Соціальні орієнтири регіону

Сьогодні ми продовжуємо розмову з головою постійної депутатської комісії обласної ради з питань економіки, промисловості, розвитку підприємництва та регуляторної політики, академіком Академії економічних наук України, заслуженим економістом України О.С. КРАВЦЕМ про підсумки виконання Програми соціально-економічного розвитку Одеської області у першому півріччі 2013 року. Основну увагу буде приділено соціальній сфері.

– Олександре Семеновичу, у зазначений період тривала реалізація цільової програми «Милосердя в дії» на 2011 – 2013 роки…

– За станом на 1 липня цього року, відповідно до розпоряджень голови облдержадміністрації Едуарда Леонідовича Матвійчука, 533 жителі регіону, які опинилися у складних життєвих обставинах, одержали адресну допомогу на загальну суму майже три мільйони гривень. Ще 151 чоловік одержав матеріальну підтримку для розв’язання проблем газифікації житла на суму 1 мільйон 358,6 тисячі гривень. З початку року 38 інвалідам Великої Вітчизняної війни були придбані автомобілі.

У першому півріччі щоквартальну матеріальну допомогу на суму 393,8 тисячі гривень надали 400 малозабезпеченим багатодітним родинам, які виховують п’ять і більше дітей. Ще сто малозабезпечених сімей, у яких підростають діти з розумовою відсталістю, одержали допомогу на загальну суму 102,9 тисячі гривень.

На утримання інвалідів у будинках-інтернатах у січні – червні 2013 року було спрямовано 40,3 міль­йона гривень.

– Серед основних пріоритетів роботи облдержадміністрації та облради – заходи щодо легалізації робочих місць, заробітної плати й підвищення її рівня. Чи є результати?

– Рівень середньомісячної заробітної плати по області за січень-червень поточного року склав 2 869 гривень. Це на 9,6 відсотка більше у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року.

– У яких сферах діяльності зростання заробітної плати виявилося найбільшим?

– У будівництві, сільському господарстві, оптовій і роздрібній торгівлі, а також на транспорті.

– Олександре Семеновичу, не менш важливим для керівництва області є питання про скорочення заборгованості щодо заробітної платні. Регулярно засідає спеціальна комісія, яка розглядає причини появи й накопичення боргів…

– З початку року справді проведено п’ять засідань тимчасової комісії з питань погашення заборгованості щодо заробітної платні та дві робочі наради. Було розглянуто звіти дев’яти арбітражних керівників, 35 керівників підприємств-боржників, 21 керівника райдержадміністрації та міських голів міст обласного підпорядкування.

На 1 липня сумарна заборгованість щодо заробітної платні складала 31,1 мільйона гривень, що на 1,4 мільйона менше попереднього місяця. Зокрема, на державних активних підприємствах борг сягнув 23,1 мільйона гривень, на недержавних – 0,7 міль­йона, на підприємствах-банкрутах – 6,6 мільйона гривень. Особливо слід відзначити, що на комунальних підприємствах і в бюджетних установах боргів щодо заробітної платні немає.

– Хто значиться серед основних винуватців наявності значного боргу серед державних підприємств?

– Насамперед, це ПрАТ «Україн­ське Дунайське пароплавство». У нього заборгованість щодо виплати заробітної платні становить 19,7 мільйона гривень.

– Яка ситуація щодо підприємств-банкрутів?

– На 1 липня заборгованість щодо них становить 6,6 мільйона гривень. Це на 5,1 мільйона менше у порівнянні з початком року. Кількість підприємств-боржників теж поменшала. Тепер їх – 10.

– В області діє Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2012 – 2014 роки. Як вона фінансувалася і до яких результатів дозволила прийти?

– Обсяг фінансування Програми в першому півріччі склав 14 міль­йонів 901,2 тисячі гривень (частка обласного бюджету – 5 мільйонів 448,3 тисячі гривень).

Здійснювалися капітальний ремонт і реконструкція житлових будинків із застосуванням енергоощадних технологій, а також установлення в них приладів обліку води і тепла, упорядковувалися системи водопостачання і водовідведення, давався лад ра­йонним центрам і малим містам.

В області на 1 липня створені і функціонують 937 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Вони обслуговують 1093 житлові будинки, що становить 15,6 відсотка від загальної кількості багатоквартирних будинків.

– Чи вдалося скоротити борги за спожиті житлово-комунальні послуги?

– Протягом січня – червня 2013 року населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 1 мільярд 94,5 мільйона гривень. Серед районів і міст області найвищий рівень оплати зареєстрований у Любашівському і Роздільнянському районах, а найнижчий – у Саратському і Ар­цизькому.

Заборгованість населення щодо оплати послуг ЖКГ скоротилася у порівнянні з початком року на 6,3 відсотка. На кінець червня вона склала 470,9 мільйона гривень.

У червні борг за три і більше місяців мали: щодо газопостачання – 38,4 відсотка власників особистих розрахункових рахунків, за утримання будинків і прибудинкових територій – 23,9 відсотка, централізоване опалення і гаряче водопостачання – 21,6 відсотка, за вивезення побутового сміття – 18,9 відсотка, централізоване водопостачання і водовідведення – 17,2 відсотка власників особистих розрахункових рахунків. На жаль, рівень правової та споживчої культури наших громадян залишається невисоким. Тому вони дозволяють собі накопичувати чималі борги, не замислюючись про те, що ставлять під питання розвиток і реконструкцію підприємств, які надають житлово-комунальні послуги.

– Протягом року тривала виплата щомісячної доплати у сумі 200 гривень медпрацівникам закладів охорони здоров’я, які працюють у сільській місцевості…

– Так, це частина впроваджуваного пакета місцевих «матеріальних стимулів». До них належить також забезпечення медпрацівників житлом. З цією метою в обласному бюджеті було передбачено 10 мільйонів гривень.

– Взагалі, у межах реалізації ініціативи голови облдержадміністрації «Народний бюджет» велику увагу було приділено системі охорони здоров’я. Давайте нагадаємо читачам про те, що уже зроблено.

– Відкриті після реконструкції інфекційні відділення в Ширяїв­ській і Болградській ЦРЛ, нові рентген-кабінети в Балтському і Тарутинському районах. У селі Тузли Татарбунарського району почало працювати відділення екстреної медичної допомоги при амбулаторії сімейної медицини, якому передали автомобіль для «швидкої».

За оперативним даними, у січні – червні на утримання закладів охорони здоров’я області спрямовано 940,1 мільйона гривень.

– У попередній нашій розмові про підсумки виконання Програми соціально-економічного розвитку Одеської області в першому півріччі 2013 року ми частково говорили про те, чого вдалося досягти у сфері дошкільної освіти…

– Взагалі у системі освіти регіону відбулися значні структурні зміни, спрямовані на підвищення якості освітніх послуг. На 1 липня в області працювали 11 гімназій, вісім ліцеїв, 62 навчально-виховних комплекси «Загальноосвітня школа-гімназія», «Загальноосвітня школа-ліцей», «Загальноосвітня школа-колегіум».

У межах програми «Народний бюджет» завершено ремонт загальноосвітньої школи в селі Мирнопіллі Арцизького району, установлено нову енергоощадну систему опалення в загальноосвітній школі села Прилиманського Овідіопольського району, відремонтовано котельню загальноосвітньої школи села Ларжанки Ізмаїльського району.

– Олександре Семеновичу, нинішній рік можна вважати важливою віхою в реалізації цілої низки природоохоронних заходів.

– Так, наприклад, тривали роботи з виготовлення проектів землевпорядкування (організація і установлення меж) семи об’єктів природно-заповідного фонду. Мова йде про заповідне урочище «Дністровські плавні» (Білгород-Дністровський і Біляївський райони), два національні природні парки – Нижньо­дністровський і «Тузлівські лимани», регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», три парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення в місті Одесі.

Крім того, нинішнього року за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду провадилося будівництво і реконструкція каналізаційних очисних споруд у містах Березівка, Біляївка, Кодима, селах Надеждівка Арцизького, Бритівка і Шабо Біл­го­род-Дністровського району. Особливо підкреслю: ми вирішуємо два завдання – поліпшуємо умови життя людей і вберігаємо природу від шкідливих впливів, відповідно до доручень Глави держави.

– Яка сьогодні ситуація з вивезенням з території області непридатних до використання хімікатів?

– Це питання, як і раніше, залишається актуальним для регіону.

За інформацією райдержадміністрацій, на території області залишилося близько 600 тонн непридатних пестицидів. Вони зберігаються у 86 складських приміщеннях, 62 з яких перебувають у незадовільному стані. 

До Мінприроди України надіслано запит на фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища робіт щодо перезатарювання, вивезення і знищення непридатних пестицидів в Одеській області у 2013 році на суму майже 13 мільйонів гривень. З обласного природоохоронного фонду на зазначені потреби передбачено 2 мільйони 74,8 тисячі гривень. Фактично ж профінансовано 200 тисяч гривень (9,6%). За ці кошти вивезено пестициди зі складу біля села Алтестове Біляївського району.

Выпуск: 

Схожі статті