На нас чекають великі зміни

У Білгороді-Дністровському на спільній нараді під головуванням начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації, депутата облради Михайла Бартка обговорювалися питання реформування системи міської та районної охорони здоров'я. Як опісля прокоментував підсумки роботи Михайло Бартко, під час обговорення ухвалено важливе рішення про створення єдиного медичного простору для жителів цього регіону з населенням 117 тисяч чоловік. Очікується, що в результаті оптимізації мережі і ліжкового фонду міських та районних медустанов з'явиться можливість значно підвищити якість медичних послуг і догляду за хворими.

Докладніше про це ми бесідували з начальником управління охорони здоров’я ОДА Михайлом Петровичем Бартком.

– Відзначу, що в результаті взаємодії міської і районної влади ухвалено зважене до дрібниць рішення про створення Центру медико-санітарної допомоги на базі центральної райлікарні та госпітального округу на базі центральної міськлікарні, – повідомив для «Одеських вістей» Михайло Петрович. – Підкреслю, що основна мета проведення цієї реформи – це поліпшення якості надання медичних послуг населенню. У більшості країн світу до 90 відсотків загального обсягу медичної допомоги хворому надають на первинному рівні. А чисельність лікарів загальної практики – сімейної медицини становить від 30 до 50 відсотків кількості лікарів, що працюють у сфері охорони здоров'я. У Білгород-Дністровському районі створено 39 ФАПів і 7 амбулаторій загальної практики. З урахуванням нових амбулаторій, (які відкриються найближчим часом) і міських амбулаторій їх число зросте до 17. Такий ефективний розвиток забезпечить швидкий доступ пацієнтів до медичного фахівця для одержання якісної первинної медико-санітарної допомоги. У підсумку створення єдиного потужного медичного центру населення міста і району одержить єдину поліклініку з правом вільного вибору лікаря і не менш потужний стаціонар, де буде сфокусовано найкраще медичне обладнання і медичний персонал. У місті та районі поки що існує по два хірургічні, травматологічні, терапевтичні, дитячі відділення, два пологові будинки. І цей список можна продовжити. Таке становище не поліпшувало, а розпорошувало сили і можливості. В результаті злиття дублюючих відділень ми одержимо зекономлені фінансові кошти, які будуть спрямовані на надання медичної допомоги, медикаментозне забезпечення, харчування і нове медобладнання.

– Наскільки швидко вдалося дійти до єдиного рішення?

– Щиро скажу, ми довго йшли саме до такого підсумку, зламавши в результаті дискусій чимало списів. Але сьогодні, одержавши спільне рішення, далі реформуємо первинний рівень медико-санітарної допомоги, як однієї з найважливіших соціальних ініціатив Президента України. У зв'язку з цим я хочу подякувати виконавчій владі міста, мерові Білгорода-Дністровського Ігорю Нановському та голові райдержадміністрації Василю Чорнолуцькому. Вдячний головлікарям міської та районної охорони здоров'я і робочим комісіям, які провели велику попередню аналітичну роботу. Сподіваюся, що на найближчих сесіях це спільне рішення буде схвалено депутатами обох рад, і жителі міста та району одержуватимуть ефективнішу медичну допомогу в усіх напрямах.

– Як розподілятиметься фінансове забезпечення створених медичних структур?

– Як правило, 25 – 30 відсотків коштів спрямовується на діяльність Центру медико-санітарної допомоги і 65 – 75 відсотків – стаціонарній лікарні. Випереджаючи можливе запитання про скорочення медперсоналу, скажу, що його практично не очікується. У кількох відділеннях існують вакансії, які, у разі злиття, будуть заповнені. І це зміцнить роботу медичного колективу. Деякі лікарі змінять роботу з відповідною зарплатою, коли перейдуть з міського до районного підрозділу або навпаки.

– Михайле Петровичу, наскільки Ви вважаєте підготовленою на цьому етапі матеріальну і технічну базу для реформування медустанов?

– Торік область значно допомогла в цьому напрямі. Близько 10 мільйонів гривень інвестовано у міську та районну охорону здоров'я у вигляді автомобілів «швидкої допомоги», флюорографа та рентгенапарата, хірургічних стійок, фіброгастроскопа та іншого медичного обладнання, що надійшли практично до кожного ФАПу та амбулаторії. Додам, що торік держава забезпечила область коштами на придбання медикаментів для «Швидкої допомоги» у розмірі 16 мільйонів гривень. Місто Білгород-Дністровський та район також одержали з цією метою грошові інвестиції на суму близько 130 тисяч гривень. Тому розмови про те, що на «швидкій» відсутні медикаменти, (якщо, звичайно, не ідеться про якийсь ексклюзивний препарат), свідчать про те, що виділеними коштами розпоряджаються неправильно.

Хочу додати, що в Одесі, як і по всій Україні, провадиться велика робота щодо створення центрів екстреної медичної допомоги. Це також є пріоритетом у процесі системних змін у сфері охорони здоров'я протягом поточного року. До кінця 2014 року планується оснастити GPS-навігаторами автомобілі «швидкої допомоги» по всій території України. Таке забезпечення дозволить поліпшити якість послуг, а також заощадити пальне та інші ресурси. У підсумку одна диспетчерська буде відслідковувати дислокацію 170 машин по всій Одеській області. В Одесі 60 машин «швидкої допомоги» сьо­годні вже мають GPS-установку. Це допомагає в роботі. В обласному центрі час прибуття до хворого значно скорочено. Говорячи про перспективи екстреної медичної допомоги в області, відзначу, що всього буде створено 9 станцій «Швидкої допомоги» (у Білгороді-Дністровському, як у центрі великого регіону, теж буде організована така станція), 27 підстанцій і 52 пункти постійного і тимчасового базування. Це велика спільна робота, яка потребує величезної відповідальності. У перспективі для області буде закуплено ще 50 спеціалізованих автомобілів «швидкої допомоги». Безперечно, велика увага буде приділена поліпшенню якості доріг.

Выпуск: 

Схожі статті