Третя аграрна революція?

До такої працівники комітету з біотехнологій Європейської бізнес-асоціації відносять генетичні зміни рослин.

Перша аграрна революція – сторічної давнини, пов’язана з відкриттям гетерозису (виведення життєстійкого потомства, завдяки схрещуванню неспоріднених особин). Друга революція відбулася у середині минулого століття, коли були створені карликові сорти пшениці підвищеної врожайності. І ось у 1994-му світ довідався про появу томатів зі зміненою (модифікованою) генною структурою. Ці овочі мали разючу здатність зберігатися довше від звичайних.

– З 1996 року по планеті широко розкинулися поля з небувалими рослинами, що містять генномодифіковані організми (ГМО). Сьогодні ці культури займають загальну площу у 170 мільйонів гектарів. Їх вирощують в 28 країнах світу, 20 з яких відносяться до таких, що розвиваються, і нараховують приблизно половину населення Землі, – розповідає представник компанії «Агрінтест» Аліна Трояновська, яка є популяризатором програми «Аграрні біотехнології ХХІ сторіччя». 

В одеському ІА «Контекст Причор­номор’я» відбулася прес-конференція, яку провела Європейська бізнес-асоціація, що мала, за словами організаторів, просвітницьку мету.

Передумовами до такої акції вони вважають те, що сьогодні до трансгенних рослин відносяться 25 різних культур. Вони мають чимале комерційне значення, особливо соя, кукурудза, бавовник та ріпак. Також успішно ростуть пшениця, рис, ячмінь, виноград, хміль, цукровий буряк, картопля, – вірніше, їх трансгенні аналоги. Модифіковані зернові та овочі вирізняє особлива життєздатність, посухостійкість на рівні бур’янів, несприйнятливість до гербіцидів. Тепер іде друга хвиля перетворень, спрямованих на надання цим продуктам смакових якостей.

Творців ГМО турбує не лише матеріальна сторона. Як сказала в.о. завідувача відділу біотехнології Одеського селекційно-генетичного інституту Української академії аграрних наук Наталя Волкова, дослідження генних інженерів викликані турботою про продуктові перспективи людства, яке, за прогнозами вчених, має до 2050 року зросте до 9 – 11 міль­ярдів чоловік.

– Хочеться також порушити упевненість людей в обивательських «страшилках», які мільйонними тиражами поширюють інформацію про згубні експерименти над піддослідними гризунами, яким давали ГМ-корм, – говорить Н. Волкова. – Тим часом, кожна трансгенна рослина перевіряється, як ліки – фармацевтами.

Але ж кожні ліки дають десятки побічних явищ. Вони ефективні лише на період лікування. А продукти зі вмістом ГМО вчені пропонують споживати постійно.

– Споживання продуктів із ГМО не може вплинути на генетичний код людини. Тому що в організмі усе розщеплюється до молекул, – говорить Н. Волкова.

Але й молекули несуть інформацію. Тільки у цьому випадку яку? Науковий експеримент біотехнологів не супроводжується дослідженнями, як відобразиться споживання ГМ-продуктів на стані організму та генному коді людини. Можливо, завдяки природним захисним функціям одразу й не відобразиться. Але що буде років через 10 – 15? Чому так помітно ослаблюється імунітет сучасної людини? Чому в багатьох людей спостерігається деградація дітородних можливостей?

Немає й законів, які чітко дозволяли б або забороняли продукти із ГМО. Є лише повідомлення на етикетці «Без ГМО». Іноді безглузде, наприклад, коли воно прикрашає пачку кухонної солі, поклади якої на Землі утворювалися приблизно за 5 міль­йонів років до виникнення сучасних трансгенних конструкцій.

За кордоном – навпаки: там позначають продукти, які містять ГМО. Але в жодному разі, арбітром експерименту з модифікації рослин залишається споживач. До участі його спонукує природна необхідність харчуватися, а ступінь споживання регулюється сумою, яку він може витратити на їжу.

Немає й перевірених розроблених програм для навчальних закладів аграрного профілю, де всерйоз би вивчали різні аспекти проблематики ГМО.

Ці турботи не поширюються на торгівлю. 8 розвинених країн, зокрема і США, вирощують ГМ-рослини, відправляючи більшість врожаю на експорт. А Україна, як випливало з повідомлень на прес-конференції, виробляючи свої продукти із ГМО, також користується і завезеним подібним товаром. Держекологічна інспекція України не має повноважень забороняти їх поширення. Тому ГМ-продукти наповнюють національний ринок, відкритий доступу багатьох найменувань іноземної сільгосппродукції. А, як на мене, то куди краще свіже молоко від хазяйської корови та апетитна кров’янка, виготовлена, як кажуть, для себе…

Выпуск: 

Схожі статті