Як зберегти ставки
і побудувати порт?
З порядку денного спільного засідання громадських рад при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області і Державної екологічної інспекції Північно–Західного регіону Чорного моря, а також Державної екологічної інспекції в Одеській області й профільного комітету громадської ради при облдержадміністрації слід виділити два питання: про засипання ставків в одеському парку ім. Ленінського комсомолу і з’єднання Хаджибейського лиману з морем як один із шляхів реабілітації водойми.
Начальник управління екології і розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ігор Дербоглав розповів про рішення засипати ставки в парку Ленінського комсомолу, яке вже ухвалено виконкомом. Воно викликало багато запитань із боку громадськості. З одного боку, треба щось робити зі смердючою масою, що накопичується в чашах ставків. З другого, їхнє засипання позбавить парк індивідуальності й, як наслідок, інвестиційної привабливості.
Ігорю Альбиновичу було поставлено запитання: якщо на території парку є джерела (у старих архівних документах говориться про п’ять), то чому б не відновити ставки? Тоді колишній парк імені Савицького стане просто унікальним завдяки човновим прогулянкам і можливості посидіти на березі затишного ставка.
– Щоб відновити ставки, доведеться пробурити дві свердловини. Хто за це заплатить? – відповів запитанням на запитання начальник управління екології та розвитку рекреаційних зон.
Далі кандидат технічних наук Анатолій Крісілов нагадав, що спроба засипати ставки вже робилася. Призвела вона до підтоплення околишніх житлових будинків (вода піднялася приблизно на півтора метри). А ставки, між тим, знову з’явилися. Кандидат геолого–мінералогічних наук Борис Капочкін запропонував замислитися: якщо навіть дуже посушливого літа ставки не пересихають, виходить, підземне підживлення є. І просте засипання чаш водойм нічого не дасть. Ігор Дербоглав погодився з доводами вчених.
За пропозицією голови громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Юрія Геращенка була створена робоча група, яка детально вивчить затверджений міськвиконкомом проект засипання ставків і висловить свою точку зору.
Далі фахівець із комплексного управління прибережними зонами Андрій Скачек представив проект реабілітації Хаджибейського лиману. Насамперед, на його думку, треба очистити господарсько–побутові стоки, що надходять у водойму з Одеси. Далі необхідно збільшити кратність водообміну. Зараз вона менша за одиницю, а потрібно – чотири–шість.
За попередніми розрахунками фахівців, канал глибиною 10 і шириною 100 метрів забезпечить кратність водообміну, рівну чотирьом. Мова йде про з’єднання лиману з морем, що зробить його відкритим.
Андрій Скачек нагадав: Сухий і Григорівський лимани теж колись були закритими. З’єднання з морем робить водойми перспективнішими та інвестиційно привабливішими.
На березі Хаджибейського лиману пропонується побудувати порт як альтернативу розвитку терміналів Одеського порту (з 80 кілометрів берегів лиману вони займуть приблизно 10). У Одеського порту плани набагато грандіозніші.
Будівництво порту дозволить також розв’язати проблему зношеної дамби, яка у випадку прориву не захистить значні території Пересипу від затоплення. А також забрати частину залізниці від станції Одеса–Пересип до станції Одеса–Східна. Даний проект ще буде проходити стадію всебічного обговорення.
Лана воліна
Посадити дерево…
Одеська область розташована у степовій зоні, і природних лісів тут немає. Ті ліси, які тут зустрічаються, вирощені із саджанців. Не заглиблюючись у теоретичні основи геоботанічного зонування, відзначимо, що рослини степової зони становлять цінний ботанічний генофонд природи. Однак 95% території в Україні розорано під вирощування різних сільськогосподарських культур. Поля самі по собі не можуть протистояти ерозії вітрів та опадів, особливо на похилій місцевості. Дощова вода змиває родючий шар чорнозему, яким так славиться наша країна. Береги Тилігульського лиману, що є природоохоронною територією України, складаються зі степових ділянок. У деяких місцях берегова зона піднімається над водним дзеркалом на 20 та більше метрів. Береги круті і щороку великими пластами обвалюються під впливом ерозійних процесів.
Адміністрації регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» разом з Петрівським державним аграрним технікумом вирішили зупинити цей згубний для землі процес. Так, в останні дні осені в орнітологічному заказнику Коса Стрілка, який входить до складу РЛП «Тилігульський», було посаджено понад 500 молодих дерев. В акції брали участь інспектори парку, а також кілька десятків студентів, яким не байдужий стан навколишнього середовища. Цей захід важливий як у природоохоронному, так і у виховному плані для учнів технікуму. Пустивши глибоко в землю корені, дерева зможуть утримати ґрунт від сповзання в лиман.
Ігор Гержик, заступник директора РЛП «Тилігульський», Комінтернівський район
Підводні оази чистої води
Представники причорноморських країн, не байдужі до питань чистоти моря, зібралися в Одесі за круглим столом у межах науково–дослідного проекту щодо «Відновлення життєво важливих фільтрів моря».
За словами директора Одеської філії Інституту біології південних морів Бориса Александрова, головною в обговоренні стала тема штучних рифів. Вони, як довели вчені, поки що є універсальним засобом природного очищення морської води.
Голова Болгарського фонду збереження біологічного різноманіття Петко Цвєтков, який курирує даний проект, пояснює, що для створення штучних рифів потрібна якась основа, розміщена у прибережній смузі, придатна для налипання на неї мідій. Ці молюски спроможні очищати море не лише від одноклітинних водоростей, рятувати від цвітіння та «переварювати» до 50% бактерій, які перебувають у воді.
У зв’язку із цим болгарські вчені розповіли про співпрацю із розробником та виробником каркасів, спеціально призначених для утворення рифів. Матеріалом для своїх конструкцій він взяв звичайні водопровідні труби із пластику.
– Минулого року у зоні грузинського національного парку було затоплено старе судно. Його борти стали базовою поверхнею для розвитку колонії молюсків–фільтраторів. Ефект очищення настільки високий, що ухвалено рішення щодо затоплення ще трьо–х суден, – поінформувала представниця Міністерства навколишнього середовища Грузії Хатуна Циклаурі.
Бетонні хвилерізи одеських пляжів, побудовані у 60–х роках минулого століття, теж багато років були пристановищем для мідій. Вони зіграли свою роль, говорить
Б. Александров, але сьогодні раціональне утворення придонних рефугіумів – острівців виживання морської фауни, свого роду підводних оаз чистої води.
Перші експерименти їх створення провадилися ще при будівництві порту Южний. Сьогодні в Одеській затоці на глибині 11 метрів встановлено штучний риф із пластмасових труб. При виборі конфігурації були враховані характер течій, штормових умов, солоність води, навіть освітленість товщі води сонячними променями.
Другим завданням зустрічі був пошук шляхів юридичного узгодження із урядовими органами питань щодо створення штучних рифів.
Не міг обійти форум вчених і проблему фінансування цих досліджень. Сьогодні даний проект здійснимий за рахунок програми Європейського Союзу «Black Sea Basin 2007 – 2013». Термін, протягом якого учасники проекту повинні надати переконливі результати, – два роки. Потрібно встигнути!
Владислав Кітік,«Одеські вісті»
