Не дати вірусу шансів
У читальному залі районної бібліотеки для дорослих за участі одинадцятикласників Савранської загальноосвіт–ньої школи відбувся вечір запитань і відповідей «Страшний супутник людства», присвячений боротьбі з ВІЛ–інфекцією та СНІДом в Україні.
Директор районної центральної бібліотечної системи Світлана Стукаленко звернула увагу на те, якою загрозою може стати хвороба, коли про неї не знати і не намагатися уберегтися від неї. І молодь повинна це розуміти. Всім присутнім було прикріплено червоні стрічки, які об’єднують борців з інфекцією ВІЛ та жахливою хворобою СНІД із різних куточків світу.
Далі розмову із юними читачами бібліотеки повела лікар Олена Бреус, яка свого часу працювала наркологом у центральній районній лікарні. Олена Валентинівна докладно розповіла про складну епідемічну ситуацію, шляхи зараження та передачі ВІЛ/СНІДу. Окремо зупинилась на застосуванні профілактичних засобів.
Лікар навела жахливі статистичні дані щодо поширення та наслідки даних захворювань у світі, в Україні, в області та районі. Доки О. Бреус розповідала, в залі діяла поштова скринька, до якої старшокласники вкидали свої запитання. Така форма спілкування спонукала юнаків та дівчат до відвертості. Вони мали змогу задати будь–яке запитання. Олена Валентинівна не уникала, змістовно та в доступній формі на них відповіла.
Під час заходу його учасники – бібліотекарі Інна Корягіна, Алла Ткачук та учениці 11–го класу Юлія Баланюк, Юлія Грубань, Катерина Макарова Валерія Ворончук, Марина Швець і Юлія Хмарська декламували вірші відповідно до тематики вечора та представили увазі присутніх сценки «Школа», «Салон краси», в яких відтворили епізоди з реального життя, щоб кожен зрозумів, як запобігти цій страшній епідемії і не дати вірусу потрапити до організму.
Користуючись нагодою, хочеться подякувати директорові Савранської ЗОШ Людмилі Василівні Котляр–чук, класному керівнику Вален–тині Іванівні Цюнь, викладачеві тру–дового навчання Любов Петрівні Петровій за розуміння та підтримку у проведенні масових заходів біб–ліотеки.
Ірина БУЗИНСЬКА, методист Савранської районної центральної бібліотечної системи
Альбумін,
глобулін тощо…
У статті «Донор – той, хто дарує життя» («ОВ» від 27.11.12 р.) йшлося про деякі проблеми донорства в цілому. Сьогодні поговоримо про здачу донорами плазми крові та її зберігання. У чому суть проблеми?
Завідувачка відділу експедиції та карантинізації свіжозамороженої плазми Одеської обласної станції переливання крові Ірина Коваленко знайомить мене зі своїм господарством. Тут, у декількох приміщеннях, розташовано 15 морозильних камер і чотири побутових холодильника, у яких зберігається тонна свіжозамороженої плазми – цінного лікувального препарату, який, як і донорська кров, рятує життя людей.
Однак, за словами Ірини Олександрівни, не вся плазма, що зберігається тут, може бути відправлена за призначенням. Проблема полягає у тому, що донори, які здали плазму, не пройшли повторного обстеження. А воно, згідно з існуючими правилами та показаннями, повинно провадитися через шість місяців після забору плазми.
Це обстеження, підкреслимо, необхідно для того, щоб фахівці переконалися, що в донора, а отже, і в його плазмі немає збудників таких інфекційних захворювань як гепатит, сифіліс або ВІЛ. Без цього трансфузіологи не мають права відправляти плазму замовникам – пологовим будинкам та лікувальним установам, де на неї чекають породіллі, які перебувають у тяжкому стані, або хворі, які готуються до серйозних операцій. У противному разі перелита їм плазма, замість добра завдасть шкоди, тобто інфікує їх вищезгаданими захворюваннями…
– Переливання плазми – важлива медична процедура, – говорить головний лікар Одеської обласної станції переливання крові Валерій Івченко. – Особливо при тривалих значних оперативних втручаннях на серці, легенях, печінці, шлунково–кишковому тракті, нирках, а також при лікуванні опіків, гнійно–септичних захворювань та при інших гіпопротеінемічних станах.
Саме завдяки білкам, що входять до складу плазми – альбуміну, глобуліну та фібриногену, а також іншим живильним речовинам, зокрема, глюкозі, ліпідам, гормонам, вітамінам, ферментам, проміжним та кінцевим продуктам обміну речовин, і неорганічним іонам вдається досягти позитивних результатів, зокрема, при комплексній терапії.
Коротко кажучи, плазма людської крові – це універсальний лікувальний препарат, який допомагає людині повернутися до нормального здорового життя. Крім того, з неї одержують багато інших препаратів, які застосовуються при шоку, великій та гострій крововтратах, цирозі печінки, гнійних процесах, профілактиці та лікуванні інфекційних захворювань – кору, хвороби Боткіна, дизентерії, поліомієліті, зниженні імунної реактивності організму…
– Тому звертаємося до донорів, які здали плазму в Одеську обласну станцію переливання крові або в інші подібні установи,– продовжує Валерій Івченко, – не забудьте, не полінуйтеся і пройдіть необхідні дослідження. Тим більше, що ця процедура безкоштовна і не займає багато часу. Крім того, цим ви не лише допоможете хворим, але й самі довідаєтеся про стан вашого здоров’я.
Анатолій Михайленко,«Одеські вісті»
Допомагати – це потреба цивілізованої людини
В Одеському культурному центрі у межах акції «1 упаковка =1 вакцина», ініціатором якої виступила торговельна марка «Pampers» разом з міжнародним дитячим фондом ООН (UNICEF), відбулася зустріч зі знаменитими мамами – чотириразовою олімпійською чемпіонкою з плавання Яною Клочковою та акторкою і телеведучою Сніжаною Єгоровою. Зірки закликали українських матерів купувати продукцію цієї фірми, тим самим допомагаючи провести вакцинацію від правця дітей та їхніх матерів у країнах третього світу. У період із нинішнього грудня по січень 2013 року компанія передасть накопичену суму фонду.
– Закликаю всіх мам об’єднатися. Хотілося б, щоб вони думали не лише про життя своїх дітей, але й дітей в усьому світі. Цій страшній хворобі можна запобігти за допомогою вакцини, – розповідає Яна Клочкова про своє ставлення до акції.
– Важливо не лише створювати для дітей комфортні умови життя в сім’ї, але й брати участь у поліпшенні загальної ситуації в країні, – розвинула цю думку інша зоряна мама, Сніжана Єгорова. – Адже ми не знаємо, наприклад, хто у подальшому стане супутником нашої дитини. Усі діти повинні бути щасливими, здоровими, одержувати однакові шанси та життєві перспективи. Я дуже рада, що Україна, яка в деяких сферах сама потребує допомоги, здатна допомагати іншим країнам. Гадаю, що українці повинні привчити себе до думки, що допомагати – це потреба цивілізованої людини, якщо вона такою себе вважає. Ніхто не говорить про те, щоб усі свої заощадження віддати стражденним. Ми можемо, об’єднавшись, полегшити завдання, купивши при цьому якісний продукт.
У межах зустрічі Яна Клочкова провела невеличкий майстер–клас із тренування малят у воді та поділилася особистим досвідом фізичного розвитку сина, який у два з половиною роки вже плаває, пірнає, катається на скейті та роликах.
Марія Крижановська
