З високим рейтингом

16 листопада численні глядачі та друзі привітають колектив Овідіопольського телебачення із професійним святом. Його щоденна глядацька аудиторія за роки роботи перевищує 200 тисяч чоловік. Телепередачі дивляться не тільки в Овідіопольському, але й у сусідніх Білгород­Дністровському та Біляївському районах, Іллічівську, частково на житломасиві Таїровому в Одесі. Попереду у редакції ще одна важлива урочистість – у переддень новорічної ночі ТРК «ОВІС­ТБ» виповнюється 15 років.

З часу заснування інформаційну студію очолює її організатор і професійний журналіст Сергій Іванович Димченко. Відомо, складова успіху кожного колективу безпосередньо пов’язана з особистістю керівника. Це повною мірою підтверджує приклад овідіопольців. На «стіні слави» у кабінеті редактора постійно збільшується число дипломів і грамот міжнародного, всеукраїнського та обласного рівня, яких удостоєний колектив ТРК. На почесному місці – перша і найдорожча нагорода – Диплом першого ступеня за перемогу на Всеукраїнському конкурсі телепрограм «Україна єдина». Він вручений через півроку після першого ефіру за телерепортаж про долю дітей одеського міського звалища. Остання перемога – коштовний приз за висвітлення роботи органів місцевого самоврядування, вручений керівництвом Одеської облради навесні цього року.

У невеликому високопрофесійному колективі, яким керує Сергій Димченко, трудяться чотири члени Національної спілки журналістів України. Студія самостійно створює програми, де висвітлює події, що відбуваються в Овідіопольському районі. Журналісти говорять із телеекрана про трудові досягнення сільгоспколективів і промислових підприємств, розвитку сфери охорони здоров’я, освіти, культури, спорту. Усі випуски ведуться українською мовою і здійснені в цифровому форматі.

Завдяки увазі й допомозі ра­йонної влади в арсеналі телестудії є сучасний павільйон, професійні відеокамери, монтажне устаткування. За роки творчого пошуку змінювалися формат передач і рубрики. Сьогодні основним інформаційним стержнем є випуски новин «Відлуння тижня» та інформаційно­аналітична передача «Вікно». У разі пропущеного ефіру глядачі можуть ознайомитися з ними на інтернет­сайті студії в будь­який зручний час. Власний сайт ТРК «ОВІС­ТБ», створений три роки тому, активно відвідують і співвітчизники, що живуть у Росії, Ізраїлі, США, Канаді, Франції, Італії, Голландії та інших країнах світу. Рейтинг ТРК «ОВІС­ТБ» незаперечний: за останні роки в телепередачах брали участь Президенти України, Румунії, Вірменії, Молдови, Голова Верховної Ради, посли Німеччини, Франції, Греції, Нідерландів.

Журналістська доля редактора ТРК «ОВІС­ТБ» Сергія Димченка виявилася багатогранною. Йому довелося попрацювати в газеті, на радіо і телебаченні. Однак зовсім нещодавно, у випадковій розмові, Сергій Іванович раптом зізнався, що мріяв про кар’єру військовика.

– Шлях у журналістику почав під час строкової служби, – згадує він, – навколо виявилося стільки чудових людей, що захотілося більше розповісти про моїх однополчан. Перші публікації вийшли в окружній газеті Одеського військового округу «Защитник Родины». Після армії почав працювати в Овідіопольській районній газеті «Наддністрянська правда» і пройшов шлях від кореспондента до заступника редактора. Закінчив факультет журналістики у Львівському держуніверситеті, потім – відділення журналістики Київської вищої партшколи, стажувався на телеканалах у Далласі, штат Техас, США. Працював головним редактором Держкомітету по телебаченню і радіомовленню Миколаївської області, потім – першим редактором міського радіоканалу Миколаєва. У 1997 році на запрошення мого знаменитого земляка, голови Овідіопольської райдержадміністрації Віктора Івано­вича Дукова приїхав до Овідіополя для організації районного телебачення. Разом з ним і головою Овідіопольської райради, а нині першим заступником губернатора Наталею Анатоліївною Чегодар, мені довелося робити перші кроки у новій справі. Зізнаюся, що потрібного досвіду тоді не було. Роботу з документами доводилося починати з нуля, адже законодавчої бази в даному напрямі ще не було створено.

Дуже складний період становлення районного телебачення Сергій Іванович згадувати не любить. Роботу починали без приміщення, потрібної апаратури, меблів. Багато необхідного, аж до дзеркал, доводилося приносити з дому. По півроку не було зарплати, а погоджуватися працювати безкоштовно був готовий далеко не кожен. У труднощах підтримала родина, яка спільно трудилася над створенням районного телебачення.

– Я ніколи не соромився, що працюю з родиною в одному колективі, – говорить Сергій Димченко. – Вважаю правильним, коли трудяться ті, хто творив. Гадаю, що нинішнього гідного рівня ми багато в чому досягли, зберігаючи творчу єдність, переживаючи складнощі й злигодні однією великою родиною. Пишаюся, що головним інженером поруч працює мій син Дмитро Димченко, який з перших днів створював зі мною районне телебачення, завідувачем комерційного відділу й ведучою музичних програм Єлизаветою і Олесею Димченко. Так само з перших днів у редакції трудиться заввідділу дитячих програм Олена Ляшенко. З роками в колективі створилася ще одна родина: зіграли весілля заввідділу інформації Світлана Дідух і звукорежисер Олександр Дідух. Великою удачею для студії вважаю трудовий внесок оператора Максима Орлова. У роботі ми намагаємося уникати політики. Тому з перших днів взяли курс на телебачення «домашнього формату», близьке й зрозуміле кожній простій людині. З найбільш вдалих проектів минулих років вважаю цикл «Земляки» про наших знаменитих земляків – заслуженого майстра спорту СРСР, дворазову Олімпійську чемпіонку Тетяну Макарець, колишнього міністра рибного господарства Миколу Шведенка та інших. Інші, цікаві, на мій погляд, програми – це сюжети про рядових жителів ра­йону, сусідів, односільчан, які, незважаючи на життєві негаразди, не засмучуються, будучи прикладом для багатьох. Заслуговує на увагу окремий цикл про багатодітні родини, які взяли на виховання прийомних дітей. Таких людей вважаю героями. Про них ми готуємо передачі з особливим творчим задоволенням.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті