Уже 15 років існує єврорегіон «Нижній Дунай», до складу якого входять Одеська область, прикордонні райони Республіки Молдова та повіти Румунії. Позаду – численні форуми за участю представників органів влади трьох держав, бізнес-кіл, громадськості. Але… «Ми увесь час говоримо про потенціал Дунаю, створили єврорегіон «Нижній Дунай» – і, зрештою, нічого не зробили». Ця заява президента ради повіту Галац (Румунія) Ніколає Добровичі-Бакалбаша на форумі «Дунайська синергія» викликала оплески згоди. 

Суть проблеми

– Найважливіше геополітичне питання стало з точки зору економіки пустим місцем, – продовжував своє одкровення представник Румунії. – Можливо, нам у цьому й «допомогли»: я не можу забути, що під час югославського конфлікту бомбили мости на Дунаї не біля берегів, а посередині (що зупинило навігацію – прим. авт.) По цій річці, яка офіційно вважається сьомим транспортним коридором Євросоюзу, зрештою, нічого не перевозять: навігаційний потенціал Дунаю використовується на сім відсотків – це практично нічого. 

Президент ради повіту Галац нагадав слова Талейрана-Перигора, чоловіка, який був свого часу міністром закордонних справ Франції й пережив багато кого і багато чого: серце Європи – не на Рейні, а на Дунаї. Ця річка – справді величезне багатство та потенційний рушій розвитку для багатьох держав, однак, як відзначив пан Добровичі-Бакалбаша, досі немає міжнародних інструментів для регулювання питань щодо її експлуатації. Наприклад, поглиблення після повені, яка приносить намул: 

– Болгарія, яка поділяє з Румунією середню частину Дунаю, цього не робить. І немає жодного міжнародного інструмента, щоб примусити, – як це не дивно. 

Завершуючи свою мову, пан Добровичі-Бакалбаша відзначив, що головна мета міжнародного форуму «Дунайська синергія», його суть – «узяти бика за роги».

У плині обговорення відзначено…

Отже, як ми вже повідомляли, на Одещині відбувся міжнародний діловий форум «Дунайська синергія» (синергія – від грецьк. «співпраця»),

У своєму вітальному слові голова Оде­ської обласної ради Микола Володими­рович Пундик нагадав вислів давньоримського історика Гая Салюстія Кріспа: «У згоді незначні справи зростають, а в незгоді – найзначніші гинуть». 

Розуміючи стратегічне значення 7-го міжнародного транспортного коридору, Україна з 2010 року брала активну участь у розробці Стратегії ЄС для Дунайського регіону: 

– Ми переконані, що з її допомогою вдасться зробити реальний внесок у побудову кращого майбутнього для цієї частини Європи, – відзначив М.В. Пундик. – Дунайська стратегія є стабільною платформою для співпраці, виявлення спільних пріоритетів. Вона сприяє узгодженості та взаємодії між програмами і політикою розвитку, розробленими в Дунайському регіоні.

М.В. Пундик повідомив про те, що з метою визначення пріоритетів, конкретних дій і планів діяльності обласна рада 2012 року затвердила регіональну програму «Стратегічний план підвищення конкурентоспроможності й економічного розвитку Придунайського економічного субрегіону». Цей документ розрахований на період до 2022 року. Він розроблений за принципом, згідно з яким загальна стратегія враховує інтереси кожної з громад Придунав’я, відображає пріоритети Європейської комісії в затвердженій Стратегії для Дунайського регіону. 

Учасників зустрічі вітав радник Прези­дента України Валерій Пустовой­тенко. Він нагадав, що В.Ф. Януко­вич особливу увагу приділяє реалізації Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць». Говорячи про транспортний потенціал на Дунаї, В. Пустовойтенко відзначив, що Україні тут слід мати агресивнішу позицію. 

Депутат Верховної Ради України Сергій Гриневецький нагадав, що комплексна програма розвитку Українського Придунав’я була ухвалена ще 2004 року. 

– Треба відзначити, що найефективніше вона реалізувалася при уряді Віктора Януковича та міністрі транспорту і зв’язку Георгії Кирпі, – сказав Сергій Рафаїлович. – Якщо говорити щиро, сьогодні з боку центральних органів влади ми не відчуваємо тут особливої підтримки.

Говорячи про стратегічну унікальність регіону, С. Гриневецький сказав і про його проблеми – кліматичні зміни, питання, пов’язані з корупцією і торгівлею людьми, енергетичною й екологічною безпекою, про протистояння держав і народів, на що також не можна закривати очі.  

Президент ради повіту Тулча, президент єврорегіону «Нижній Дунай» Тхора Теодореску звернув увагу на розвиток глобалізації, створення нових міжнародних організацій, у зв’язку з чим, на його думку, єврорегіон «Нижній Дунай» вкрай потрібен. Пан Теодореску повідомив, що незабаром в Одесі відкриється регіональний офіс іще однієї міжнародної організації – Конференції приморських регіонів Європи, і для Одещини це стане ще одним політичним інструментом участі в загальноєвропейському житті.

– Перед нами стоїть завдання довести потенціал «Нижнього Дунаю» до максимуму, а всі виклики часу перетворити в можливості. Адже живучи в цьому регіоні, ми всі дихаємо одним повітрям, – підвів риску пан Теодореску.

Своє бачення проблем регіону, потенційні можливості підприємств виклали представники Українського Дунайського пароплавства, Ізмаїльського та Ренійського морських портів, а також декількох іноземних компаній. 

На другий день форуму, який пройшов у Вилковому, гості змогли побачити й гідно оцінити туристичні можливості Української Венеції. 

Проміжні підсумки та невиразні перспективи

Отже, пройшов іще один представницький форум. Говорячи про 15-річну історію єврорегіону «Нижній Дунай», не можна не згадати про те, що тут було реалізовано цілу низку проектів. У межах даної публікації не будемо говорити про ефективність євроінвестицій, просто перелічимо їх. У 2000-2003 роках реалізовано проект «Придунайські озера України. Стале відновлення та збереження природного стану екосистем», який фінансувався програмою TACIS СВС із бюджетом у 2,5 млн євро. у 2004 році закінчився проект програми TACIS «Бізнес-інфрастуктура Одеської області. Єврорегіон «Нижній Дунай»; бюджет – 2 млн євро. В 2006-2007 роках реалізовано проект «Запобігання надзвичайним ситуаціям і захист від повеней у єврорегіоні «Нижній Дунай»; бюд­жет – 1 млн євро. З другої половини 2007 року Єврокомісією фінансувався проект «Поліпшення транскордонної співпраці на ниві інтегрованого управління водними ресурсами в єврорегіоні «Нижній Дунай». Бюджет – 540 тис. євро.

Розглядаючи історію єврорегіону, не можна не відзначити, що протягом 15 років політики не відмовляються від надій на повніше використання його  можливостей. У 2008 році, в межах святкування 10-річчя створення «Нижнього Дунаю», в Одесі було підписано Договір про створення Асоціації транскордонної співпраці в межах єврорегіону, наступного року в Кагулі (Республіка Молдова) – спільну декларацію регіонів про майбутню транскордонну співпрацю, а невдовзі в Галаці (Румунія) Асоціацію було зареєстровано. Зазначені цілі – сприяти стабільному розвитку регіонів-членів шляхом активізації економічної транскордонної співпраці, підвищенню рівня життя населення прикордонних територій, поліпшенню транспортної інфраструктури, ефективному й інтегрованому менеджменту ресурсами, багато чого іншого.  

Що народила ця гора – питання риторичне. Принаймні для жителів Українського Придунав’я. Досить сказати, що за минулі 15 років значно впали обсяги вантажопереробки українських портів на Дунаї, ледве виживає Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод і ціла низка інших підприємств морегосподарського комплексу. А це – втрата робочих місць і доходів у бюджет, зниження життєвого рівня населення – тобто результат, прямо протилежний тим намірам, які задекларовано на міжнародному рівні. Коли ж ми будемо брати бика за роги?