Хлібороби Великомихайлівського району одними з перших в області розпочали збирання ранніх зернових культур. Серед тих, хто 11 червня вивів комбайни у загінку, – ТОВ «Моноліт», «Топаз», «Сербське», фермерські господарства «Плакущенко» та «Джерело».
Старт жнив збігся з проведенням традиційного семінару-наради з питань збирання врожаю 2013 року. Цей захід відбувся у селі Великоплоскому на базі чотирьох найпотужніших товариств – «Моноліт», «Топаз», «Рассвет» і «Агросоюз», тож усі керівники та спеціалісти господарств району стали свідками першого дня жнивної кампанії.
– З кожним роком у нас складається якесь особливе ставлення до періоду збирання врожаю. І це неодноразово підкреслювалося під час семінару, – поділився враженнями перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Голоколєнцев. – Ми спокійно і впевнено проводимо косовицю хліба. Сільгоспвиробники доклали чимало вміння та ресурсів, щоб із вірою у власні сили зібрати вирощене. Ця впевненість передається і керівництву району, тому, як Бог допоможе, впораємося із жнивами приблизно за два тижні.
Загалом належить зібрати майже 21 тисячу гектарів озимої пшениці, 12,5 тисячі – ячменю та 10 тисяч гектарів ріпаку. У загінку вийдуть 112 власних комбайнів та 38 – залучених. Навантаження на один зернозбиральний агрегат становить приблизно 300 гектарів. І хоч технологічна потреба в комбайнах сягає 165 одиниць, залучати більшу кількість в районі не поспішають. Адже, як правило, після завершення жнив у господарстві техніка переходить на допомогу іншим хліборобам. Таким чином планують працювати і цього року.
– Дощі, які випали в кінці травня і на початку червня, дуже порадували хліборобів, – зауважив Віктор Іванович. – Так склалося, що в нашому районі останні опади були 3 квітня, тож, у зв’язку із засухою, прогнозували врожай ранніх зернових культур у середньому до 30 центнерів з гектара. Якщо відверто, то для багатьох сільгоспвиробників це було б катастрофою – враховуючи ті затрати, що були понесені для вирощування хліба. Такий показник поставив би керівників господарств у вкрай складне фінансове становище. Та матінка-природа все ж таки не змарнувала сподівань трудівників, хоча ярі культури ми майже втратили. Запаси вологи, накопичені з осені та зими, забезпечили можливість росту лише посівам соняшнику та кукурудзи.
Під час семінару присутні оглянули поля пшениці та ячменю – вигляд окремих ділянок дозволяє говорити про отримання 60-70 центнерів з гектара. Єдина біда як плосківчан, так і багатьох їхніх колег-сільгоспвиробників, це погані попередники. Адже через відсутність тваринництва практично неможливо дотримуватися сівозміни. Лише ця об’єктивна обставина заважає хліборобам отримувати повну віддачу з кожного гектара.
