Минуло сто днів, як на посаду голови Кодимської райдержадміністрації призначено Валерія Васильовича Маньковського – чоловіка, який знає потреби району не з чуток. Адже сам родом із цього чарівного краю, де й зіп’явся на ноги, спорудив дім, ростить сина, посадив сад і на всіх службових ланках прагне позитивних змін не тільки для себе, а й для земляків. 

Сто днів – термін, звичайно, замалий для повної та якісної оцінки роботи голови райдержадміністрації. Але напрацювання вже є, і навіть чітко окреслено основні напрями й тенденції розвитку району, плани керівника з новою командою. Почнемо з тих, які можна оцінити вже зараз. 

– З ініціативи Валерія Ва­сильовича зрушено з мертвої точки проблему дефіциту фахівців у райлікарні. Саме він запропонував зустрітися з керівниками Одеського та Вінницького медичних університетів – ректорами Валерієм Миколайовичем Запорожаном і Героєм України Володимиром Максимовичем Морозом. Результат? Сьогодні район має домовленості, за якими до нас уже цього літа приїдуть медичні фахівці. А ще передбачено кошти на придбання житла для наших працівників. Планується виділення цільових коштів на навчання молоді в медичних вузах, – про це мені розповів головний лікар райлікарні Микола Антонович Поліщук. 

– Валерію Васильовичу, назвіть, будь ласка, питання, які плануєте вирішити в першу чергу, – звертаюся до голови райдерж­адміністрації. 

– Проблем є чимало. Але передусім взялися за життєво необхідні. Це відновлення цілодобового водопостачання в місті, ремонт доріг і залучення інвестицій в економіку району. 

Що стосується першого, то в районному бюджеті передбачено виділення 650 тисяч гривень. Частину вже дали місту, однак поки що похвалитися нічим. І все ж тримаю руку на пульсі і запевняю, що місто буде забезпечене водою 24 години на добу і сім днів на тиждень, як того вимагає Прем’єр-міністр Микола Янович Азаров. 

Щодо доріг, то вони в районі не кращі й не гірші, як скрізь по Україні. Найважливіше те, що їх ремонт вже розпочато, а поде­куди і завершено. Як, наприклад, відремонтовано дорогу Кирилівка – Тимків, що зняло проблему з довезенням дітей до школи. Тут значно допоміг депутат обласної ради Микола Васильович Сорочан, закупивши щебінь. Свій внесок зробили облавтодор і Кодимська філія Балтського райавтодору, яка також зайнялася ремонтом дороги від Кирилівки в напрямку райцентру та міста Котовська. Це стало можливим за рахунок заощадження коштів у плині реалізації програми «Народний бюджет».

Тепер розпочинаємо приводити в належний стан шлях Кодима – Слобідка. Незабаром візьмемося за дорогу Кодима – Загнітків – Олексіївка. Значний внесок у цю справу зробили агроформування району, які підтримали рішення ради сільгосптовариств і зібрали 300 тисяч гривень на ремонт комунальних доріг. 

На часі траса Криве Озеро – Балта – Кодима – Олексіївка. Її ремонт увійшов до програми «Народний бюджет», що ініційована головою облдержадміністрації Едуардом Леонідовичем Матвійчуком. Роботи на відтинку шляху, який проходить через балтський край, скоро вийдуть на фінішну пряму. Тож готуємося вчасно перехопити естафету. 

– То, виявляється, цілеспрямована громада, яка не просто вірить у власні сили, а й вміє організуватися, може гори звернути? 

– Відомо ж, що не святі горщики ліплять. Однак не можна недооцінювати підтримку ззовні. Питання ремонту доріг, наприклад, вирішувалося на обласному рівні, з участю керівництва Балтського району. Допоміг і народний депутат Леонід Михайлович Клімов.

Великі надії покладаємо на інвестиційні вливання в економіку району. Є накреслення щодо відновлення діяльності Писарівського спиртзаводу. І тут щиро сподіваємося на підтримку Міністерства агрополітики, до чиєї структури входить це підприємство. Якщо все піде ладком, то до кінця нинішнього року завод запрацює, а отже внесе позитив в соціально-економічний стан району. 

– Газифікація району – реальність чи ще поки що міф? 

– Це одна зі складових покращення добробуту моїх земляків. Я не звик кидати слів на вітер і тим більше говорити щось наперед. Колись мені батько казав: «Не кажи гоп, поки не перескочиш». Та раз Ви запитали, скажу, що вже майже завершено розробку проекту газопроводу Слобідка – Кодима. Першим буде газифіковано селище Слобідка, а після того – місто і район. 

Ми, маю на увазі райдержадмі­ністрацію і районну раду, розуміємо, що з приходом голубого палива можна буде вирішити багато питань, що позитивно вплинуло б на соціально-економічний розвиток району, полегшило б побут людей. Я ж теж живу тут із сім’єю, у районі мешкають моя мама, мої близькі і друзі. Хіба я їм і собі не хочу добра? Та не все так просто. Але стараюся і щиро хочу відчувати підтримку громади в наших спільних справах. Є багато планів, однак говорити про них зарано. 

– Дякую. Бажаю успіхів і терпіння!

P.S. Наша бесіда з Валерієм Васильовичем часто переривалася телефонними дзвінками. У нього питали поради, домовлялися про зустріч, його чекали у приймальні, хоч день був не для відвідувачів. Будучи людиною публічною, голова започаткував часті зустрічі з людьми. Адже, на його думку, тільки у спілкуванні можна почути одне одного. А відтак і визначити пріоритети роботи для себе та для громади. 

Це людина з високою внутрішньою культурою, самоповагою (а звідси й повага до інших людей, інших думок, інших поглядів), з високим рівнем відповідальності за себе, за власну родину, за край, за державу, з почуттям міри абсолютно в усьому (у словах, діях). Так говорять про В.В. Маньковського і ті, хто з ним в одному запрягу тягнуть воза, і ті, хто далекий від політики та від владних структур.