(З життя видатних людей)
Ф.І. ШАЛЯПІН
(1873 – 1938)
Золоте горло
Шаляпін приїхав до США на гастролі. Як і всі, що прибули з Європи, він повинен пройти перевірку в ньюйоркській митниці. Коли він стояв у черзі до чиновника, що оглядав багаж, його пізнали.
– Це славнозвісний Шаляпін, – сказав хтось. – У нього золоте горло.
Почувши цю репліку, чиновник почав вимагати негайно зробити рентгенівський знімок… золотого горла.
«Ми співали»
Шаляпін мав служника Петра, який був надто високої думки про власну персону. Під час перебування Шаляпіна в Берліні до Петра звернувся один журналіст з проханням влаштувати йому інтерв’ю з видатним співаком.
– На жаль, дорогий пане, нічого не можна зробити, – відповів Петро. – Мій хазяїн зараз одягається і не може прийняти пана, але я сам можу дати інтерв’ю, бо про все, що стосується його, я добре поінформований.
– Які плани пана Шаляпіна на найближчий час?
– Збираємось до Мілана, де в театрі «Ла Скала» співатимемо Мефістофеля. Пізніше поїдемо до Лондона, де в королівському палаці дамо великий концерт для англійської аристократії.
У цю хвилину портьєра на дверях до кімнати, де одягався Шаляпін, розсунулась, і він сказав:
– Все правильно, але не забудь, Петре, забрати мене з собою, коли їхатимемо до Мілана і Лондона.
Вартість концерту
Один мільярдер попрохав Шаляпіна виступити в нього на вечорі й запитав про гонорар.
– Тисяча доларів, – відповів співець.
– Гаразд, ви одержите свою тисячу доларів, але тільки виступите із своїм номером і не залишитесь серед гостей.
– Вам треба було одразу про це сказати, – посміхнувся Шаляпін. – Якщо мені не треба бути з вашими гостями, я співатиму і за п’ятсот доларів.
