дівчатка віком від 5 до 13 років.
За ці роки ансамбль став лауреатом багатьох фестивалів і конкурсів, від міських до міжнародних.
У цьому велика заслуга провідних солістів Артура Свірського, Варвари Зайцевої, Марка Ольшевського, Ганни Вінцевської та інших. Усі вони – лауреати міжнародних конкурсів і фестивалів.
У репертуарі «Пальміри» – вокальні твори українських і російських композиторів, обробки народних пісень. Уже декілька років із ансамблем співпрацює чудовий дитячий композитор, лауреат Премії ім. В. Косенка Олег Польовий, який написав спеціально для «Пальміри» декілька пісень, зокрема й на вірші поета Віктора Мамонтова.
У межах благодійної акції «Дорога добра» ансамбль разом з іншими творчими колективами дає концерти для хлопчиків і дівчаток, які перебувають на лікуванні в дитячій обласній лікарні (онкологія), у дитячому реабілітаційному центрі, а також для людей похилого віку. Діти виступали в очному госпіталі перед учасниками ВВВ, у будинках старих.
Про кожного свого вихованця з любов’ю розповідає керівниця ансамблю – випускниця Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, завідувачка художнього відділу ЦДЮТ «Самоцвіт», директорка міжнародного фестивалюконкурсу хорового мистецтва «Південна Пальміра» Марина Зайцева.
У кожного учня вона вкладає частку своєї душі, і натомість одержує дитячу щирість, відданість, море посмішок і чудові результати. На заняттях вокалом діти одержують великий заряд енергії, позитиву, а головне – вони навчаються бути артистами, добрими й відданими своєму рідному місту людьми.
І керівниця ансамблю, і діти вдячні за підтримку колективу директорці «Самоцвіту» Н.В. Козаченко.
В «Пальмірі» чекають на дітей, які прагнуть займатися в хорі і розвивати свої вокальні здібності. Їх тут зустрінуть із радістю.
Наш кор.
«Узорографія умів»
За такою назвою в музеї Блещунова проходила виставка Марини Акішиної. Особливе зацікавлення відвідувачів до творчості російської художниці пояснюється застосовуваною нею оригінальною авторською технікою – так званою узорографікою з використанням акварелі, туші та гелевої чорної ручки. Візерунки складаються з маленьких завитків, ліній, геометричних фігур. Марина Акішина займається цим мистецтвом давно, але після однієї з експозицій, негативно сприйнятої живописцямиреалістами, персональні виставки надовго припинилися. І ось – повернулися в процесі реалізації проекту для соціально незахищених дітей.
Серед робіт, представлених на виставці, можна відзначити такі, як «Скрипка Страдіварі», «Маріонетковик Блока», «Мундштук Цвєтаєвої», «У музиці Моцарта», «Рюкзак Шварца», «Діалог Маяковського із сонцем», «Гоголь лічить тіла мертвих душ», «Шапка Наполеона», «Про квадратного Малевича», «Вухо Паганіні», «Булгаков і Воланд». У кожній людині художниця виділяє, згідно зі своєю точкою зору, тільки тій властиві риси, оточуючи свого героя особливим світом. Так, наприклад, «Шапка Наполеона» зображує силуети, зброю, колісниці, хрести, фрагменти облич або фігур... На картині «Пернатий Пушкін» дві площини – небо й море. У небі – голова Пушкіна, плечі та мантія, здійнята вітром, а під ними – море людських однакових облич. Інтерпретацій, звичайно, може бути багато, але, як мені здається, основна думка одна: самотній геній Пушкіна над безликою юрбою.
Кольори акварелі – не яскраві, а скоріше спокійні, іноді навіть похмурі. Мабуть, лише одна робота виділяється в цьому ряді – «Сім нот для Чайковського». Кожна нота наділена унікальною формою й пофарбована у свій колір – червоний, жовтий, зелений тощо.
Одні роботи містять більше геометричних фігур («Про квадратного Малевича»), інші складаються винятково із плавних розмитих ліній («Троянда Даниїла Андрєєва»). Одні конкретизовані за сюжетом, інші цілком абстрактні.
Не встигла я подумати про вплив сюрреалізму, як опинилася перед роботою «Сніданок Сальвадора Далі», чудово виконаною саме в його стилі.
Картини, на мій погляд, не викликають почуття радості або естетичного задоволення, але змушують задуматися.
«Узорографія умів» проходить у межах благодійного проекту «Небайдужість», це пересувна виставка, і її зможуть побачити жителі багатьох міст не тільки в Україні, але й за кордоном.
Марина ЛУЧКІНА
