І у маленького краю є своя соборність

– У вас на Кілійській автостанції агітатори працюють? – запитала я у водія, сідаючи до його таксомотора. 

– Ні, це звичайні пасажири, кожен чекає свого автобуса. А чому ви вирішили, що вони – агітатори?

– Усі стривожені політичною ситуацією. 

– А хіба можна про це не говорити? – спитав і завів двигуна таксист. – Наш район уже одержав із зони АТО не одну похоронку... Знаєте, сьогодні вранці рубав дрова для грубки й ось про що подумав. Розведеш вогонь, у домі стане тепло, увечері збереться за вечерею вся родина. Я чоловік не сентиментальний, але просто за душу взяло: от живу я в рідному місті, займаюся своїми справами, а хтось із хлопців, таких же, як я, зараз мерзнуть у бліндажах. Хоч і важко в Кілії виживати, дуже важко, зате у нас тихо, зате мир.

«Ми, керівники районних партійних організацій, представники різних політичних сил, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження миру та спокою в районі, життя і добробуту всіх громадян України, обговоривши за круглим столом непросту ситуацію, що склалася в країні та регіоні, звертаємось до всіх мешканців Кілійщини, незалежно від їхніх політичних поглядів та ідеологічних переконань, і просимо їх надалі виявляти притаманну їм мудрість, стриманість і толерантність… Ми засуджуємо пропаганду нетерпимості, навішування ярликів, нагнітання обстановки, заклики до силових рішень…»

Під цим зверненням стоять підписи керівників районних політичних партій – традиційних опонентів: комуністів і членів «Батьківщини», соціалістів і «Удару». Тут же – підписи перших осіб району.

– Не можна розпалювати пристрасті, – говорить лідер Кілійської районної організації воїнів-інтернаціоналістів Іван Васильович Бажак. – Коли після втечі Януковича країна залишилася без Президента, з перших же днів ми організували патрулювання міста – про спокій та лад дбали воїни-інтернаціоналісти, «Удар», «Фронт змін», працівники райвідділу міліції. У той час ми всі згуртувалися. 

Іван Васильович очолює районну організацію, у якій 248 воїнів-інтернаціоналістів, уже п’ять років. За цей час зроблено чимало. У приміщенні, виділеному «афганцям» керівництвом району, обладнано музейну кімнату, де з фотографій дивляться вічно молоді хлопці. Ветерани в міру своїх сил і можливостей подають допомогу матерям і родинам загиблих. Пільгове вугілля й газ, путівки до санаторіїв та лікування в обласному госпіталі – це те, чим можуть скористатися інтернаціоналісти. Але далеко не всі проблеми вдається розв’язати: бракує коштів на зубопротезування, медикаменти, стоїть житлове питання – є ветерани, які по 25 років чекають квартир у черзі. Проте члени організації Івана Бажака намагаються не зневірюватися, провадять велику роботу з патріотичного виховання молодого покоління. 

– Лави ветеранів Великої Віт­чиз­няної війни поріділи, і на зустрічі зі школярами все частіше запрошують нас, – говорить Іван Васильович. – Ми допомагаємо проводити в районі військово-спортивну гру «Зірниця», яку так люблять школярі. Я вважаю, що в будь-якій державі влада повинна дбати про ветеранів, а вони, своєю чергою, – брати активну участь у громадському житті. Що стосується ситуації в країні, то я переконаний: мусить бути влада, мусить бути лад. 

Воїни-інтернаціоналісти активно співпрацюють із наймасовішою громадською організацією Кілійського району, що налічує близько 13 тисяч чоловік, – ветеранами війни та праці. Її очолює В.І. Хлєбніков. 

– У нас у районі працюють 43 «первинки», які створені не тільки в кожному населеному пункті району – навіть на окремих підприємствах, – розповідає Веніамін Іванович. – Активно працює первинна організація ветеранів у Вилковому, яку очолює полковник у відставці Омелян Савович Унгаров. Великий авторитет заслужили своєю роботою Олександр Мефодійович Воробйов – лідер ветеранів села Приморського та Віктор Федорович Бондаренко, що керує «первинкою» у Шевченковому. З роллю керівників первинних ветеранських організацій прекрасно справляються й жінки – Віра Михайлівна Чорна з Новоселівки, Поліна Олексіївна Гетманець – громадський діяч судноремонтників, яка активно допомагає ветеранам підприємства вирішувати побутові й матеріальні проблеми. Найпильнішу увагу ми приділяємо учасникам бойових дій у ВВВ, адже їх так мало залишилося… У Кілійському районі працює програма «Милосердя в дії», за якою виділяється допомога на придбання медикаментів і зубопротезування. Хочу висловити велику вдячність підприємствам, які ніколи не відмовляють нам у допомозі. Ветеранську організацію завжди підтримують керівники сільгосппідприємств району Устинія Пилипівна Чеботарьова, Костянтин Олексійович Мица, Іван Іванович Шидер, Іван Степанович На­ньєв, Віктор Леонідович Со­лодовський, Сергій Павлович Дащенко, Володимир Іванович Зайвий та інші.

Поки ми розмовляли з Вені­аміном Івановичем і відпові­дальним секретарем організації Валентиною Георгіївною Маларьовою, до ветеранського штабу у справах завітала голова районного товариства Червоного Хреста Валентина Павлівна Мажарова. У цієї громадської організації – свій шлях. Сьогодні червонохрестівці допомагають виживати найзнедоленішим верствам населення, а також переселенцям зі сходу. Червоний Хрест не тільки доставляє гуманітарну допомогу, роздає речі й засоби гігієни нужденним, але й подає медичну допомогу немічним самотнім старикам. І в дощ, і в сніг патронажні сестри пішки або на своїх велосипедах приїжджають до старих, щоб виконати призначення лікаря, допомогти вирішити нагальні побутові питання – купують харчові продукти, медикаменти. 

Керівництво району, розуміючи значущість цієї роботи, підтримує громадські організації, фінансуючи їхню діяльність із місцевої скарбниці. Відділ комунікацій із громадськістю Кілійської райдержадміністрації забезпечує зв’язок із партійними та громадськими організаціями району. 

Наразі триває робота з реорганізації громадської ради при райдержадміністрації. Роль цьо­го об’єднання важко переоцінити: на раді можна порушувати проблемні питання в робочому порядку, не загострюючи ситуації, не доводячи її до точки кипіння. 

…На Кілійській автостанції щодня відбувається «політінформація»: люди висловлюють свої думки про ситуацію в країні, діляться проблемами. Багато хто охоплений депресією, стурбований станом економіки краю, який став депресивним. Але як би не було складно, а найдорожче – мир. Із цим згодні всі. 

– Слід зазначити, що в нашому районі розвивається волонтерський рух, – говорить в.о. голови Кілійської райдержадміністрації Олег Горбенко. – Багато які громадські організації, благодійні фонди, релігійні громади, жителі району разом із місцевою владою постійно подають гуманітарну допомогу переселенцям зі сходу країни, військовослужбовцям, що беруть участь в АТО, та їхнім родинам, жителям Донбасу. Люди нашого багатонаціонального ра­йону завжди вирізнялися мудрістю, стриманістю й толерантністю. Тільки всі разом, незалежно від наших політичних поглядів, ідеологічних переконань, соціального статусу, ми зможемо подолати всі перешкоди і зберегти мир та спокій у районі.  

Выпуск: 

Схожі статті