Розвиток яхтингу залучить нові інвестиції та поповнить бюджет. У цьому впевнені яхтсмени марини «Одеса», розташованої в Одеському морському порту. Але для початку потрібно вивести з жалюгідного стану стояночні бази для маломірних суден. І переобладнати яхтові стоянки відповідно до європейських вимог.
Це питання порушував на пресконференції начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку облдержадміністрації Олександр Ілько, про що писали «ОВ» 25 жовтня 2011 року («Були й стоянки«одноденки»).
Чим же пояснити той факт, що шкіпери частіше спрямовують вітрильники до Греції, Хорватії, Італії, Туреччини? Чи тільки тим, що в цих країнах набагато довший, ніж в Україні, теплий сезон, острови й скелясті береги мальовничіші, ніж наше Чорномор’я? А природні бухти за необхідності можуть стати добрим притулком для вітрильника?
– Туристи з Нової Зеландії, Німеччини, Швеції, та й інші, охоче б прийшли помилуватися піщаними просторами українського ландшафту, – говорить почесний президент яхтклубу «Одеса» Валерій Гайдукевич. – Але, на жаль, стан нашої інфраструктури викликає в них багато претензій. Наприклад, Україна не відповідає світовому стандарту, відповідно до якого відстань від однієї стояночної бази до другої повинна покриватися яхтою за один денний перехід.
– Які місця цікаві іноземним морським туристам у наших краях?
– Їх приваблюють походи на Тендру, Кінбурнську косу. Але там же вони зустрічаються із проблемою: ніде пристати! Там немає жодної цивілізованої стоянки, де можна було б поповнити запаси свіжої води, прийняти бункер, підзарядити акумулятор або зробити ремонт човна.
Члени Шведського королівського яхтклубу, які відвідали влітку Одесу, висловили великий подив із приводу неможливості провести свій вітрильник у Дніпро та Дунай. Побачити красу цих річок і було метою їхнього візиту.
Виявляється, згідно з посадовими інструкціями, прикордонники можуть дати дозвіл на вхід у русла річок тільки після одержання іноземними яхтсменами дозволу в Міністерстві інфраструктури України. От вони й ідуть на відпочинок в інші країни, де немає багатоступеневих бюрократичних перешкод. Тим часом, українські прибережні вербні хутори втрачають шанс перетворитися на центри туристичного бізнесу і «обрости» об’єктами відповідної інфраструктури, що приносять прибуток.
Засмутили заморських гостей і труднощі оформлення заходу в національні води України. Це можна зробити тільки в пунктах пропуску через кордон, яких усього три в Одеському порту, Очакові та Севастополі. Вигідним контрастом виглядає в країнах розвиненого яхтингу «транзитлог» – дозвіл на право перебування у водах держави протягом обумовленого часу. Ціни різні, але доступні. Наприклад, у Хорватії близько 400 доларів за рік.
Як пояснює В. Гайдукевич, придбання «транзитлога» дає можливість вільно переміщуватися у водах даної країни в будьякий час і в будьякому напрямку без будьяких<
