Як буде боротися з корупцією новий закон?

Із ухваленням Закону України «Про принципи запобігання та протидії корупції» від 07.04.11 р. № 3206­VI (далі – Закон про корупцію) та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.11 р. № 3207– VI поставлена крапка у процесі заміни старого антикорупційного законодавства на нове і, сподіваємося, ефективніше. Випробування цих нормативів життям почалося 01.07.11 р., коли вони набули чинності. Тому давайте зараз розглянемо найцікавіші та найважливіші положення Закону про корупцію.

Крім Президента, Верховної Ради, Кабміну та інших органів державної влади, особливу роль покладено на спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції – органи прокуратури, спецпідрозділу щодо боротьби із організованою злочинністю МВС, податкової міліції, щодо боротьби із корупцією та організованою злочинністю СБУ, Військової служби правопорядку у ЗСУ (далі спецсуб’єкти).

Їхню діяльність буде координувати Генпрокурор та підлеглі йому прокурори. До речі, за прокуратурою закріплена і функція нагляду за дотриманням законів у цій сфері. Ну а стратегією усієї боротьби буде займатися спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики, який повинен створити Президент.

Осіб, яких можуть притягти до відповідальності за здійснення корупційного правопорушення, розділили на чотири категорії:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Йдеться про найвищих керівників держави, суддів, народних депутатів, депутатів місцевих рад, членів ЦВК, посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування;

2) особи, які згідно із цим Зако­ном прирівнюються до попередньої категорії. Серед представників цієї групи виділимо тих, які надають публічні послуги: аудитори, нотаріуси, оцінювачі, експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді при виконанні ними своїх функцій;

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно­розпорядчих або адміністративно­господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних осіб приватного права незалежно від організаційно­правової форми, згідно із законом;

4) посадові особи юридичних осіб, фізичні особи – у разі одержання від них особами, зазначеними в перших двох пунктах, або за участі цих осіб іншими особами неправомірної вигоди: грошей, іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, які без законних на те підстав обіцяють, надають або одержують безоплатно або за ціною нижчою мінімальної ринкової.

Завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» у Кодексі України про адміністративні правопорушення з’явився розділ 13­А «Адміністративні корупційні правопорушення».

Наприклад, за порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей передбачається санкція у вигляді штрафу від 850 до 2550 грн із конфіскацією незаконно отриманої неправомірної вигоди матеріального характеру (якщо одержання за це неправомірної вигоди в розмірі, що не перевищує 2352,50 грн, або у зв’язку із прийняттям обіцянки такої вигоди для себе або інших осіб), а за одержання за це неправомірної вигоди в розмірі, що не перевищує 47050 грн, або у зв’язку із прийняттям обіцянки такої вигоди для себе або інших осіб – штраф від 2550 до 8500 грн із конфіскацією незаконно отриманої неправомірної вигоди матеріального характеру.

За пропозицію або надання посадовій особі неправомірної вигоди (якщо неправомірна вигода в розмірі, що не перевищує 2352,50 грн, зокрема за ціною нижчою мінімальної ринкової), – штраф від 850 до 2550 грн, а якщо неправомірна вигода не перевищує 47050 грн, зокрема за ціною нижчою мінімальної ринкової, то штраф буде становити від 2550 до 8500 грн.

Порушення встановленого законом обмеження щодо одержання подарунка (пожертвування) карається штрафом від 425 до 850 грн із конфіскацією такого подарунка (пожертвування).

За порушення встановленої законом заборони щодо одержання подарунка (пожертвування) перед­бачено штраф від 850 до 1700 грн із конфіскацією такого подарунка (пожертвування).

За незастосування передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення – штраф від 850 до 2125 грн тощо.

Справи про всі порушення будуть розглядатися в місцевих (районних, районних у місті, міських або міськрайонних) судах. При цьому участь прокурорів у розгляді таких справ судом – обов’язкова.

До речі, суд може призупинити розгляд адміністративної справи про корупцію, якщо порушник навмисне ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися.

Крім того, введено повідомлення про розгляд справи: повістку особі, притягнуту до адмінвідповідальності, повинні вручати не пізніше третьої доби до дня розгляду справи в суді.

Серед нововведень у Кримі­нальному кодексі України насамперед звертає на себе увагу доповнення щодо того, кого вважати посадовими осо­бами.

Наступні нововведення стосуються злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

У Кримінально­процесу­аль­ному кодексі України з’яви­лася стаття, яка регулює притягнення до кримінальної відповідальності за заявою юрособи. Такі справи можуть порушувати прокурор, слідчий або орган дізнання, а відносяться вони до підслідності прокуратури.

Олексій Селецький, начальник юридичного управління головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

Мета і завдання Укрдержреєстру

Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено центральний орган виконавчої влади – Державну реєстраційну службу України.

А 6 квітня 2011 року Глава держави затвердив «Положення про Державну реєстраційну службу України», в якому, зокрема, визначені поняття, основні завдання, функції та права Державної виконавчої служби України.

Відповідно до цього положення Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань:

1) координує та контролює діяльність у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2) забезпечує виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в частині витребування за кордоном документів про реєстрацію актів цивільного стану та виконання прохань про надання правової допомоги з питань компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану;

3) надає адміністративну послугу щодо проставлення апостиля на офіційних документах, виданих Укрдержреєстром та структурними підрозділами головних управлінь юстиції;

4) здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону;

5) здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, вживає заходів до запобігання порушенням у зазначеній сфері та приймає відповідні обов’язкові до виконання рішення;

6) видає спеціалізований друкований засіб масової інформації, в якому публікуються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

7) забезпечує безперешкодний доступ судам загальної юрисдикції до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

8) здійснює реєстрацію релігійних організацій;

9) здійснює відповідно до законодавства легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян; реєстрацію політичних партій, міжнародних громадських організацій, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, міжнародних організацій роботодавців, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні; здійснює державну реєстрацію всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації; здійснює реєстрацію всеукраїнських творчих спілок, Торговельно­промислової палати України, Будівельної палати України, Аудиторської палати України; здійснює реєстрацію адвокатських об’єднань, статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, статутів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами; статуту територіальної громади міста Києва, реєстрацію всеукраїнських асоціацій кредитних спілок, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування; здійснює відповідно до законодавства легалізацію на відповідність заявленому статусу всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань; реєструє, бере до відома, погоджує зміни до статутних документів та керівних органів зареєстрованих (легалізованих) громадських формувань, реєструє зміни до статутів; здійснює державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації загальнодержавної, регіональної та/або зарубіжної сфери розповсюдження, а також інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

10) здійснює державну реєстрацію символіки громадських організацій, політичних партій, благодійних організацій;

11) здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначені законом заходи у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; здійснює контроль за додержанням громадськими організаціями положень статуту, застосовує стягнення або вносить до суду подання щодо застосування до громадських організацій стягнень за порушення законодавства; здійснює відповідно до компетенції контроль за діяльністю благодійних організацій; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом;

12) здійснює інші повноваження, перед­бачені законами України та іншими актами законодавства у визначених сферах діяльності.

Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, ра­йонних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Прес­група Головного управління юстиції в Одеській області