Нещодавно відзначався Всесвітній день боротьби із цукровим діабетом. Йому була присвячена прес-конференція головного лікаря обласного ендокринологічного диспансеру Ольги Агафонової.
Цукровий діабет – це патологічний стан. Він характеризується хронічно підвищеним рівнем цукру у крові, що розвивається в результаті впливу генетичних (спадкових) і зовнішніх чинників. Виникає загроза серйозних ускладнень у функціонуванні очей, нирок, судин, нервової системи.
Кількість хворих на цукровий діабет у нашій області перевищила 74 тисячі чоловік. І з кожним роком їх стає все більше.
За даними американських учених, люди можуть не знати про свій діагноз протягом 5-7 років. На такі тонкі ознаки початкової стадії цукрового діабету, як постійний потяг до солодкого, підвищена втомлюваність навіть після досить тривалого сну, непоясненна спрага або відчуття сухості в роті, зазвичай уваги не звертають. Їх скоріше пов’язують зі стресами, високими розумовими навантаженнями, але ніяк не з підвищеним вмістом цукру в крові. Як наслідок, про захворювання пацієнти дізнаються вже на тому етапі, коли правильним харчуванням і достатнім фізичним навантаженням повернути вміст цукру в крові до норми не вдається. Та й ускладнення у вигляді погіршення зору, проблем із судинами, нирками, серцем, нервовою системою теж стають реальністю.
Ольга Агафонова навела невтішні цифри: цукровий діабет скорочує життя жінок у середньому на 10 років, чоловіків – на 15. А також нагадала просту істину: запобігти розвиткові захворювання можна, якщо робити відповідний аналіз хоча б раз на рік. Тоді вдасться практично відразу виявити відхилення від норми й почати діяти, не дозволивши захворюванню прогресувати.
На жаль, довкола цукрового діабету є багато міфів, які заважають вчасно правильно розібратися в тому, що діється, й вибудувати свою стратегію поведінки. Дуже важливо розуміти: із цим захворюванням людині треба навчитися жити.
Насамперед, цукровий діабет не означає, що відразу доведеться робити ін’єкції інсуліну. Усе залежить від типу захворювання. З діабетом першого типу організм людини зовсім не виробляє інсулін. Зазвичай дана недуга розвивається у молодих людей, у яких інсулін не виробляється через пошкодження або втрату бета-клітин підшлункової залози. У результаті організм не може використовувати глюкозу, й вона накопичується у крові. У цьому разі нирки починають виводити надлишок глюкози із сечею. При діабеті першого типу ін’єкції інсуліну стають неминучими.
При цукровому діабеті поширенішого другого типу організм виробляє дуже мало інсуліну. Зазвичай він розвивається у людей, старших за 40 років, що мають надлишкову вагу. У них може бути нормальний, низький або навіть високий вміст інсуліну і проте високий вміст глюкози в крові й діабет. Повнота сприяє несприйнятливості до інсуліну, тобто клітини організму не можуть використовувати його належним чином. Однією з причин цього є відсутність у клітинах достатньої кількості рецепторів для інсуліну. Як наслідок, глюкоза не може повністю проникнути в клітини й накопичується в крові. При цьому типі захворювання призначають таблетовані препарати. Їх, як імпортного так і вітчизняного виробництва, на нашому ринку чимало.
Крім того, хибною є думка про заборону жінкам, хворим на цукровий діабет, мати дітей. Заборони немає. Частіше йдеться про ускладнення при занедбаних захворюваннях серця, нирок, які не дозволяють жінкам нормально виносити вагітність. При правильному ставленні до себе – вчасно діагностованій недузі, виконанні всіх рекомендацій лікаря – пацієнтки із цукровим діабетом можуть мати дітей.
