В Одеській загальноосвітній школі­інтернаті № 7 для дітей з наслідками поліомієліту та церебрального паралічу живуть і навчаються діти з нашого регіону, а також з Миколаївської, Херсонської областей і Автономної Республіки Крим.

Навчальному закладу майже п’ятдесят років. Серед випускників є майстри спорту з фехтування серед параолімпійців. Особлива гордість – вихованець школи Андрій Онуфрієнко, дворазовий чемпіон Параолімпійських ігор.

– У нас 114 дітей. Двоє діток отримують освіту вдома за індивідуальною системою, – розповідає директор інтернату Наталя Могилевич. – Цього року завдяки управлінню освіти та науки облдержадміністрації ми змогли відправити на оздоровлення наших дітей­сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки.

Діти зараз перебувають у санаторії «Аркадія». Решту на літо забрали батьки.

– Дуже дякую керівництву нашої області за допомогу і підтримку, – далі говорить Н. Могилевич. – Видно, що болить у них душа за цих дітей. Тому допомагають, як тільки можуть. Цього року ми нарешті цілком перекриємо дах. Спасибі за це Одеській облраді.

Обласна влада у межах програми «Народний бюд­жет» інтернату виділила 694,52 тисячі гривень. Зокрема на капітальний ремонт – 250 тисяч гривень, повідомляє начальник відділу дошкільної освіти і соціального захисту дітей управління освіти і науки ОДА Тетяна Черепян.

Поточного року в інтернаті обладнали ігрову кімнату. Відеоплейєр, величезний плазмовий телевізор, розвиваючі ігри допомагають дітям цікаво провадити вільний час, дізнатися щось нове.

– Як ви знаєте, діти більшу частину життя провадять тут. Тому ми зобов’язані підготувати їх до реального життя. Адже деякі дітки не можуть навіть посмажити собі яєчню. Саме для цього і створено предмет «Соціально­побутова орієнтація» і обладнано відповідний клас, – розповідає Наталя Іванівна.

Приміщення – це копія стандартної однокімнатної квартири, у якій є все, чим користуються звичайні люди у повсякденному житті. Є передпокій, житлова кімната, кухня, ванна з усіма необхідними предметами меблів та інтер’єру.

Значна сума була виділена на обладнання сенсорної, або, як її ще називають, релаксаційної кімнати. Психолог закладу Катерина Садовник, яка провадить тут індивідуальні та групові заняття з дітками, з блиском в очах розповідає про своїх учнів. Повідомляє, що діти дуже веселі і відкриті, легко йдуть на контакт. Їм подобаються яскраві барви.

Учні з радістю працюють з усіма складовими у сенсорній кімнаті, але особливо важко витягти їх із сухого басейну.

– Коли дитина занурюється у нього, кульки дають розслаблення м’язовому тонусу дитини. За рахунок цього підвищується чутливість тих м’язів, які у неї слабко функціонують, – пояснює Є. Садовник. – Різнобарвна гама також благотворно впливає на зір. У басейні діти виконують кілька завдань. Таким чином, вдається компілювати дидактичну і сенсорну роботу.

У релаксаційній кімнаті є ще багато цікавих пристосувань. Різнобарвна бочка дозволяє дитині визначитися, як вона почувається у замкненому просторі. Величезні кубики, сенсорні доріжки розробляють опорно­руховий апарат. Дерев’яні конструктори чудово тренують дрібну моторику у вихованців.

Виходимо на вулицю. Саме цього дня робітники обробляли дерево для перекриття даху спеціальною протипожежною сумішшю. Один з них – Андрій Тозедінов:

– Намагаємося працювати оперативно, щоб дощ не застав зненацька і не «затяг» роботу. Гадаю, сьогодні ми впораємося. Тоді приїде інший підряд і демонтуватиме старий дах. Усе потрібно завершити до того, як діти повернуться з канікул.

Роботи ще багато: заплановано косметичний ремонт у всіх приміщеннях інтернату, оновлять і фасад. Фахівці проведуть профілактику котелень.

Разом з директором ми йдемо до невеликого садка біля школи. Серед дерев розбито невеликі клумбочки з квітами, трохи віддалік видніються грядки з першою зав’яззю овочів. Біля кожного мініатюрного палісадничка красується табличка з номером класу, який тут трудився. Ось, наприклад, уже опадають пелюстки троянди, посаджені учнями 4­Б класу. Далі на сонечку зріють ледве помітні поки що помідорчики. Це зона відповідальності старшокласників.

Тут же у тіні дерев розмістилися затишні альтанки з яскравими жовтими дахами. Акуратні доріжки, жива огорожа, зручні лавочки.

Ще раз хочу подякувати голові обласної ради Миколі Пундику та губернатору Едуарду Матвійчуку за допомогу, – говорить на завершення нашої зустрічі Наталя Могилевич. – Скоро поруч з альтанками буде пісочниця. Привезуть спеціальний очищений пісок. Діти дуже люблять тут гуляти, доглядати за рослинами. Ми навіть приручили кілька білочок, і вони тепер з рук їдять.