Щойно зійшов сніг – механізатори ТОВ «Прав­да» вийшли в поле. Викори­стовуючи наявну вологу, трудівники по талому грунту підживили посіви озимини на площі 760 гектарів. Головний агроном господарства Михайло Слісаренко дуже задоволений виконаною роботою. Він навіть назвав її ідеальною, адже погодні умови сприяли тому, що добрива внесли максимально ефективно, не надто пошкоджуючи верхній шар грунту. 

Загалом трудівники ТОВ «Правда» налаштовані оптимістично. Для якісного проведення комплексу весняних польових робіт зроблено все можливе – відремонтовано техніку і навіть придбано нові агрегати, у достатній кількості заготували насіння, добрива, паливно-мастильні матеріали. Та головне – є дружний, працездатний і досвідчений колектив, що спроможний впоратися з будь-яким завданням. Тож зараз повним ходом триває закриття вологи, готуються площі під сівбу ярих культур. І хоча через посушливі весни «правдівці» кожного року зменшують кількість землі під яриною, ячменю все ж таки відводять чільне місце – цьо­горіч власним насінням планують засіяти майже 300 гектарів. На думку головного агронома, це найвигідніша фуражна культура, яку можна одразу продати і отримати непоганий прибуток. Наприклад, торік кожен гектар ярого ячменю видав по 20 центнерів. До того ж, цей результат трудівники отримали виключно за рахунок матінки-природи, не витрачаючи коштів на придбання і внесення добрив.  

– Ми взагалі відмовилися від вирощування гороху і кукурудзи, – говорить Михайло Слісаренко. – І на це є ряд причин: від несприятливих погодних умов до труднощів з охороною кукурудзяних полів. На жаль, в районі ще не перевелися люди, які люблять поживитися за рахунок чужої праці. А саме господарство в результаті отримує лише збитки…  

Михайло Іванович з тих хліборобів, які одержимі своєю роботою. Чоловік постійно відвідує семінари і кожного разу йому є що внести до свого записничка, щоб потім скористатися порадами колег. Крім цього, головний агроном ТОВ «Правда» дуже любить народні прикмети, за якими можна спрогнозувати новий сільськогосподарський рік. І ці підказки погоди старається використовувати для господарства. 

– За моїми власними спо­стереженнями, нинішній рік має бути схожим на минулий, – ділиться М. Слі­саренко. – Червень буде дощовим, а травень – із помірною вологістю. Тож ми орієнтуємося на добрий урожай. Головне – підживити посіви, виконувати весь комплекс робіт вчасно і якісно. Тоді земля неодмінно віддячить селянинові. 

Єдине, за що тривожиться душа аграрія, – це ціни на добрива. Лише за останній період вони значно зросли. Якщо до нового року господарство купувало селітру по 2800 гривень за тонну, то зараз правлять вже 3600. Тож мабуть, багато аграріїв задумуються: вносити достатню кількість добрив чи сподіватися на сприятливі погодні умови? 

– Добре, що ми не здали все зерно одразу, – радіє Михайло Іванович. – Бо зараз спостерігається деяке підвищення його вартості. Директор нашого товариства Станіслав Миколайович Нікон дотримується незмінного принципу: «Якщо є чим торгувати, то яка б ситуація не була на ринку чи в країні – господарство буде нормально функціонувати. А якщо поспішив – залишишся ні з чим». Не можна сказати, що ми розкошуємо, але маємо можливість віддавати борги за кредитами, вчасно видавати людям зарплату, закуповувати пальне і проводити комплекс польових робіт.  

Того дня, коли ми зуст­річалися з Михайлом Сліса­ренком безпосередньо на полі, трудівники «Правди» працювали, немов налагоджений механізм. Тракторист В’ячеслав Шемоновський сучасним «Джон Діром» з новеньким причепним землеобробним знаряддям готував площу під сівбу вівса. Ця техніка надзвичайно потужна – за світловий день можна підготувати від 80 до 100 гектарів землі. 

Поруч, через польову дорогу, у загінках працювали чотири трактори, підживлюючи посіви озимої пшениці. Технікою вправно керували досвідчені механізатори Михайло Гайдай, Віктор Сороченко, Віктор Косюк та Олександр Мороз. 

Водії Олексій Гончарук та Ігор Літвінов підвозили мішки з аміачною селітрою, а Олександр Пащенко, Іван Ворнікой, Юрій Ришканич, Федір Ворнікой і Олександр Капшун засипали сівалки міндобривами.

Люди стараються, використовують кожну погожу днину, адже знають: якщо зробиш вчасно – вродить рясно.