Поряд із ціною на російський газ, іще одним залізним аргументом на користь нашої євразійської інтеграції є обіцянка відкрити для українських товарів місткий ринок Росії, Казахстану та Білорусі.
По-перше, на тлі зростання загального обсягу торгівлі всіх трьох країн Митного союзу після 2010 року яскраво вираженої позитивної динаміки не спостерігається. Якщо у 2010-му загальний обсяг взаємної торгівлі трьох країн зріс на 29%, у 2011 році – на 33%, то за підсумками 2012 року показники виявилися не настільки оптимістичними: зростання – близько 8,7%, загальний обсяг – понад 68,5 мільярда доларів.
Найбільше створення Митного союзу вплинуло на зовнішню торгівлю Казахстану. Деякі цифри. Частка країн МС у загальному експорті з Казахстану з 2008 року має тенденцію до зниження. Так, якщо у 2007 році російська та білоруська частини разом обіймали близько 10% всього експорту, то у 2011 році цей показник знизився до 8,7%. У той же час, якщо 2007 року товари з Російської Федерації становили близько 36,7% сумарного імпорту до Казахстану, то до 2011 року – уже близько 46%.
Щоправда, Білорусь від Митного союзу скоріше виграє. Якщо частка торгівлі всередині нього для Казахстану становить 17,6 відсотка, для Росії – 12,8 відсотка, то для Білорусі – майже половина всієї торгівлі – 48 відсотків. І цей показник стабільно зростає.
А тепер звернімося до арифметики. У Білорусі живе 9,5 млн чоловік, у Казахстані – близько 17 млн. В Україні – 45 млн, тобто в 1,7 раза більше, ніж у двох державах – членах Митного союзу. Звідси висновок – місткість українського ринку для російських товарів є одним із важливих аргументів на користь залучення України до ЄврАзЕС.
По-друге, одним із наслідків вступу Казахстану до Митного союзу стало зростання цін. Серед чинників підвищення інфляції – запровадження Єдиного митного тарифу, відкриття кордонів держав – учасників МС. Якщо до вступу до нього Казахстану середній рівень імпортних мит становив 6,2%, то з формуванням Єдиного митного тарифу середній рівень ввізних мит на товари із третіх країн став дорівнювати 10,6%. Казахстан був змушений підняти імпортні мита на низку товарів із третіх країн, передусім із Китаю, до рівня російських. Це особливо зачепило інтереси малого та середнього бізнесу.
По-третє, не менш важливе й таке питання: яким буде розподіл митних зборів усередині МС, якщо зовнішня торгівля й далі буде трансформуватися на користь Росії? Адже вже зараз у РФ частка митних зборів вища, ніж частка зовнішньоторговельного обігу з Митним союзом, тоді як у Казахстані й Білорусі навпаки. А отже, доходи Росії від загальної торгівлі всього МС будуть тільки зростати.
Тож ті, хто висуває економічні аргументи на користь Митного союзу та євразійської інтеграції, дещо недоговорюють. Вигоди справді будуть. Але короткочасні. У вигляді того ж зниження ціни на газ. Але в довгостроковій перспективі всі ці переваги зійдуть нанівець.
Заради справедливості варто відзначити, що економічні вигоди від європейської інтеграції також досить сумнівні. Тому більшість експертів говорять про європейський вектор скоріше як про цивілізаційний вибір.
До речі кажучи, громадяни України розуміють переваги Європейського Союзу. Так, згідно з уже згаданим опитуванням центру ім. Разумкова, на думку громадян України, основні переваги ЄС – високий рівень соціального захисту громадян, верховенство закону, розвинена демократія, наявність фінансових ресурсів, якість охорони здоров'я. Серед інших відзначених переваг – науково-технічний розвиток, низький рівень корупції.
Водночас серед переваг Митного союзу опитані називали спільну історію, культуру, схожий менталітет громадян, наявність природних ресурсів, енергоносіїв, стабільну економічну ситуацію. Між інших переваг – дешева робоча сила, науково-технічний розвиток.
Прагнення стати, нехай і у віддаленій перспективі, членом Європейського Союзу, дає Україні стимул до реформ. До Митного союзу нас приймуть такими, якими ми є – з неефективним державним механізмом і корупцією, з енергомісткою економікою. Від нас не вимагатимуть створення справедливої та незалежної судової системи, не домагатимуться дотримання прав і свобод людини, поліпшення умов для бізнесу та підприємництва. Саме тому одним із дуже серйозних ризиків вступу до Митного союзу є ймовірність консервації технологічної відсталості та всіх вад нинішньої державної системи.
До речі, наприкінці травня сталася ще одна подія, яку не можна ігнорувати. Парламент Республіки Молдова затвердив прем'єр-міністра Юріє Лянке та новий склад уряду, орієнтований на європейську інтеграцію. Формування нового уряду може покласти край тривалій політичній кризі й відкриє перед нашими сусідами шлях до підписання аналогічної українській угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Передбачається, що ця угода буде підписана тоді ж, коли планується підписання Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом – на Вільнюському саміті «Східного партнерства» в листопаді нинішнього року.
Донедавна Молдова вважалася лідером у реалізації програми «Східне партнерство». Нагадаю, що йдеться про програму Європейського Союзу, спрямовану на зближення ЄС із шістьма країнами колишнього СРСР – Україною, Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю.
Політична криза в Молдові, викликана протистоянням партій, що входять до правлячої коаліції – Альянс за європейську інтеграцію, поставила під сумнів подальшу можливість республіки йти обраним шляхом європейської інтеграції. Перед Молдовою всерйоз постала проблема дострокових виборів, на яких шанс на перемогу має опозиційна Партія комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), яка взяла на озброєння ідею вступу країни до Митного союзу.
Треба відзначити, що створення нової коаліції й нового уряду не обійшлося без активного втручання Європейського союзу. Депутати Європарламенту Лібор Ручек і Яцек Протасевич 26 травня побували з візитом у Кишиневі, де закликали молдавські політичні сили знайти компроміс для створення нового проєвропейського уряду, встановивши за крайній термін 30 травня. І саме 30 травня в Кишиневі було оголошено про створення «проєвропейської правлячої коаліції», до якої ввійшли Ліберально-демократична партія, Демпартія та група «реформаторів» із Ліберальної партії, а ввечері того ж дня парламент затвердив уряд країни.
Новий молдавський прем'єр-міністр Юріє Лянке – професійний дипломат, колишній міністр закордонних справ, який має серйозні зв'язки в європейських країнах. Новоспечений молдавський прем'єр пообіцяв довести справу європейської інтеграції своєї країни до точки неповернення.
Однак не варто забувати – часу у Молдови, як і в України, не так уже й багато. А зробити належить чимало.
