Ступені порівняння прислівників
Це стосується лише тих прислівників, які утворились від якіснихприкметників, тож і ступенів порівняння в них два: вищийі найвищий:дуже – дужче – найдужче, весело – веселіше – найвеселіше. Це – проста форма вищого і найвищого ступенів. А буває ще й складена. Утворюється вона від звичайногоприслівника з допомогою слів більш – найбільш, менш – найменш.
Ми підкреслили слово звичайного,щоб застерегти мовців од типової помилки: вживання слівець менші найменшз прислівником не звичайним,а у формі вищого чи найвищого ступеня. Треба казати менш вдало, а не менш вдаліше, найбільш вдало, а не найбільш вдаліше,як-от пролунало з телеспортивного репортажу: Найбільш успішніше виступив (далі йшло прізвище спортсмена).
Уникаючи таких казусів, грамотні люди набагато частіше від самоперекладачів користуються простими формами вищого і найвищого ступеня прислівників – на противагу росіянам які частіше за нас вдаються до складених форм. Порівняймо:
Типова російська побудова речення Типова українська побудова речення
эту делегацию встретили цю делегацію зустріли
более торжественно урочистіше
наиболее тепло принимали… найтепліше приймали…
ведите себя более сдержанно поводьтеся стриманіше
Якщо ж виникає потреба ще відчутніше підкреслити найвищийступень прислівника, українська мова має такі форми, яких не має російська. Утворюємо їх з допомогою займенників які що,які виступають у ролі префіксів: якнайурочистіше, щонайурочистіше, якнайстриманіше, щонайстриманіше. Приклад з літератури: Всі притихли і якнайпильніше розглядалилюдську постать, що наближалася (Григорій Тютюнник).
Значення прислівників вищогоступеня можна підсилити з допомогою слів дещо, значно, набагато, ще, трохи: значно вище, набагато ліпше, ще ближче (Ще, ще, ще, ще, присунься ще ближче – пісня).
Входить до списку таких слів і все: Все вперед та вище жінка наша йде (П. Тичина). Але в багатьох випадках набагато доречніше, замість все (усе), вжити по-справжньому українські слова дедалі, щодалі, чимдалі. Не писати, наприклад, Все виразніше окреслювалися контури будівель, а дедалі (щодалі)виразніше. Чи не правда, що друге має в собі більше українського, ніж перше?
Дуже доречне українське дедалі й там, де росіяни пишуть все более: Тяжелые серые облака опускались все болеенизко – Важкі сірі хмари спускалися дедалінижче. А ще доречнішим є дедаліна місці російських тавтологічних висловів типу все более и более, все холоднее и холоднее, все лучше и лучше. Порівняймо, наприклад, кальковане речення з газети Коріння розростається, захоплюючи все більш значну площу з реченням, яке б вийшло з-під грамотнішого пера: Коріння розростається, захоплюючи дедалі (щоразу, чимраз) значнішуплощу. Приклади з класичної літератури: Чоловій мій куди далі,то хмурнішийходить (Марко Вовчок); Що дальш, то виразнішевиявлятиметься русчизна в розмові (П. Куліш).
Що ж до російського тем более, то його теж не варто калькувати сліпо, як це практикує сучасна літературна мова. Не зайвим було б згадати конструкції з нашої класичної літератури та народної мови, які, замість тим більш, писали і потім, і поготів:Я горілки не п’ю, а чарівної й потім(Грінченко); Діти батька мало слухались, а нас і поготів(Г. Барвінок).
Як помітив уважний читач, досі мовилося про частину складеної форми прислівника, виражену словами більшінайбільш,та про те, що українці віддають у даному разі перевагу простимформам.
