«Шановні мешканці Іванівського району!
Дякуємо за все, що ви робите для нас. Для нас найголовніше в цей нелегкий час ваша підтримка, не стільки матеріальна, як духовна, моральна. Нам дуже, до сліз, приємно, що наші громадяни України діляться останніми грішми для підтримки військових. І заради вас, мої дорогенькі, ми готові наводити порядок, боротись за мир і спокій в нашій Україні! Слава Україні!
Сергій БЕРЕЗОВЧУК, заступник командира ІІ сотні батальйону «Азов»
Цей коротенький лист-подяка від бійців за воду, яку збирали жителі району два тижні тому з ініціативи громадської організації «Патріот Батьківщини». Охочих підтримати військовиків було стільки, що, з урахуванням вантажопідйомності транспортного засобу, деяким з них організатори змушені були відмовляти. За кілька днів Григорій Макаренко та Сергій Захаревич вже рушили на схід, подолавши 700 кілометрів шляху в один бік і 20 блок-постів.
– Передусім відзначу дисципліну, яка панувала на блок-постах по всій довжині нашого маршруту, – ділиться враженнями Григорій Макаренко. – Які б утомлені та виснажені не були солдати, перевіряючи машину, жоден навіть не попросив пляшки води, знаючи, кому вона адресована. Коли в супроводі військовиків ми приїхали в розташування бази батальйону, підрозділ повернувся з бойового завдання, і хлопці спали. Але як почули, що привезли воду, та ще й з Одеси, вибігли всі, щоб допомогти розвантажити і поспілкуватися. За ковток такої води вони готові були нас розцілувати, дехто навіть плакав, порівнюючи питну якісну воду з манною небесною. Не дивно. Наприклад, щоб помитися, хлопці збирають дощову воду. До речі, в батальйоні служать жителі багатьох регіонів України, в тому числі четверо одеситів.
Дуже важливо тим, хто перебуває в зоні бойових дій, відчути значущість того, що вони роблять, підтримку тих, хто живе мирним життям. Важливо, щоб знали, що про них пам’ятають і дбають.
Скептики зараз скажуть, що не варте пальне тієї води. А я кажу: «Варте!» Коли дивишся, в яких умовах перебувають військовики, відчуваєш їхній настрій, бажання перемогти, переоцінюєш життєві цінності і сам сенс нашого мирного життя, підкреслює Григорій Макаренко.
