Лихого січневого ранку над Болградом згасло його духовне сонце – пожежею було знищено золотавий купол Спасо­Преображенського собору. Духовна святиня і увесь православний регіон – у жалобі згарища.

Кожен вносить

свою лепту

Трагедія відгукнулася в серцях людей у різних регіонах країни, за кордоном і навіть на інших континентах. Були оперативно відкриті рахунки, зокрема валютні. Лише за лютий – березень на відновлення Спасо­Преображенського собору надійшло близько 627 тис. грн пожертвувань.

З ініціативи губернатора Е.Л. Матвійчука був організований телемарафон «Благозвонница», під час якого пожертвувано близько 52 тис. грн. Але, головне, телемарафон дав потужний імпульс для подальшого збору коштів.

Крім приватних пожертвувань, на відновлення пам'ятника архітектури національного значення були виділені і казенні гроші. Рішенням сесії Болградської районної ради з місцевої скарбниці направлено перші 50 тисяч гривень. Депутати Одеської обласної ради вишукали можливість виділити на відновлення Болградського собору 1,5 млн грн.

За попередніми розрахунками фахівців, орієнтовна вартість першого етапу відновлення купола собору – близько 4,5 млн. грн. Начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласний державної адміністрації Н. Штербуль повідомила, що першочергові протиаварійні роботи планується виконати до кінця поточного року.

Фрески були втрачені

до пожежі?

Сьогодні лівий вівтарь храму, який практично не постраждав від вогню, обгороджений і упорядкований. Там і проходять служби. Підносячи свої молитви про відновлення собору та докладаючи для цього особисті зусилля, люди періодично задаються питаннями. Яка причина пожежі? Чому в Спасо­Преображенському соборі – пам'ятці архітектури національного значення провадилися роботи без відповідного дозволу? Чи можливо відтворити унікальні фрески Піскарьова?

Фахівці управління Держнагляду ДУ Держтехногенбезпеки України в Одеській області, дослідивши будівлю собору, у своєму висновку вказали на дві можливі причини загоряння. Перша – «загоряння займистих матеріалів, які перебували в зоні пожежі від дії джерела загоряння малої потужності». Друга – «занесення стороннього джерела загоряння невстановленими особами». Фахівці винесли вердикт: «Повністю спростувати або прийняти одну з версій пожежі не видається за можливе»…

Нещодавно регіональні ЗМІ подали інформацію про те, що до пожежі купол «обтягувався пінопластом, після чого шпаклювався. Художники повинні були згодом відновити розпис, копії якого попередньо зняли на фотоплівку та на кальку». Що ж виходить, оригінальний настінний живопис Павла Піскарьова був втрачений ще до пожежі? Коментуючи цю інформацію, Н. Штербуль сказала:

– Наше управління має у своєму розпорядженні результати техніко­технологічного дослідження настінного живопису купола Спасо­Преображенського собору Болграда від 20 серпня 2010 року № 44, яке провела Одеська філія Національного науково­дослідного реставраційного центру України. Цитую результати: «… Живопис купола багатошаровий… Крім зразків авторського живопису, представлені зразки з реставраційними матеріалами… Встановлено, що реставраційні поновлення (записи) виконані олійними фарбами наприкінці ХХ століття і становлять понад 80 %». Дослідники зробили висновок, що автентичний живопис становив не більше 15 %. Основа – ветха, перебуває в аварійному стані, потребує термінових реставраційних втручань. Одержавши такий висновок, у вересні того ж року ми направили офіційного листа на ім'я настоятеля Спасо­Преображенського собору протоієрея Василя Шкімбова, у якому зазначили, що управління охорони об'єктів культурної спадщини не заперечує проти провадження внутрішніх ремонтних робіт. Однак у разі втручання в конструктивні елементи будівлі необхідно одержати дозвіл на провадження зазначених робіт у встановленому законом порядку.

Н. Штербуль іще раз заявила, що управління не давало дозволу на провадження ремонтних та реставраційних робіт у соборі.

Хто «розшифрує»

розписи Павла

Піскарьова?

Отже, унікальні фрески Піска­рь­ова, збереженість яких до пожежі становила 15%, реставрувати, мабуть, не вдасться. Як же буде розписаний собор після відновлення купола? Поділитися своїми думками щодо цього ми попросили художника Сергія Костова – випускника Софійської національної художньої академії (Болгарія), який має досвід розпису храмів.

– Я дуже сумніваюся, що Піс­карь­ов розписував Спасо­Преоб­раженський собор за ескі­зами Васнєцова як такими, – ска­зав С. Костов. – Гадаю, що це просто загальноприйнята думка, яка згодом стала офіційною версією. Так, розпис Піскарьова дуже схожий на роботу Васнєцова в київському Володимирському соборі. Але я ризикну припустити, що Піскарьову просто поставили за взірець настінний живопис Васнєцова, попросили взяти його як зразок. Відмінностей між розписом Васнєцова та Піскарьова досить багато. Зрештою, кожен художник має право на певну свободу творчості. Я сам бачив, до якого ступеню автентичний розпис був переписаний, і мене не дивує, що професійні реставратори визначили його збереженість як 15­відсоткову. Тут справа в тому, що будь­яка фарба має свій вік і змінюється під впливом різних зовнішніх впливів. Відповідно, нова фарба старіє з іншою інтенсивністю, ніж первісна, і рано чи пізно реставраційна ретуш «вискочить». І в Болградському соборі це було дуже помітно. Дуже важливо, щоб реставрацію розпису собору після пожежі робили фахівці, добре знайомі із творчістю Піскарьова. Адже вони повинні не просто зробити копію, а «розшифрувати» завдання, які ставив перед собою майстер, визначити, яким чином вирішувалися ці завдання – аж до особливостей технології і техніки живопису. Нагадаю, що саме так був відреставрований розпис Піскарьова в Покровському соборі Ізмаїла. Як відомо, цю роботу здійснили місцеві ізмаїльські художники, і зробили її чудово.