Якщо говорити по суті

З наближенням чергових виборів до Верховної Ради лідери різних політичних сил намагаються активно «заробляти очки», і відбувається це вже сьо­годні. Опозиція щосили критикує дії правлячої партії, хоча в умовах глобальної світової кризи будь­яка сила, яка знаходиться при владі, повинна знаходити розв’язки, спрямовані, насамперед, на стабілізацію ситуації в країні. Розв’язки – далеко не завжди популярні. Про це свідчить досвід більшості країн світу.

У суботньому номері нашої газети у звіті із чергового засідання медіа­клубу «На власний погляд» були представлені точки зору багатьох видних політиків, народних депутатів. Ми вирішили довідатися, як депутат обласної ради від Партії регіонів, академік Академії економічних наук України, заслужений економіст України О.С. Кравець оцінює все сказане Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром Симоненком (КПУ), Олегом Тягнибоком (ВГО «Свобода»), Наталею Королевською «Батьківщина».

– Петро Симоненко основний акцент свого виступу зробив на проекті Державного бюджету на наступний рік, який буде містити чималий дефіцит. На це йому цілком чітку та обґрунтовану відповідь дав Олександр Єфремов. Адже під час каденції Віктора Ющенка пільги роздавалися туди й сюди. Влада дуже хотіла сподобатися виборцям. І пільги були одним із дієвих важелів реалізації поставленої мети. Про те, що таке перекривлення неодмінно обернеться бумерангом дефіциту бюджету, тоді, звичайно, ніхто не думав. Сьогодні, щоб забезпечити всіх пільговиків, потрібні кошти в розмірі ще одного Державного бюджету. Нормально це? Звичайно, ні.

Треба розбиратися з багатьма людьми, які одержали пільги незаконно, із громадськими організаціями, які доброчинними є лише на папері. А насправді активно займаються різними комерційними проектами. Це все сер­йозні джерела надходження до бюджетів різних рівнів, якщо навести лад. А наводити його треба, бо такого хаосу в цьому питанні, як у нас, у цивілізованому світі немає ніде.

Наталя Королевська, у свою чергу, активно педалювала питання про намічене на 19 грудня підписання Україною угоди щодо асоціації з ЄС. Мовляв, воно стане можливим лише в разі звільнення Юлії Тимошенко…

На жаль, у нас іще сильна практика змішування політичних та економічних питань. Хоча вже неодноразово говорилося: до Юлії Тимошенко були цілком обґрунтовані претензії щодо дій у сфері економіки, що й підтвердив суд.

Ця ситуація ілюструє подвійні стандарти, які ЄС іноді дозволяє собі застосовувати до України. Адже нікому не спаде на думку виступити з подібною вимогою, скажімо, до Німеччини або Великої Британії. Це однозначно буде розцінюватися як втручання у внутрішні справи країни. І тому допущене не буде.

Олександр Єфремов позитивно відгукнувся про конструктивний діалог із парламентською опозицією при підготовці та ухваленні змін до законодавства про вибори. Підготовка даного законопроекту стала втіленням по­справжньому демократичних підходів. Робочу групу з доопрацювання законопроекту очолив представник опозиції. І 336 голосів, відданих за ухвалення виправлень до Закону «Про вибори…», показали той консенсус при вирішенні найважливіших для країни питань, до якого в парламенті треба прагнути завжди.

Що стосується висловлювань Олега Тягнибока, що «опозиції кинули виборчу кістку без м’яса», то вони пов’язані, насамперед, із його реальними оцінками перспектив «Свободи» на виборах до Верховної Ради. Перспектив досить непевних.

Тут варто нагадати європейський досвід, до якого так люблять апелювати представники опозиції. Там до парламентів приходять представники партій, які мають сер­йозну підтримку. Це, до речі, дає потім змогу швидше знаходити розумні компроміси, а не скочуватися під час обговорення законопроектів до розбірок, взаємних звинувачень та зволікання законодавчого процесу.

Питання про землю – одне з найспекулятивніших сьогодні. Хоча в умовах ринкової економіки уявити собі, що земельний сектор може розвиватися за якимись іншими, не ринковими, законами, дуже складно. Проте саме це в нас і відбувалося. Знову – складно, болісно, але треба давати справі лад. Землею мусять розпоряджатися ті, хто вміє на ній працювати і знає, як використовувати її найефективніше. Це все, взагалі­то, прості речі, але наші політичні опоненти не хочуть їх ніяк побачити та зрозуміти.

І не треба говорити, що ринкові перетворення віддадуть повну перевагу великим агроформуванням. Для нормального розвитку сільського господарства в країні потрібні умови для існування як великих агрофірм, так і дрібних фермерських господарств. Це й передбачає нове земельне законодавство.

На завершення я б хотів сказати, що від популізму, до якого часто вдаються наші опоненти, користі не буде. Лише серйозний аналіз стану справ та вживання ефективних антикризових заходів можуть дати позитивний результат у плані розвитку економіки країни.

Лана ВОЛІНА

Продовжуючи курс реформування

Досить цікавими для мене виявилися думки різних політиків у матеріалі «Власний погляд». Кожен з них представляє певну точку зору й позиції в пошуку виходу нашої держави зі складних кризових ситуацій. І це дає можливість погоджуватися або не погоджуватися з ними. Висловлюються різні міркування щодо Держбюджету на майбутній рік. Але головна перевага рубрики, що на сторінках газети може виступити кожен, висловити й власне судження, провести аналітику в знайомій для нього галузі.

Як фінансист із багаторічним стажем, зауважу, що дуже часто мотивом політичної дискусії є гроші. Якщо їх виявляється достатньо, якщо доходами покриваються всі видатки, то складається певна фінансова гармонія. При цьому політичні баталії можуть втрачати властиві їм запал і сенс, що, імовірно, не влаштовує ні Н. Королевську, ні О. Тягнибока. Якщо економіка побудована й працює чітко, правильно, крити опонентам просто не буває чим. Не помилюся, якщо скажу, що попереду найнапруженіший період формування головного фінансового документа на цілий рік.

На мій погляд, ухвалення бюджету­2012 навряд чи вдасться провести до кінця року. При цьому бюджет майбутнього року виявиться не менш складним, ніж поточний. Це добре видно на прикладі такого міста, як Білгород­Дністровський. В 2011 році набув чинності новий Бюджетний кодекс разом із Податковим кодексом. Ці два закони для місцевих бюджетів міст обласного значення мають як позитивні, так і негативні сторони. Позитивно, що обидва кодекси чітко розмежували власні й делеговані доходи, а також власні джерела надходжень до місцевого бюджету. Уся плата за землю стала безпосередньо надходити до міського бюджету. Але у Білгорода­Дністровського з’явилися і є втрати в цьому напрямі. Місту адміністративно підлеглі селища Затока й Сергіївка, від яких до скарбниці надходило близько двох мільйонів гривень, що становило приблизно 15% бюджету. Тепер ці кошти залишаються в селищних бюджетах. Причому земельні податки в селищах змінилися у бік збільшення. Тому ми можемо говорити, що наш міський бюджет втрачає вже близько трьох мільйонів гривень.

Негативним явищем стало скасування ринкового збору, який раніше на 100% надходив до місцевих бюджетів. Ця власна сума становила для нас близько двох мільйонів гривень. Новий Бюджетний кодекс жодної компенсації від цих втрат не передбачає. Але тішить те, що в майбутньому 2012 році держава планує компенсувати ще одну втрату джерела місцевих бюджетів – транспортний збір.

Найнапруженішою частиною бюджету для міст обласного значення в наступному році залишається фінансування державою делегованих повноважень. Це виплати щодо утримання бюджетної сфери: охорони здоров’я, освіти і культури, на що витрачається близько 90% витрат місцевих бюджетів. Підвищуючи соціальні стандарти, держава, з урахуванням об’єктивних проблем, не може в повному обсязі забезпечити всі ці потреби. Фінансування делегованих повноважень покривається приблизно на 60%. Тому частину грошей на школи, садки, лікарні, об’єкти культури місцеве самоврядування перекриває за рахунок зменшення фінансування міських програм. Крім того, вся позашкільна освіта – будинок творчості, музичні й спортивні школи – державою не фінансуються. Для нашого міста утримання позашкільної освіти за рік обходиться майже у 6 мільйонів гривень. З урахуванням збору до міської скарбниці 7,5 мільйона гривень від плати за землю, нескладно підрахувати, що на ремонт доріг, капітальні ремонти, благоустрій міста та інші необхідні потреби в ній залишається лише півтора мільйона. Сума вкрай недостатня. Без оптимізації витрат або перегляду й регулювання повноважень через інші закони, виконання бюджетів щодо делегованих повноважень міст обласного значення буде залишатися великою проблемою. Слід продовжувати взятий у державі курс реформування, і в цьому я повністю підтримую О. Єфремова. І однією з найважливіших залишається проблема адміністративно­територіального устрою. Інституції, що підмінюють одна одну, – адміністрацію міста і районні державні адміністрації – слід привести до спільного знаменника. Делеговані повноваження дублюватися не мусять, витрачати гроші на утримання інституцій, що підмінюють одна одну, – вкрай недоцільно. У підсумку має існувати один фінансовий орган, одна центральна установа охорони здоров’я, освіти і культури.

Віктор Мінчев, начальник фінансового управління Білгород­Дністровської міськради

Газета «Одеські вісті» неодноразово порушувала тему ремонту доріг ра­йонного значення. У матеріалі «То яма, то канава…», опублікованому у

№ 124 від 11 листопада 2010 року, розповідалось про жахливий стан дороги на відрізку Кодима – Балта. У зв’язку з публікацією в газеті та порушення даного питання на сесії Кодимської районної ради з приводу проведення капітального ремонту автомобільної дороги територіального значення КПП «Олексіївка – Кодима – Балта» надіслано звернення до Кабінету Міністрів України, Одеської обласної ради та облдержадміністрації. Ось яку відповідь отримав голова районної ради Валерій Маньковський.

«За інформацією Служби автомобільних доріг в Одеській області, автомобільна дорога Т­16­11 КПП «Олексіївка – Кодима – Балта» була побудована в 60­ті роки минулого століття, дорожнє покриття перехідного типу чорно­жорствяне, в основі якого лежить маломіцний вапняк, ширина покриття 7­7,5 м, протяжність дороги 39,8 км, з них 18,7 км по Кодимському району та 21,1 км по Балтському району.

У зв’язку з недофінансуванням не дотримувались міжремонтні терміни капітального та поточного ремонту автомобільної дороги, її проїзна здатність підтримувалась тільки за рахунок експлуатаційного утримання в межах фінансування, за поточний рік було профінансовано на експлуатаційне утримання (на аварійний ямковий ремонт та виправлення профілю покриття) 286,350 тис. грн.

У 2009 році Службою автомобільних доріг було направлено завдання проектному інституту «Одеська філія ДП Укрдіпродор» на розрахунок проектно­кошторисної документації капітального ремонту а/д Т­16­11 КПП «Олексіївка – Кодима – Балта» на км 61+000 – км 66+154 в ТОВ «Автомагістраль Плюс» договір №18 від 16 листопада 2009 року, але через недостатнє фінансування проект досі не реалізований.

Для вирішення питання, зазначеного у зверненні Кодимської районної ради щодо приведення автомобільної дороги Т­16­11 КПП «Олексіївка – Балта» до відповідного технічного стану на відрізку Кодима – Балта, необхідно провести повний комплекс ремонтних робіт на всьому відрізку протяжністю 39,8 км (км 29 – км 68,8). Орієнтовна вартість робіт складає 59,7 млн грн.

Крім того, на даній дорозі розташований КПП «Олексіївка» – міждержавний пункт пропуску, стан ділянки від КПП «Олексіївка» до м. Кодими потребує поточного ремонту, його протяжність

23 км, орієнтована вартість ремонтних робіт – 9 млн грн.

На даний час, через значні руйнування покриття підтримувати дану ділянку дороги в проїжджому стані за рахунок коштів на експлуатаційне утримання проблематично.

Крім того, зазначений об’єкт увійде як пріоритетний до проекту Переліку автомобільних доріг загального користування, які планується відремонтувати у 2012 році.

Про результати розгляду питання прошу поінформувати депутатів районної ради.

З повагою

перший заступник голови Одеської обласної ради М. Тіндюк»