«Круті» маршрути

Цими днями до редакції завітав директор товариства з додатковою відповідальністю «Сервіс-Транс-Південь» Георгій Кофов, депутат Білгород-Дністровської райради. 

Ось що він розповів:

– Я – колишній директор АТП-15107, взагалі ж пропрацював у транспортній галузі 43 роки. Створив підприємство «Сервіс-Транс-Південь», організував декілька маршрутів. Наприклад, Крутоярівка – Білгород-Дністровський (місцевий маршрут) і Петрівка – Одеса. 

У 2011 році проаналізував стан ринку й вирішив, що перспективним (а отже, зручним для людей) буде маршрут Рені – Білгород-Дніст­ровський. 

У Білгород-Дністровській райдерж­адміністрації одержав офіційного листа про потрібність відкриття марш­руту. Такий же документ видала й Ренійська районна держадміністрація. 

За законодавством, що діяло тоді, обласна влада могла укласти з автопідприємством договір на три місяці для випробування проекту без проведення тендеру. І це давало змогу з'ясувати, чи виправдає надії передбачуваний маршрут. 

Але не так сталося, як гадалося. В управлінні морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку облдержадміністрації мені запропонували обійти всі станції нового маршруту й заручитися там згодою співпрацювати. Потім мене попросили скласти паспорт маршруту (хоча, наскільки мені відомо, це має робити замовник). Паспорт – це документ, у якому докладно зазначаються графік і схема руху, розклад тощо. Його мають підписати обласне ДАІ та ціла низка інших організацій. Уся ця процедура забрала у мене багато часу, сил і… п'ять тисяч гривень різних обов'язкових платежів. Їх, властиво, ніхто не компенсував. А як компенсувати приниження від біганини по інстанціях? 

Коли ж я зробив паспорт маршруту, з'ясувалося, що кудись поділися ті самі листи з районних держадміністрацій. Такого роду «дива» тривали... цілий рік. За цей час Закон змінився. Тепер перевізник на новий маршрут визначається шляхом тендеру. 

Через бюрократичні зволікання моя праця зійшла нанівець… До речі, під час цієї тяганини до мене підійшов якийсь чоловік, дав телефон іншої, не менш загадкової особи й запропонував «вирішити питання через неї». Властиво, на цю провокацію я не піддався. Усе мусить бути за законом. А чи не маю рації?

Отже, почалася тендерна історія. І відразу – лихо: власник двох автобусів, які я орендую, терміново вирушив на лікування за кордон. Термін договору оренди закінчувався 30 травня. До кінця місяця власник машин усе-таки приїхав. 31 травня я здав документи до тендерної комісії, але було вже запізно. Начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Олександр Ілько цілком офіційно оголосив про відмову. 

Маршрут дістався моєму колиш­ньому підприємству. Втім, конкуренти зараз самі не в захваті від свого виграшу: надто вже погана дорога від Білгорода-Дністровського до Монашів, а також від Болграда до Рені. 

Погано те, що, на мій погляд, у транспортній системі області діються, м'яко кажучи, дивні речі. Бог уже з ними, із цими тендерами! Намітився розбрат серед самих транспортників. Так, на противагу давно наявній транспортній асоціації під керівництвом Іллі Тищенка створено ще одну, очолювану Валерієм Новиковим. Що це буде – здорова конкуренція чи, даруйте, бійка? Поділ на своїх і чужих? 

Скажете, в мені говорить образа? Так, не приховую. Півжиття поклав на улюблену справу. І відмовчуватися не звик. Я добре пам'ятаю, як у лихі 90-ті роки у нас силоміць забирали підприємства. Це часто робилося під погрозою зброєю. Зараз ситуація інша, але від цього не менш тривожна. Чимось недобрим віє від боротьби моїх колег за прибуткові маршрути. У таких умовах чиновники профільного управління просто повинні бути безсторонніми професіоналами.

Хоча я вже став песимістом і ні в що не вірю…

Георгій КОФОВ

Від редакції. Біль і образа Георгія Кофова зрозумілі. Чоловік прямий, він різко окреслив контури проблеми – так, як він її бачить. Ми готові викласти думку й іншої сторони. «Одеські вісті» запрошують до дискусії керівників АТП, працівників обласних і районних управлінь та служб і просто небайдужих громадян. Широке обговорення тільки допоможе знайти шляхи розв’язання проблем у галузі – а їх чимало, судячи із сигналів, що надходять до редакції.  

 

Выпуск: 

Схожі статті