Зовнішній ринок споживає усе більше й більше сільгосппродукції. Це зростання не дуже масштабне, не більше 2-3% за рік, але зате стабільне і тривале. Виходячи з того, що всього кілька країн у світі мають можливість збільшити виробництво сільгоспкультур (Україна – одна з них) – у нас є величезний потенціал розвитку експорту. Про це заявив на форумі «Агробізнес в Україні», організованому інститутом Адама Сміта, топ-менеджер найбільшого у Східній Європі аграрного холдингу Ігор Петрашко.
За його інформацією, українське сільське господарство – це галузь, яка має природні конкурентні переваги. Її продукція у найближчі 50 – 100 років буде затребувана у світі. Ми бачимо, що Україна вже значно перевершила виробництво Радянського Союзу – торік країна виробила 63 млн тонн зерна, це сьогодні рекорд. Але зростання триватиме. Ми цілком можемо одержувати врожаї і у 80, і у 100 млн тонн. Усе це – додатковий експорт, оскільки внутрішнє споживання в Україні не буде суттєво зростати.
АПК уже зараз досяг рівня металургії у структурі зовнішньої торгівлі, заявив Ігор Петрашко. І якщо на світовому ринку металу нам усе складніше конкурувати, передусім, з Китаєм, то щодо виробництва аграрної продукції Піднебесна конкурентом поки що не є. Та й взагалі в України мало тут конкурентів. Ніщо не заважає нам зосередитися на розвитку даного сектору. Для зовнішніх інвесторів і місцевих виробників уже очевидна перспективність нарощування виробництва зерна в Україні, тому валові збори зерна і зростають.
На думку Ігоря Петрашка, у країни практично необмежений зовнішній ринок. Якщо у 1950 році населення планети становило 3 млрд чоловік, у 2000 році – 6 млрд, зараз – 7 млрд. Прогноз до 2020 року – 9 млрд чоловік.
При цьому кількість землі в обробітку практично не змінюється. У 1950 році оброблялося 1 млрд 400 млн га, зараз показник стабілізувався на 1 млрд 600 млн га. Подальше зростання малоймовірне – навпаки, землі виводяться з експлуатації, частина деградує, а частина віддана під виробництво культур не з харчовою метою, а на підготовку біопалива і біоетанолу.
Не збільшується і урожайність у США, у Європі фактично досягнуто вершини. Домогтися невеликого збільшення показника можна хіба що за рахунок застосування ГМ-технологій.
За своїм потенціалом Україна стабільно входить у топ-10 світу за безліччю параметрів. Зокрема – щодо кількості сільгоспземель (41 млн га), кількості оброблюваних земель (32 млн га), виробництва кукурудзи і пшениці.
Сьогодні Україна нарівні зі США – найбільший світовий постачальник сільськогосподарських культур. І у нас є шанс посісти стабільне друге місце, і в перспективі – зрівнятися з Америкою.
Спостережуване нині зростання світових цін на зернові – позитивний для нас чинник, тому що є чітка кореляція внутрішніх цін в Україні із зовнішніми. Зростання світових цін обумовлене прогнозованим у перспективі дефіцитом кукурудзи і пшениці. Це незначні – іноді долі відсотка – цифри зменшення. Але важливий сам факт. Адже надалі, враховуючи техногенну складову, неврожаї будуть траплятися частіше, а роль країн зі стабільно високим виробництвом – зростати.
