Територія Долинської сільської ради поступово перетворюється на зону, вільну від автотранспорту. Причина цьому – загальнодержавна біда: жахливий стан доріг. Тому селяни із поки що недоступних благ цивілізації – благоустроєних доріг і довгоочікуваної газифікації – ратують за якнайшвидше налагодження нормального автосполучення з райцентром та Одесою.
З Ананьєва до найбільшого в районі села Долинського (колишнього райцентру) найшвидше дістатися лише навпростець – польовими дорогами. На жаль, цей маршрут доступний для автівок лише за сухої погоди, бо 36-кілометровий відрізок асфальтівки, що з’єднує глибинку з цивілізацією, перебуває у майже непроїзному стані. Після кожної зими дорога перетворюється на суцільне бездоріжжя. Ощирившись щоразу новими ямами, глибокими тріщинами та вибоїнами, вона «погрожує» вивести автомобіль з ладу у будь-яку мить. Ремонт майже нежиттєздатної траси – також заповітна мрія мешканців сіл Велика Боярка, Коханівка, Шимкове, Новоолександрівка, розташованих обабіч неї. Місцевий люд, перефразувавши загальновідомий вислів «Не кожна птиця долетить до середини Дніпра» на свій лад, з безнадією каже: «Не кожен автобус доїде до Долинського!». І лишень водії-сталкери наважуються їздити цим шляхом. А ось важкохворі побоюються їхати у районну лікарню, бо бояться померти дорогою…
Долинський сільський голова Михайло Думітрашко розповів, що для місцевих жителів ця дорога – справжнісінька «дорога життя». Селяни, які виживають лише за рахунок присадибного господарства, не можуть довезти плоди своєї праці на одеські ринки. Проблема – повернутися з Одеси додому. Автоперевізники жахаються 36-кілометрового відтинку немов чорт ладану.
Численні скарги селян на бездоріжжя, адресовані у владні інституції, не принесли бажаного результату. Одні обіцянки, а віз, як мовиться, й нині там: загруз у долинських ковбанях!
Голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Одеської обласної ради Ігор Учитель в жовтні побував у селі з робочим візитом. Тоді, за рахунок коштів його благодійного фонду, було облаштовано проблемну ділянку дороги, якою курсує шкільний автобус.
Спілкуючись з людьми, він зауважив, що у нагальних справах об’їздив майже всю Одещину і чи не найкраще ознайомлений зі станом дорожньої інфраструктури усіх районів. Картина вимальовується неприваблива, щоб її виправити, вкрай необхідна державна програма з будівництва доріг, яка повинна нарівні з підтримкою нашої армії стати пріоритетною у 2015 році.
Нині ж, через незадовільний стан доріг, скорочуються автобусні рейси у віддалені села, пасажирський автотранспорт інколи навіть не доїжджає до свого пункту призначення. А водіям щодня доводиться випробовувати на міць та витривалість себе та автомобіль.
