добрий голова – міцна громада
П'ять сіл – як п'ять пальців
Ділянка роботи у Міховського складна. На території сільради розташовано п’ять сіл. І в кожному – свої проблеми. Тож їх ще розв’язувати і розв’язувати. Звичайно ж, за допомогою громади, депутатів – активних помічників сільського голови. Справлятися із проблемами було простіше, коли на початку свого головування Міховський мав надійного друга сільської ради – міцний колгосп ім. Калініна. Тоді не було безробіття. Колгосп із його 11 тисячами гектарів землі легко забезпечував зайнятість понад 1000 чоловік. Тільки комплексних бригад було чотири, п’ять – тракторних, 1,5 тисячі голів дійного стада ВРХ, 12 тисяч овець, 5 тисяч свиней, займалися і виноградарством.
А сьогодні надія на міцні фермерські господарства – «Агрофірму «ВИПАЖ», «Маричку», «Колос». Контакт із усіма фермерами у сільського голови відмінний, досягнуто цілковитого взаєморозуміння. Тут свою роль відіграє й авторитет досвідченого керівника сільської влади. «Маричка» проклала водопровід у селі Маразліївці – довжиною 1,8 км. «ВИПАЖ» у селі Новому допомагає утримувати клуб, обгородив цвинтар. «Колосу» уся громада вдячна за істотну допомогу сільській футбольної команді, починаючи від забезпечення спортінвентарем до поїздок на змагання. Тож відсотків 70 навантаження щодо її утримання припадає на «Колос». А колишній житель села Сергій Лупашко подарував 2 комплекти футбольної форми. Відповідна і віддача – перше місце в районних футбольних баталіях торік. Міховський дуже вболіває за свою команду, вважаючи її вже традиційно сильною. У кожному разі, нижче третього місця вона не опускалася.
– П’ять сіл, – говорить Сергій Олександрович, – це як мої п’ять пальців. За кожне душа болить. Для кожного максимум хочеться зробити. У минулому скликанні встановили 85 вуличних ліхтарів. До речі, майстерно виконав цю роботу депутат сільради Олександр Плачинда. Капітально відремонтували дитячий садок, він кілька років до цього не діяв. Перші 25 дітлахів його вже відвідують. А зараз форсують роботи, щоб до початку нового навчального року відкрити ще одну групу. Для 15 малят це новосілля буде радісним. Підвозять дітлахів до дитсадка із усіх п’яти сіл шкільним автобусом.
Завідувачка Тетяна Завеля значну частину заслуги в його відродженні відводить Міховському – енергійному, ініціативному, а головне – справжньому патріотові рідного краю.
– Просто у сільського голови, – вважає Міховський, – немає справи, яка б його не стосувалася. Шкода лише, що фінансові можливості невеликі.
Не розв’язати самостійно і проблему доріг. Їх загальна довжина близько 25 км, і, по суті, усі потребують ремонту. Добре, що вічнавіч із проблемами ніколи не залишає районна влада, насамперед голова райради Валентина Кравченко і голова райдержадміністрації депутат облради Наталя Кожухаренко. А торік областю на ремонт комунальних доріг було виділено 510 тис. грн.
– За мої 20 років головування, – говорить Міховський, – таке сталося вперше. Упорядкували 510 метрів найкритичніших ділянок доріг. Така увага додає сил і упевненості. Усі клуби і бібліотеки в селах у доброму стані. ФАПи і амбулаторія відповідають своєму призначенню. Школа теж на доброму рахунку в районі. Педколектив сильний. Директор – Тамара Михайлівна Корінь – досвідчений. Торік усі 12 випускників вступили до вузів і технікумів.
А от мрія у всіх одна: щоб у їхні села, як у Тарутинському районі, прийшов природний газ і щоб дороги були добрі. Тоді все налагодиться, і діти додому повернуться. Життя стане таким, яке без натяжки можна буде назвати гідним. Особисто Сергій Олександрович впевнений, що так воно й буде.
Таїсія БАРАНОВА,
спецкор «Одеських вістей»,
Татарбунарський район,Фото автора
Роботу оцінять наступні вибори
«Зарахований на посаду Петрівського сільського голови» – перший запис у трудовій книжці жителя села Сиротинка Олександра Даценка. Йому не було і двадцяти років, коли він зважився балотуватися на цю відповідальну посаду. В результаті хлопець здобув переконливу перемогу на виборчих перегонах, залишивши далеко позаду трьох своїх конкурентів.
Чи по силах наймолодшому в області, а можливо, і в Україні, сільському голові нести перед більш як півтисячною громадою трьох сіл – Петрівка, Сиротинка і Шевченка – відповідальність, яку він звалив на свої молоді плечі? На це запитання двадцятирічний Олександр Даценко, трішки поміркувавши, відповів, що спочатку йому було важко розібратися з чималим стосом різноманітних документів. Та при всебічній підтримці секретаря сільради Тетяни Дуковської, головного бухгалтера Тетяни Лупенко, рахівникакасира Лариси Наливайко він швидко увійшов в курс справ. Доречними є різноманітні практичні нарадинавчання, що проводяться районною радою за участю різних служб. Не зайві й три курси навчання в Харківському університеті цивільного захисту України (нині він студент 4 курсу заочного відділення), моральна допомога батьків – колишнього колгоспного економіста Юрія Михайловича та Світлани Петрівни, керівниці фермерського господарства «Юліана».
– Я завжди хотів пов’язати своє життя з рідним краєм, а оскільки молодим в селі важко знайти роботу, тож відразу «замахнувся» на єдину вакансію – посаду сільського голови, – розповів Олександ Даценко. – Чи був я правий і чи виправдав сподівання своїх земляків, покажуть наступні вибори. А сьогодні доводиться добряче напружуватися, щоб виконати пункти своєї передвиборної програми, мета якої – покращення життя людей. Зрозуміло, осилити її без значних коштів буде важко. Адже головний клопіт – це погані дороги, клуб, який потребує негайного ремонту, відновлення ставка, налагодження культурного відпочинку людей тощо. На щастя, поталанило з фермерами – Олександром Афанасьєвим, Сергієм Макартетом, Олександром Кащуком, які в міру можливості допомагають вирішувати різні питання. Звісно, не стоять осторонь і мої батьки. Щиро вдячний старшій і досвідченій колезі, Стрюківському сільському голові Марії Іванівні Какорі, з якою ми сусіди, а також голові районної ради Олександру Молчанову за слушні поради та моральну підтримку.
Хвалять молодого Петрівського сільського голову в районі насамперед за виконання бюджету. А ще зумів О. Даценко облаштувати одну з вулиць у Сиротинці, бо школярам було важко багнюкою добиратися до шкільного автобуса. Налагоджено освітлення у Петрівському клубі, а в школі першого вересня відкриється дитсадок для 20 малюків. Не обділений увагою й жіночий вокальний колектив.
У вихідні та після роботи Петрівський сільський голова Олександр Даценко, як і раніше, порає домашню худобу, сідає за кермо трактора чи комбайна, щоб допомогти батькам з сівбою, підживленням посівів чи впоратися з косовицею. Адже не лише в чиновницькому кріслі заробляється хліб насущний.
Юрій ФЕДОРЧУК,
власкор «Одеських вістей»,
Миколаївський район
