День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено відповідним Указом Президента України на підтримку ініціативи громадських організацій. До 2004 року 15 лютого неофіційно відзначалося як річниця завершення виведення радянських військ із Афганістану.
Слід зазначити, що поняття «воїн-інтернаціоналіст» з’явилося ще під час громадянської війни в Іспанії. Тоді на допомогу республіканцям в їхній боротьбі проти іспанських фашистів під керівництвом генерала Ф. Франко з багатьох країн світу прибули тисячі добровольців, з яких формувалися так звані інтернаціональні бригади. Найбільше серед іноземних добровольців було громадян Франції (майже 25 відсотків), Польщі (близько 10 відсотків), Італії (майже 10 відсотків), Німеччини, США. Всього за час громадянської війни в Іспанії в лавах інтернаціональних бригад повоювало близько 30 тисяч іноземців. Майже 5 тисяч із них загинуло або пропало безвісти. У складі інтербригад добровольців із СРСР практично не було. Професійні радянські військові радники і фахівці (танкісти, льотчики, моряки, артилеристи, чекісти і цивільні фахівці – перекладачі та медики) перебували у розпорядженні командування республіканської армії. Всього їх було близько 3 тисяч, 189 з яких загинуло.
Отже, поняття «воїни-інтернаціоналісти» зародилося в Іспанії і означало, що вони беруть участь у бойових діях у складі багатонаціональних військових формувань. В радянському тлумаченні воїн-інтернаціоналіст виконує свій інтернаціональний обов’язок, воюючи на боці так званих прогресивних сил. Але іноді під прикриттям цих постулатів здійснювалося військове вторгнення в інші країни, як це відбулося в Угорщині 1956 року, а також у Чехословаччині 1968 року. Введення радянських військ в Афганістан також було вмотивовано геополітичними інтересами Радянського Союзу. Сотні тисяч наших офіцерів і солдатів чесно виконували свій військовий обов'язок, ставши інструментом реалізації політичної авантюри керівництва колишнього СРСР.
Кожного разу, коли Радянський Союз посилав свої війська в іншу країну для підтримки певної політичної сили, таке втручання засуджувалося світовою спільнотою. Проте, коли Радянський Союз надавав військову підтримку жертві агресії, як це було на Кубі, у В’єтнамі, в Єгипті і Сирії, це сприймалося у світі з розумінням, звісно, за винятком країн НАТО. Але участь США в локальних конфліктах і здійснення ними актів агресії проти десятків країн світу не йде в жодне порівняння з кількома військовими втручаннями СРСР у внутрішні справи деяких держав. За перші 200 років незалежності США здійснили 200 агресивних акцій проти інших країн. Достатньо згадати останні в Іраку і Лівії.
Миротворці і військові спостерігачі теж є учасниками бойових дій, але їх основна місія полягає в тому, щоб війни не було. Їм зазвичай не дозволяється використовувати зброю, за винятком крайніх випадків. Як правило, миротворці діють за мандатом ООН та інших міжнародних організацій, таких як Європейський Союз, ОБСЄ, НАТО, СНД, ОДКБ, Ліга арабських держав, Африканський Союз, АСЕАН та інші.
За перші 20 років миротворчої діяльності України близько 37 тисяч українських військовослужбовців отримали бойовий досвід у міжнародних миротворчих операціях на територіях майже двадцяти країн світу. Серед них колишня Союзна Республіка Югославія (Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія, Косово), країни Близького Сходу (Південний Ліван, Кувейт, Ірак), країни Африки (Ангола, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Ефіопія та Еритрея, Кот-д’Івуар), Афганістан, Грузія, Таджикистан та Гватемала. На сьогодні понад 600 українських військовиків виконують миротворчі завдання у складі дев’яти місій ООН і НАТО. Українські миротворчі контингенти перебувають у Ліберії, Косово та Демократичній Республіці Конго.
Найбільш жорстокою була війна у Республіці Афганістан, з якої не повернулося 3360 синів України. Священною є пам'ять про героїзм і мужність наших співвітчизників та представників інших народів колишнього СРСР під час виконання ними свого військового обов’язку. А всім, хто залишився жити, бажаємо міцного здоров’я, сили духу, родинного затишку та добробуту. Нехай завжди над всіма нами і в усьому світі буде мирне небо.
Пройшовши через горнило жорстоких випробувань, пізнавши ціну життя і смерті, фронтового братерства і взаємодопомоги, сьогодні десятки тисяч учасників бойових дій беруть активну участь у розбудові нової України, керуючись при цьому непохитним переконанням в тому, що велика мета і великі здобутки до снаги лише згуртованому народові, здатному подолати усі перешкоди на шляху до кращого майбуття для своїх дітей і онуків.
