Тимур Іванович Поляков і В’ячеслав Миколайович Чабан уміють вирощувати хліб, шанують людей, які працюють в очолюваних ними господарствах, але дуже боляче сприймають несправедливість стосовно аграріїв.
– Ми завжди з хвилюванням очікуємо жнивної пори, – говорить Т. Поляков. – Для отримання доброго врожаю вкладаємо чимало сил і коштів. Та чомусь так виходить, що коли щойно з’являється зерно нового врожаю – ціни на нього одразу знижуються. Зернотрейдери ж враховують: більшість із нас відразу продає від 40 до 50 відсотків урожаю, бо в цю гарячу пору кожного дня потрібні обігові кошти. От вони й користуються цим – різко знижують вартість зерна.
Трудівники господарства «Поляков» обробляють понад 500 гектарів. На думку Тимура Івановича, нинішньому фермерові багато землі не треба – приблизно до тисячі гектарів. Бо якщо утворити великий холдинг, то в усьому районі працюватимуть не більше 40 чоловік. А куди подітися решті селян? Нині треба розвивати і підтримувати дрібного виробника, особливу увагу приділяти молочній галузі. Бо хіба ж це нормально, коли мінеральна вода коштує більше, ніж молоко?
– І політики, і спеціалісти чудово знають про всі проблеми на селі, але чомусь не роблять жодних кроків для покращення ситуації, – підтримує свого колегу В’ячеслав Чабан. – Кожного року людей лихоманить якась невизначеність – то боялися продажу землі, то була політична нестабільність, а тепер вся увага прикута до подій на сході нашої країни. Хочеться, нарешті, працювати спокійно і мати хоч якусь впевненість у завтрашньому дні. В очолюваному мною СФГ «Промінь» трудяться понад 30 чоловік, обробляється більше 1,7 тисячі гектарів землі, вирощується непоганий врожай, але постійна нестабільність не дає змоги розвиватися далі.
Тимур Поляков і В’ячеслав Чабан уже друге скликання поспіль є депутатами районної ради. Тож вони чудово знаються на розподілі бюджету і розуміють, що без їхньої допомоги громада не виживе.
– Місцеві сільгоспвиробники багато роблять для села та його мешканців, – розповідає секретар Великокомарівської сільської ради Ганна Проц. – Адже головну проблему – нестачу коштів – нам допомагають долати саме вони. На жаль, нинішній рік видався ще напруженішим для сільської скарбниці, ніж торішній. Через це ми навіть не можемо планувати якісь роботи, хоча проблем у селі дуже багато. Єдина надія – на наших хліборобів.
– Школа також часто звертається до фермерів, – говорить директорка навчального закладу Катерина Качуренко. – Вони постійно дбають про дітей – виділяють кошти на харчування, довіз, ремонт. Великою проблемою також є відсутність дитсадка. Оскільки наша школа розрахована на 640 місць, а навчаються лише 137 дітей, планується переобладнати крило для початкових класів на дитсадок. Але знову ж таки, через брак коштів вирішення цього питання відкладається на невизначений термін.
Під час мого відрядження аграрії Великомихайлівського району саме впоралися зі збиранням озимого ячменю. Цьогоріч даною культурою зайняли 14 тисяч гектарів, середня урожайність склала 32,3 центнери. Як зауважив в.о. голови райдержадміністрації Віктор Іванович Голоколєнцев, косовицю провели в надзвичайно стислі терміни – за 7-8 днів.
– Погодні умови сприяли формуванню гарного врожаю, – говорить В. Голоколєнцев. – Пальним хлібороби забезпечені, додатково залучили понад 40 комбайнів, хоча є чимало власної високопродуктивної техніки. Настрій землеробів вселяє впевненість, що з усіма польовими роботами вони впораються.
