Дані соціологічного дослідження, проведеного центром «Соціальний моніторинг» на замовлення Української федерації роботодавців охорони здоров’я (УФРОЗ) свідчать, що 17,7% опитаних жителів південного регіону і Одеської області зокрема відповіли, що у них є захворювання, викликані несприятливим впливом будівельних, оздоблювальних матеріалів і меблів. У 53,4% з них виникли алергії, у 38,5% – порушення роботи органів серцево-судинної системи, у 30,9% – дихальних шляхів, у 7,9% – нервової системи.

Директор центру «Соціальний моніторинг» Дмитро Дмитрук зазначив, що сьогодні питання безпеки житла для здоров’я відійшло у українців на другий план. «Визначальним чинником при виборі житла є ціна – так відповіли 97% опитаних. 85% респондентів не пов’язують появу або загострення хронічних захворювань з екологією житла», – сказав Дмитро Дмитрук.

Експерти УФРОЗ запевняють, що серед найбільш небезпечних матеріалів, якими користуються в житлових і офісних приміщеннях є азбест (міститься в шифері і азбестових трубах), фенол та формальдегід (містяться в ДСП, лінолеумі, мінеральних ватах, килимах), ацетон, бутанол і толуол (містяться в лаках і фарбах).

– За нашими оцінками, понад 60 відсотків житла шкідливе і потенційно небезпечне для людей, які в ньому мешкають, у зв’язку з тим, що сучасна людина перебуває у квартирі або офісі 85 – 90 відсотків свого часу, речовини, що містяться в повітрі приміщень, становлять серйозну небезпеку для здоров’я людини, – зазначив голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я (УФРОЗ) Володимир Загородній.

– Що їмо, що п’ємо, де живемо, в яких умовах працюємо – ці питання повинні бути базовими для національної системи охорони здоров’я. Більшість захворювань можна запобігти, якщо проводити профілактику і зменшити ризики для здоров’я людини, – упевнений Володимир Загородній.

– Велику небезпеку також становлять важкі метали. Наприклад, металопластики можуть містити свинець. Пил, що утворюється від зношення таких матеріалів, потрапляє в легені і призводить, наприклад, до розладу психіки у дітей. Це доведений факт, – сказав доктор медичних наук, головний експерт УФРОЗ Анатолій Гоженко.

Важкі метали, такі як кобальт, нікель і хром, можуть міститися в промислових відходах, що використовуються для виготовлення бетонів, цементів, барвників.

Серйозною загрозою для екології житла є джерела пилу. 

– Категорично не можна використовувати всередині приміщень матеріали, які при використанні виділяють пил, – упевнений керівник відділу індустріального житлового будівництва Академії будівництва України Володимир Савенко. 

За його словами, при зношенні таких матеріалів у повітря піднімаються дрібні частки лаків, синтетики, мінераловатних утеплювачів, фарб. 

– Частинки, що містять небезпечні для здоров’я хімічні елементи, потрапляють на слизові оболонки, в дихальні шляхи і можуть викликати головні болі, втому, депресію та інші нервові розлади, – продовжив Володимир Савенко.

За його словами, люди повинні дуже уважно ставитися до вибору матеріалів і перевіряти наявність сертифікатів якості як у магазинах, так і на ринках. 

– Це єдина можливість придбати меблі, будівельні та оздоблювальні матеріали, які будуть чинити найменший вплив на організм людини, – зазначив Володимир Савенко.

Анатолій Гоженко додав, що у зв’язку з появою більш економічно вигідних матеріалів людство не зможе повернутися до повністю натуральних матеріалів. 

– Ми повинні вибирати матеріали, які завдають найменшої шкоди здоров’ю людини, – зазначив головний експерт УФРОЗ.

Довідка. Соціологічне опитування було проведено центром «Соціальний моніторинг» з 9 по 16 вересня 2013 року. Всього було опитано 2007 респондентів у 24-х областях , АР Крим та Києві. Похибка не перевищує 1,3-2,2%.

Прес-служба Української федерації роботодавців охорони здоров’я