Яка мрія зігрівала серця учасників Великої Вітчизняної війни в роки лихоліття? Дожити до Перемоги! Сьогодні важливим стимулом для багатьох ветеранів у нашій країні може стати святкування 70–річчя Великої Перемоги та визволення України від німецько–фашистських загарбників. До круглих дат ще не один рік, але план підготовки святкових заходів вже обговорювався минулого вівторка на засіданні пленуму Ради організації ветеранів Одеської області. Серед інших пунктів порядку денного: участь ветеранів у виборах до Верховної Ради України, а також підсумки огляду–конкурсу на кращі ветеранські та волонтерські організації Одещини. У роботі пленуму взяли участь перший заступник голови Одеської облради Микола Тіндюк та начальник Головного управління праці та соцзахисту населення облдержадміністрації Ірина Маркевич.
Можна багато говорити про повагу до старості і традицій, але будь–які слова перевіряються справами. Яким бути 70–річному ювілею Великої Перемоги? Як привітаємо ми із цією подією учасників бойових дій, які живуть серед нас, та «дітей війни»? Безумовно, на пленумі обласної ветеранської організації багато говорилося про необхідність соціального захисту: пільги, медична допомога, підтримка волонтерів. Але не менш важливим для цих людей залишається зацікавленість та повага з боку молодших поколінь. От і скаржиться Іван Іванович Новожилов, заступник голови обласної ради ветеранів, що молоді чиновники просто не зрозуміли його звертання з нагоди ювілею підпільної організації «Молода гвардія» (вирішили, що йдеться про однойменний молодіжний табір на селищі Котовського в Одесі). А голова Ананьївської районної організації ветеранів Валентина Олексіївна Тамалюнас розповідає про ветеранів–пенсіонерів, які самотньо живуть у селах, «розмовляють із кішками та собаками», як доводиться шукати забудькуватих родичів та звертатися до волонтерів–школярів. Звичайно, є й інші приклади – позитивні. Можна згадати обласну програму «Милосердя в дії» – 2012 року з обласного бюджету на неї виділено 18 млн гривень. Якщо говорити конкретно про ветеранів, то лише за 9 місяців поточного року 128 чоловік одержали матеріальну допомогу на газифікацію житла (1 млн 200 тисяч гривень), 164 ветеранам виплачено триста тисяч гривень на підтримку «в особливих обставинах», мільйон гривень передбачено на лікування цієї категорії в санаторіях Одеси. Усе це – не рахуючи належних за законом державних виплат.
– Мені дуже приємно, що на ветеранському пленумі було відзначена підтримка з боку місцевої влади, зокрема й обласної ради, – підкреслив перший заступник голови обласної ради Микола Тіндюк. – Необхідно робити усе можливе, щоб гасло «ніхто не забутий і ніщо не забуто» жило у наших серцях, щоб жоден ветеран не був забутий і обійдений увагою.
Вже сьогодні ветерани Одещини активно висувають свої пропозиції щодо святкування майбутнього ювілею. Районні організації подали свої ідеї на обласний рівень, а область передасть кращі пропозиції до Києва для розробки відповідної державної концепції. Ветерани зі смутком визнавали: далеко не всім тепер до снаги брати участь в урочистих парадах та лінійках. Отже, необхідно компенсувати цей факт підвищеною увагою преси, виданням книжок спогадів, відродженням музеїв бойової слави в школах тощо. Голова обласної Ради ветеранів Олексій Гурський нагадав колегам про необхідність продовження та перепідписання договорів про співпрацю між районною владою та місцевими ветеранськими організаціями. Поки що такий документ підписала лише половина міст та районів Одещини. Звичайно, повага та допомога вимірюються не лише паперами і договорами, але все одно – негаразд.
Що стосується ближчих подій – майбутніх виборів, то ветерани вирішили: голосувати за ту або іншу політичну силу – особиста справа кожного громадянина. Висловилися лише проти підтримки партій націоналістичного неофашистського спрямування.
Як вже говорилося вище, під час пленуму було підбито підсумки огляду–конкурсу серед ветеранських організацій Одещини за 2012 рік. Першого місця (і премії у 1200 гривень) удостоїлася Київська районна ветеранська організація м. Одеси. Також серед найкращих були відзначені ветеранські організації Ананьївського, Білгород–Дністровського, Іванівського та Комінтернівського районів і безпосередньо міста Білгорода–Дністровського. У міру своїх сил ветерани готові брати участь у житті суспільства. Але для них дуже важливо «не перебріхувати історію, не знецінювати нашу Перемогу». А для цього навіть грошей не потрібно, по суті…
