Дорогі земляки!
День флоту України – одне з найулюбленіших свят нашого народу. Історія національного флоту нараховує вже друге тисячоріччя – ми пам’ятаємо про перемогу київського князя Олега під Константинополем 907 року, про подвиги козацьких флотилій та успіхи українських купцівмореплавців.
Не применшити роль українського флоту у взятті штурмом фортеці Ізмаїл та значення торговельного мореплавання у розвитку всього Придунав’я.
Ми схиляємо голови перед мужністю моряків Червонопрапорної Дунайської флотилії, пишаємося професіоналізмом моряків Українського Дунайського пароплавства та віримо, що слава України як морської держави буде міцніти, оскільки флот – гордість, сила та слава нашої держави.
У День флоту вітаю всіх, хто так чи інакше пов’язаний із морською професією.
Шановні моряки, річковики, портовики, судноремонтники, а також їхні рідні та близькі!
Усім бажаю здоров’я, миру, щастя, радості, стабільності, упевненості в завтрашньому дні!
Сім футів під кілем!
Завжди з вами –
Юрій Крук,народний депутат України, заступник голови постійного Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та зв’язку
Захистити працю моряків
Міжнародна Конвенція про працю на морському транспорті може набути чинності вже цього року. Таку думку висловила директор департаменту трудових стандартів Міжнародної організації праці Клеопатра ДумбіяГенрі. Вона взяла участь у семінарі, присвяченому працевлаштуванню моряків в умовах дії Зведеної конвенції про працю на морському судноплавстві від 2006 року (MLC2006).
За словами експерта, для набуття Конвенцією чинності необхідна ратифікація її 30 країнами – членами Міжнародної організації праці, чия спільна частка світового валового реєстрового тоннажу суден – 33%. На сьогоднішній день MLC ратифікована 29ма країнами, які мають понад 56% валового тоннажу. Відповідно, Україна може стати державою, завдяки якій Зведена конвенція набуде чинності в усьому світі. Тоді дотримуватися документа доведеться всім без винятку країнам.
Своєю чергою, заступник голови Одеської облради Олексій Гончаренко висловив думку, що Україна повинна ратифікувати Конвенцію якомога швидше.
– Для Одеської області це ключове питання, тому що із 70ти тисяч українських моряків, які працюють на суднах під прапорами різних держав, понад 50 тисяч – це одесити та жителі Одеського регіону, – підкреслив Олексій Гончаренко. – У мене дуже багато рідних, близьких та друзів працюють у морі. Як громадський діяч, я сприятиму ратифікації цієї Конвенції в Україні.
За словами генерального секретаря Міжнародного морського комітету роботодавців Джайлза Хеймана, українському уряду потрібно зрозуміти всю важливість Конвенції, перейнятися необхідністю її прийняття.
Юрій Басюк
Конструктивний погляд
на майбутнє порту
В Одеському морському торговельному порту закінчено комплекс узгоджень і затверджень нової концепції перспективного розвитку на період 2011–2060 років.
При її створенні були враховані передовий європейський досвід проектування портів, рекомендації провідних спеціалістів та науковців. Концепція гарантує ефективність інтеграції України у світовий економічний простір.
Як вважає начальник ОМТП Юрій Васьков, сучасні морські порти більше не можуть бути тільки пасивними пунктами перевалювання вантажів з одного виду транспорту на інший. Їхнє майбутнє – участь у цілісних транспортних системах, побудованих на принципах логістичних ланцюжків. Порт готовий до виконання запитів сучасних вантажо і судновласників. Інвестиції в цих умовах спрямовуються на забезпечення швидкого перевалювання вантажів і стають засобом створення умов для надання вантажовласникам розширеної системи послуг.
Сьогодні у складі порту налічується 59 причалів різного технологічного призначення: від універсальних, судноремонтних і пасажирських до нафтоналивних, призначених для перевалювання контейнерів та допоміжних. Загальна довжина причального фронту – близько 9,0 км, глибина – до 13,5 м. Загальна площа території порту становить близько 141 га. Технологічне устаткування перевантажувальних комплексів для сухих вантажів складається з 69 портальних кранів вантажопідйомністю від 5 до 40 т, семи причальних контейнерних перевантажувачів вантажопідйомністю 30,5–50 т, двох козлових перевантажувачів вантажопідйомністю 38,25–39,3 т.
Тепер завдяки концепції можна формувати стратегію розвитку та конструктивний погляд у майбутнє порту. Зокрема, що стосується зміни форм власності та організації управління.
Внаслідок усіх намічених у концепції заходів, сумарна кількість інвестицій за якими становить близько 40 млрд грн, пропускна спроможність та вантажообіг Одеського порту збільшиться на 100 млн тонн, бюджети всіх рівнів і позабюджетні фонди в період до 2060 року тільки від діяльності порту додатково отримають 1,5 млрд грн на рік та 3 млрд грн одноразово за рахунок реалізації утворених територій.
Адміністрація Одеського порту зазначає, що суміжні підприємства, тобто стивідорні компанії, морські агенції, експедитори, фрахтувальники, шипчандлери, автоперевізники, морські перевізники, залізничні перевізники, сюрвейери та інші, отримують можливість інтенсивного розвитку. Розробники концепції прогнозують надходження близько 300 млн грн податків та платежів до державного бюджету та близько 100 млн грн до місцевих бюджетів щорічно.
Концепцією передбачається велика кількість робіт щодо поглиблення акваторії та насипання нових територій. Одночасно концепція передбачає значне поліпшення екологічного стану акваторії Одеської затоки.
Наш кор.
Покликання долі
Сьогодні про таких командирів, як Роман Кодимський, мріють багато лейтенантів. Чудовий педагог, грамотний морський офіцер, блискучий командир, – з теплотою відгукуються про свого наставника військовослужбовці Західної військовоморської бази ВМС України.
Ким мріє стати хлопець, який народився і виріс біля Чорного моря, на Одещині? Тут і вгадувати не треба: звичайно ж, моряком! Так воно і вийшло у Романа Кодимського, коли він після восьмого класу поступив до Львівського військового ліцею імені Героїв Крут, а потім став курсантом Севастопольського вищого військовоморського училища імені П.С. Нахімова. Навчався за командною спеціальністю – мінноторпедне озброєння кораблів та підводних човнів. Нахімовка навіть в середині 1990х тримала марку престижного військового вишу. Тому складні іспити тоді пройшов тільки кожен п’ятий претендент на флотську тільняшку.
Назавжди у пам’яті офіцера залишиться згадка про місто Севастополь і курсантську молодість. Пам’ятною сторінкою його курсантської біографії стала морська практика у складі екіпажу корабля управління «Славутич» ВМС України й подорож до далеких берегів Північної Америки. Тоді він разом зі своїми товаришами за службою та моряками інших військових кораблів світу взяв участь в урочистому святкуванні Дня незалежності Сполучених Штатів Америки, яке відбувалося у НьюЙорку.
Тож коли вже випускника училища Романа Кодимського запитали під час розподілу, де хотів би проходити службу, він без вагань відповів: «У плавскладі ВМС!» Але відразу після прибуття на перше місце служби молодому лейтенанту не судилося потрапити на корабель. У 2002 році він розпочав свою офіцерську службу в Одесі на посаді помічника начальника штабу дивізіону кораблів Західної військовоморської бази. В цей час увагу Романа постійно привертала командирська робота, яка могла посправжньому перевірити характер військового моряка, скласти уявлення про еталон морського офіцера.
Не залишилися непомітними для співслужбовців й моральні якості Кодимського, його товаристськість, вміння вислухати молодшого за званням, вдумливо розібратися у будьякій справі. Тому вже через рік командування запропонувало молодому офіцеру перейти на вищу посаду. Далі керівництво екіпажем рейдового тральника «Генічеськ» дали незамінний досвід. У порівнянні зі штабною роботою нова командирська посада обіцяла надати нові знання й набути практичний досвід у морі.
Одеса, острів Зміїний, Очаків, Севастополь – саме за таким курсом доводилося працювати екіпажу «Генічеська». В цей час його командир практично жив на кораблі, вникаючи в суть його життєустрою, як мовиться, всім своїм нутром.
Сьогодні, вже будучи командиром дивізіону кораблів, капітан 3 рангу Роман Кодимський впевнений, що поняття єдиного колективу перш за все розглядається як здатність кожного моряка морально і динамічно підпорядкувати себе вимогам бойового завдання.
У минулому році підлеглі Романа Кодимського пройшли справжній іспит, виконали складні завдання за призначенням під час дослідницьких навчань «Адекватне реагування» та міжнародних навчань «Сі Бриз2011». Військові моряки брали участь у антипіратських операціях, охороні та обороні морських портів, супроводженні цивільних суден у північній та західній частинах Чорного моря.
Командир дивізіону кораблів з гордістю говорить про професійні якості інженерамеханіка дивізіону капітаналейтенанта Віталія Степанюка та начальника штабу дивізіону старшого лейтенанта Володимира Лісового, які своєю розважливістю, заснованої на досвіді служби, вміють дати підлеглим імпульс професійної активності. Шанобливі слова звучать у відгуках Кодимського на адресу командира артилерійського катера «Скадовськ» старшого мічмана Андрія Дуся та командира рейдового тральщика «Генічеськ» старшого мічмана Івана Лижина.
– Під час виконання завдань за призначенням ми завжди розуміємо один одного з півслова, – каже командир дивізіону. – Це дійсно золотий фонд флотського професіоналізму.
Попереду у колективу дивізіону нові важливі завдання. Й те, як вони будуть виконані, багато в чому залежить від його командира капітана третього рангу Романа Кодимського.
Сергій ДАНИЛЕНКО, м. Одеса
