Через підвищення цін на матеріально-технічні ресурси цьогорічні фінансові потреби аграріїв зросли у півтора-два рази. Порівняно з минулим роком вартість посівних робіт на одному гектарі підвищиться з 2,04 до 3,111 тис. грн.
Любашівським аграріям для проведення всього комплексу весняно-польових робіт необхідно 79 мільйонів гривень. Тож землероби вишукують необхідні кошти на придбання солярки та мінеральних добрив, яких поки що закуплено недостатньо, в межах 70-75 відсотків. На щастя, бензину вистачить, а високопродуктивного посівного матеріалу заготовлено навіть із запасом.
Прикро, але зі стрімким зростанням цін добряче вдарив по кишені сільгоспвиробників і «банкопад». Через це на рахунках у любашівських відділеннях АТ «Імексбанк» та ПФТ «ВіЕйБі БАНК» «зависло» понад 10 мільйонів їхніх гривневих депозитів. До того ж через несприятливу зиму підлягають пересіву 4,5 тис. га озимого ріпаку (лише 400 га у задовільному стані) і близько 2,5 тис. га озимої пшениці. Це потребує додаткового фінансування. Тому в багатьох сільгосппідприємствах та у одноосібників якраз напередодні посівної кампанії спостерігається дефіцит коштів.
За словами начальниці управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Людмили Гончарук, ярі зернові та зернобобові займуть 17,2 тис. га орних площ (без пересіву), з яких 8,6 тис. га відведено під кукурудзу. Ще понад 20 тис. га підуть під технічні, овочево-баштанні та кормові культури.
Фахівець із тридцятирічним стажем роботи в аграрній галузі, зважаючи на ґрунтово-кліматичні умови на півночі Одещини, радить землеробам у структуру посівних площ сміливо впроваджувати просо, сорго і сою. Адже в умовах недостатньої зволоженості, коли в метровому шарі ґрунту є не більше 140 мм вологи, ці посухостійкі культури вигідно вирощувати. Тим більше що сьогодні на аграрному ринку тонна насіння сої коштує 11 тис. грн.
– Для підвищення врожайності сільгоспкультур украй необхідно дотриматися оптимальних посівних строків. Щороку погода вносить свої корективи, тому, наприклад, ячмінь дворучку треба висіяти не пізніше 15 березня, ярину, кукурудзу і соняшник – у 20 числах, – зауважила Людмила Гончарук. – Бажано швидше, як то мовиться, ловити вологу.
Машинно-тракторний парк із причіпним інвентарем уже дбайливо підготовлений і вишикуваний на лінійку готовності, щоб із першими погожими днями вийти на лани. Техніку механізаторам уже вдалося випробувати, провівши перший етап підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту.
В надії, що весна цього року не принесе аграріям неприємних сюрпризів, з особливим трепетом очікують хлібороби посівної кампанії. А ще більше хвилює керівників господарств збереження наявних кадрів, адже з кожною хвилею мобілізації в селі дедалі відчутніша нестача досвідчених механізаторів, комбайнерів та водіїв. Так, з одного господарства вже мобілізували аж шість (!) механізаторів. Якщо село не отримає «броню», то нікому буде працювати на високопродуктивній іноземній техніці.
