Відтепер на Одещині російська мова – регіональна
Основним питанням порядку денного 14ї сесії облради стала імплементація положень Закону України «Про засади державної мовної політики» на території Одеської області. В роботі сесії взяв участь голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук.
Як відомо, цей Закон був підписаний Президентом України Віктором Януковичем 8 серпня поточного року. Документ передбачає офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні на підвідомчих їм територіях мінімум 10% носіїв цих мов. Тут цілком доречно згадати останній Всеукраїнський перепис населення, згідно з яким 41,9% жителів Одеської області вважають рідною мовою російську.
Проект рішення зачитав керівник фракції Партії регіонів в обласній раді Віктор Волков. Серед основних позицій документа не тільки визнання регіонального статусу російської мови, але й звернення до місцевих органів влади – вивчити питання про використання у їхній роботі російської та інших регіональних мов (після попереднього обговорення теми з місцевими жителями). Крім того, обласній державній адміністрації пропонувалося передбачити в обласному бюджеті на 2013 рік фінансування для виконання цього Закону. Контроль над виконанням рішення покладено безпосередньо на голову обласної ради Миколу Пундика. Навіть за відсутності на сесії багатьох депутатів кворум дотримувався, а результат голосування виглядав цілком прогнозованим і закономірним: 98 голосів – «за», 2 – «проти».
«Регіонал» Василь Чорнолуцький відзначив, що для багатьох громадян України російська є мовою міжнаціонального спілкування. При цьому він закликав вихідців з української глибинки, які переїхали у великі міста, не забувати рідну мову і не лінуватися передавати її своїм дітям.
Супротивником мовного закону виявився позафракційний депутат Ігор Бєлінський. На його думку, в Одеській області немає мовної проблеми. Є проблеми з корупцією, станом доріг, енергопостачанням тощо, а «мовна карта» для багатьох політиків усього лише провокація і спосіб відволікти населення від нагальних питань.
Цікаво, що тезу «в Одесі немає мовної проблеми» висловлював і депутат від ПР Валерій Запорожан, щоправда висновки у нього були принципово інші:
– Я багато спілкуюся з молоддю, і скажу, що у них точно мовної проблеми немає. Вони вільно розмовляють російською, українською, англійською, деякі навіть китайською. Це вимога сьогоднішнього дня: пізнавати світ, опановувати знання. «Проблема мови» багато в чому виникла зусиллями попередньої влади, це чисто політична ситуація, та й зараз ще багато хто плутає поняття «мова» і «культура».
Висловив свою думку і заступник голови обласної ради Олексій Гончаренко.
– Це наша спільна перемога, – підкреслив він. – Але це не перемога над якоюсь іншою частиною України, як намагаються представити наші опоненти. Це перемога над забобонами, відсталістю і дрімучим націоналізмом. Сьогодні нас критикують радикали по обидва боки. Одні стверджують, що цей закон знищить українську мову. Вони не розуміють, що тим самим ображають цю мову, яка пройшла через численні історичні випробування і завжди була і буде в Україні. Радикали з другого боку прямо зараз вимагають закону про другу державну мову. Так, я і багато моїх колег виступають за те, щоб російська стала в Україні другою державною, але суспільство ще повинно до цього прийти. Людина колись запалила вогонь, але вона починала з викрещування іскор, а не з доменної печі. Я впевнений, що функціонування нинішнього закону покаже всім жителям України: повага до прав російськомовних громадян не принесе розколу, а навпаки умиротворить українське суспільство. Отоді ми дозріємо і на наступний крок. Адже право на рідну мову – це базове право кожної людини.
Голосування завершилося оплесками. Голова Одеської облради Микола Пундик привітав колегдепутатів «з історичним рішенням».
– Найголовніше щодо статусу російської мови: ми обіцяли – і ми це зробили, – резюмував Микола Пундик.
Людмила ВОРОБЙОВА
Микола ПУНДИК: «Ми поставили завдання – навести лад»
По закінченні позачергової сесії обласної ради М.В. Пундик відповів на запитання журналістів.
– Що зміниться для жителів регіону після ухвалення рішення про імплементацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики» на території Одеської області?
– Наш край – багатонаціональний, у ньому мешкає понад сто тридцять націй і народностей. Багато які з них тепер матимуть можливість одержувати документи своєю рідною мовою.
– Скоро перше вересня, діти підуть до школи. Для них щось зміниться?
– Можливо, зміниться. У моєму розумінні журналісти – це дуже освічені люди. Ви знаєте ім’я та по батькові Пришвіна? Я сподіваюся, що представники наступного покоління одеських журналістів запросто зможуть назвати імена та по батькові і Пришвіна, і Тургенєва, і Буніна. Сподіваюся, що зміниться саме це.
– Які мови можуть претендувати на статус мов меншин?
– Це питання розглядатимуть сесії місцевих рад, аж до сільських. Судячи з результатів перепису 2001 року, воно може з’явитися на порядку денному низки сільських рад стосовно молдавської та болгарської мов.
– Чи передбачено фінансування на реалізацію рішення сесії?
– Так, є доручення Кабінету Міністрів України Одеській облдержадміністрації про розробку пропозицій щодо бюджету наступного року в частині імплементації положень Закону України «Про засади державної мовної політики» на території Одеської області.
– Чи доведеться перекладати документи обласної ради російською мовою? Такі пропозиції надходили?
– Переклад може здійснюватися тільки на вимогу депутатів, але таких не було. Увесь документообіг обласної ради провадиться державною мовою.
– Які заходи передбачено для порятунку Куяльника в межах ухваленої програми?
– Дане питання належить розглянути на черговій сесії. Є розроблений екологами проект сполучення лиману з морем. Проте він дуже дорогий, бо для його реалізації потрібно пройти через Миколаївську, окружну дороги та залізницю. Тому нам доведеться звертатися по допомогу до держави.
Питання порятунку Куяльника обговорювалося під час візиту до Одеси Прем’єрміністра України Миколи Азарова. Розуміння необхідності вживання нагальних заходів є. На майбутній сесії обласної ради доведеться в терміновому порядку додавати кошти на регіональну програму щодо порятунку Куяльника в частині розробки проектної документації сполучення його з морем. Їхній обсяг зараз уточнює бюджетна комісія. А потім, після ухвалення рішення сесії, потрібно буде просити державу профінансувати цей проект.
Є ще одна серйозна проблема – рівень моря вищий за рівень лиману на шість метрів. Максимально допустима висота, на яку можна підняти воду в Куяльнику, становить лише сто сорок – сто п’ятдесят сантиметрів. Це складне інженерне завдання. Розв’язати його можна зновтаки тільки з допомогою держави.
– На сесіях розглядаються питання про передання в оренду водойм місцевого значення…
– Я хочу раз і назавжди припинити всі спекуляції на цю тему. Хтонебудь із вас знає хоча б одну водойму, що не перебуває в оренді? Ні. А офіційно податки платять за використання лише 28 водойм. Ми просто змушуємо всіх так званих орендарів, які вважають себе такими, але відповідні документи не оформляють роками, укласти нормальні договори оренди й платити податки до місцевих бюджетів. Ми поставили перед собою непросте завдання – навести лад. Якщо на початок нашої каденції платою за оренду водойм збиралося приблизно 200 тисяч гривень, то під кінець року ми повинні вийти на мільйон, а до завершення нашої каденції всі орендарі водойм регіону будуть платити.
Світлана КОМІСАРЕНКО,
«Одеські вісті»
