Куди зникає сміття?

Чи небезпечно жити біля смітника – запитання риторичне. Погляди вчених на цю проблему відрізняються лише оцінкою ступеня шкоди від впливу забрудненого повітря на здоров’я людини та довкілля. Розв’язання цієї, поки що ігнорованої, але дуже серйозної проблеми розпочали і в Україні.

Для зниження кількості небезпечних відходів, що надходять на полігони, з майбутнього року держава планує привчати жителів України до ладу та чистоти. І не на словах, а ділом. Зареєстровано законопроект, за яким (у разі його ухвалення) усіх українців зобов’яжуть виконувати поокреме складання побутових відходів.

Істотно, що укладати договори на вивезення побутових відходів громадяни зможуть тільки з компаніями, які займаються утилізацією сміття і добраними місцевою владою на конкурсній основі. У разі відсутності договорів будуть вживатися фінансові санкції. Такі заходи не лише стимулюватимуть низьку екологічну свідомість населення, але й направлятимуть «коштовну сміттєву сировину» у потрібні руки.

Білгород­Дністровський паспортизований полігон твердих побутових відходів (ТПВ) розташований за сім кілометрів від міста й перебуває в управлінні КП «Екологія». Рік тому це підприємство розпочало реалізацію масштабного проекту щодо поводження із ТПВ. Під керівництвом КП «Екологія» на полігоні встановлено поки що єдину на півдні України механізовану сміттєсортувальну лінію. На її спорудження витрачено близько 3 мільйонів гривень. У підсумку близько 60% зібраного сміття одержує нове життя. Його сортують і відправляють на спеціалізовані заводи з переробки вторсировини. Така схема поділу на 30 – 40% знижує навантаження існуючого полігону та збільшує терміни його експлуатації.

Наступний крок у розвитку проекту – установлення спецконтейнерів для поокремого складання сміття в населених пунктах. Підраховано, у загальному обсязі сміття на скло, метал, пластик, папір, тканину, дерево й гуму припадає 57%, на харчові відходи – 25%, на інші види – 18%. Рік тому, на старті спорудження сортувальної лінії, обсяги сміття на полігоні КП «Екологія» становили близько 140 тисяч кубометрів за рік. Це вважалося задовільною умовою для рентабельної роботи. Адже підприємство планує в майбутньому закупити екоконтейнери для поокремого складання сміття. Але на початку поточного року, коли сміттєсортувальна лінія стала до ладу, виявилося, що обсяги сміття знизилися майже вдвічі! При цьому кількість міського, сільського населення і підприємств, що користуються послугами смітника, залишилася незмінною. «Зникле» сміття стали шукати в лісосмугах, уздовж доріг, на несанкціонованих смітниках і берегах лиману, де за його складування не стануть морочити голову договорами і не вимагатимуть грошей.

– Через низькі обсяги роботу лі­нії, яка виявилася задіяною лише на 15 – 20%, довелося тимчасово припинити, – розповідає директор КП «Екологія» Олександр Колісниченко. – Але ми з’ясували, куди зникає основний потік «цінного» для нас сміття: скла, паперу, пет­пляшок тощо. Виявилося, у Білгороді­Дністровському працює кілька неліцензованих структур, які за допомогою «волонтерів» вилучають із контейнерів відсортоване й найприбутковіше сміття. Підкреслю, наше ліцензоване підприємство залежно від прийнятих обсягів відраховує до місцевого бюджету по кілька сотень тисяч гривень податків на рік. За умови пуску сміттєсортувальної лінії ці суми істотно зростуть. Інакше кажучи, наявна фінансова вигода держави та місцевого бюджету від нашої роботи. Чи тіньових підприємств?

Выпуск: 

Схожі статті