У День Збройних сил України керівники області та міста, ветерани з гвоздиками та інші одесити під звуки оркестру прийшли на Алею Слави в парку Шевченка. Вперше це свято відзначали в момент, коли територіальній цілісності України загрожує реальна військова небезпека. Тому всі звичні подробиці набували особливої гостроти.
– В останні роки існувала думка, що армія нашій країні не потрібна, – сказав в інтерв’ю одеським ЗМІ перший заступник голови Одеської облради Михайло Шмушкович. – Говорили: «Економічна ситуація непроста, а армія – справа дуже дорога. Навіщо вона, власне? У нас із усіма добрі відносини й договори про визнання незалежності України. Навіщо викидати мільйони й мільярди гривень просто так?». Але ще раніше був великий Наполеон, який сказав: «Народ, який не хоче годувати свою армію, годуватиме чужу». Зараз ми в якомусь сенсі розсьорбуємо наслідки політики минулих років. Але те, що потрібна хороша армія, здатна захищати країну, – тепер очевидно кожному.
А напередодні відбулися урочисті збори в Одеському будинку офіцерів. Від імені депутатів наших військовиків вітав заступник голови обласної ради Петро Хлицов.
– Хотів би відзначити таку річ: День Збройних сил святкуємо 6-го, а День місцевого самоврядування – 7 грудня, – сказав Петро Володимирович. – Звичайно, таке сусідство – лише збіг обставин. Але якщо задуматися – у ньому є певний символічний смисл. Усі роки існування нашої країни місцеві органи влади й армія були дружніми сусідами і активно підтримували одне одного. У мирний час теж траплялися різні надзвичайні пригоди і стихійні негаразди, але ми завжди могли розраховувати на допомогу солдатів і офіцерів. Водночас у нелегкі для армії часи місцеве самоврядування на всіх рівнях, починаючи із сільських голів, допомагає військовим частинам вирішувати багато проблем.
Я був недавно в цій залі, коли ми відзначали ювілей Одеської військової академії. Говорив тоді, що за останні десятиліття наша держава звикла сприймати мир у країні як щось зовсім звичайне й у чомусь занедбала потреби армії. Зараз нам доводиться платити за таке ставлення. Але я вірю, що представники наших Збройних сил – не тільки професійні військовики, а ще й справжні патріоти України.
Сьогодні наші воїни виконують свій обов’язок у зоні АТО й готові відбивати можливі провокації в інших регіонах країни. Місцеве самоврядування теж не стоїть осторонь – починаючи зі збирання коштів на допомогу армії й до звертань до державних органів влади для вирішення різних проблем наших військових. Спасибі вам за звитягу й дисципліну! І пам’ятайте: ми завжди поруч!
