Анонс прес­конференції в ІА «Контекст­Причорномор’я» професори кафедри технології та організації ресторанного господарства Київського національного торговельно­економічного університету, доктора медичних наук Петра Карпенка звучав дуже й дуже обнадійливо: «Що пити та їсти у спекотну пору року? – розвінчування міфів та рекомендації. Особливості харчування і питного режиму для південних регіонів. Чи здорове харчування в наших ресторанах? Меню закладів громадського харчування з погляду дієтолога». Просто глобальна якась розмова намічалася. Але, шкода… Не так сталося, як гадалося.

Петро Олександрович почав із перерахування загальновідомих моментів: влітку треба більше пити, не захоплюватися м’ясними продуктами та спиртним, воду краще використовувати не водопровідну, тому що вона влітку більше хлорується, а артезіанську. Через брак артезіанської – бутильовану. Далі Карпенко чотири рази в різних варіаціях згадав воду однієї відомої фірми, яка агресивно себе рекламує. Ймовірно, одним зі спонсорів літнього візиту професора до Одеси є саме ця фірма. А ще прикро: фахівці досить скептично ставляться до якості та «живих» властивостей цієї води, що проходить кількаразове хлорування при виробництві. Не знати цього промовець не міг.

Далі, як кажуть, більше. Виявляється, на дискотеках, де молодь вживає слабоалкогольні напої (що, до речі, заборонено), краще не продавати газовану воду, що підсилює вплив алкоголю. Нітратним кошмаром, що призводить до важких отруєнь, на думку професора, є не кавуни та дині, а буряк. Він більше накопичує цих добрив. Але чомусь Петро Олександрович не врахував, що вживаються буряк і баштанні культури в їжу у зовсім непорівнянних дозах: буряковий салат, вінегрет, оселедець під шубою можуть бути в меню навіть не щодня. А ось кавуни та дині в сезон з’їдаються у дуже великих кількостях. Тому саме вони і стають найчастішою причиною нітратних отруєнь.

Київський гість поскаржився на недієтичність меню більшості вітчизняних ресторанів. Щоправда, обмовився: одна відома мережа зовсім нещодавно все ж таки виявила зацікавленість до рекомендацій дієтологів. На цьому моменті всім став очевидний другий спонсор візиту Карпенка до Одеси. А заодно і його основна мета. У нашому місті працюють ресторани найрізноманітнішої кухні. Схоже, Петро Олександрович вирішив зацікавити їх своїми відомостями.

Після прес­конференції залишилося гнітюче відчуття. Виступаючи перед аудиторією, здебільшого дуже молодою, вчений не сказав зовсім нічого, що могло б допомогти журналістам харчуватися правильніше у їхньому божевільному робочому ритмі. А якщо врахувати, що у такому ритмі живуть і багато наших читачів, слухачів, глядачів, коефіцієнт корисної дії подібного заходу неухильно наближається до нуля.