Коли виникають труднощі, згадуємо про аграріїв. Саме вони за усіх часів стояли й стоять на сторожі економічної та продовольчої безпеки країни, добуваючи в поті чола свого хліб. Той самий, який ми називаємо насущним, тобто який входить до щоденного раціону харчування людини. І одними з перших у країні щодо валового виробництва зернових багато років беззмінно є трудівники Одещини.
Нагадаємо, що торік темп зростання валової продукції в сільському господарстві регіону склав понад 141 відсоток, зокрема: у рослинництві – 155, у тваринництві – 104 відсотки. Щодо цього показника область заслужено посіла 1-е місце в Україні.
Є підстави сподіватися, що не залишимося без хліба й цього року. Минулої осені в області було засіяно понад 960 тисяч гектарів землі озимими сільськогосподарськими культурами. Ще 838 тисяч гектарів ріллі зайняли ярі.
– Як ви знаєте, цього року весняно-польові роботи почалися на два тижні раніше середніх багаторічних термінів. Вартість їх – 2,7 мільярда гривень, – говорить директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський. – Задіяли 1,9 мільярда гривень власних коштів сільськогосподарських підприємств і приблизно 800 мільйонів гривень залучених, зокрема близько 400 мільйонів кредитних коштів.
До речі, банки вже надали сільгоспвиробникам понад 380 мільйонів гривень позик за річної відсоткової ставки від 14 до 20 відсотків. На жаль, процес цей трохи затягується через ускладнення процедури укладання договорів. А гроші потрібні саме зараз, коли, як кажуть, кожен день рік годує.
– Для аграріїв дуже важливий той факт, що значна частина посівів озимих чудово пережила зиму, – говорить Анатолій Новаковський. – Однак за перші два місяці весни в південних і центральних районах області практично не було продуктивних опадів, і це позначалося на розвитку колосових і формуванні врожаю.
Нинішня весняно-польова кампанія відрізняється й багатьма негативними економічними чинниками. Насамперед, стрімким зростанням курсу долара, який збігся з початком сівби. У результаті ціни на пально-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, насіння зросли як мінімум на 25-30 відсотків, а, отже, збільшилися й витрати аграріїв. А це, самі розумієте, позначиться на їхніх доходах у майбутньому.
Крім того, складна фінансово-економічна ситуація в країні не дозволяє сподіватися на істотну допомогу сільському господарству з боку держави, – констатує Анатолій Новаковський. – І аграрії це розуміють. Однак вселяє надію той факт, що в області практично не залишилося господарств, які б стояли у черзі по допомогу зовні. Переважна більшість їхніх керівників сформувалася як грамотні господарники й загартовані обставинами виробники. Вони сподіваються переважно на свої сили й свій розум. Ви, мабуть, зустрічалися з ними і знаєте їхні настрої. Вони, як правило, кажуть: «Якщо не можете допомогти, то хоча б не заважайте!» – і роблять свою справу.
Треба сказати, що особливості цього маркетингового року обговорювалися на нарадах і семінарах, які департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації провадив спільно з фахівцями обласних і районних служб, вченими, зокрема Одеського селекційно-генетичного інституту.
Такі зустрічі напередодні осінньо – і весняно-польових робіт уже стали традиційними, говорить Анатолій Новаковский. На них ми ділимося досвідом, ставимо перспективні завдання й пропонуємо конкретні шляхи їх вирішення. Головне, сьогодні нікого вже не потрібно переконувати, що тільки інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, застосування сучасних технологій і неухильне виконання усіх вимог агротехніки дозволяють одержувати високі врожаї й гарантувати їх якість.
За твердженням директора департаменту агропромрозвитку області ті, хто виконує ці вимоги, одержує сьогодні по 5-6 і більше тонн зерна пшениці з гектара, по 10-12 тонн зерна кукурудзи, а на зрошуваних землях і того більше – від 18 до 22 тонн. Лише за таких урожаїв можна конкурувати із закордонними виробниками – як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Однак не завжди високі врожаї гарантують успішність сільськогосподарських підприємств і фермерів. Як правило, у пору жнив ціни на зерно падають, а вартість ПММ та інших ресурсів зростає.
– На жаль, внутрішній ринок аграрної продукції значною мірою залежить від ситуації на світовому ринку, зокрема, зерновому, – скаржиться Анатолій Новаковський.
У той же час уряд робить певні кроки щодо скорочення невиробничих витрат сільгоспвиробників. Так, Мінагрополітики і Держземагентство ініціювали низку законодавчих змін.
– Насамперед, це стосується розробки і затвердження проектів землевпорядкування, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни і збереження родючості ґрунтів, – далі розповідає Анатолій Новаковський. – Передбачається надати право розробляти такі проекти фахівцям обласного і районного рівнів, що повинно значно здешевити їх вартість. Економія окремо взятого сільгосппідприємства на цьому може скласти десятки, а іноді сотні тисяч гривень.
Також на законодавчому рівні планується скасування технічного огляду сільськогосподарської техніки, сертифікації зернових складів і зерна. Одним словом, дивимося в майбутнє з надією.
